Реклама российских боевиков «Вагнера» просочилась в TikTok: 1 миллиард просмотров ▪️Аналитики обнаружили в TikTok 160 видеороликов, изображающих или намекающих на насилие, которое совершают боевики частной российской компании «Вагнер». ▪️В частности, 14 из них видео о казни бывшего заключенного Рязанской ИК-3 […]
«Когда поедем — не знаю, куда — не знаю, чем будем обеспечены — тоже не знаю» Полковник рассказывает мобилизованным бойцам, что им предстоит. «С грыжами, металлическими пластинами — годны и поедут на фронт» Вторая армия мира😂
Пока наша доблестная армия выгоняет всякую нечисть, можно немного насладится этим видео.
Я обращаюсь к Вам — к истинным жителям России! Не к яхтам путина. Не к лимузинам шойгу. К Вам простым людям. Хватит терпеть! Выходите на улицы — это просто. Мы вместе сможем остановить войну.
З початку року в Україні зафіксовано 13 316 дорожньо-транспортних пригод, у яких загинули або отримали травми люди.
З січня по липень 2026 року внаслідок ДТП загинули 1466 осіб, з них 101 дитина, а 16 790 осіб отримали травми, свідчить статистика Патрульної поліції України.
«Лідерами» за приростом ДТП із загиблими та постраждалими порівняно з аналогічним періодом минулого року стали Тернопільська (+16,1 %), Закарпатська (+10 %) та Волинська області (8,8 %).
Істотно зменшилася кількість ДТП у Донецькій (-53,2 %), Черкаській (-27,9 %) та Житомирській областях (-16,1 %).
Як уточнює «УкрАвтопром», найчастіше в ДТП гинули через перевищення швидкості (812 осіб).
Другою причиною, за кількістю загиблих, є порушення правил під час зміни напрямку руху, не пов’язане з перестроюванням (92 особи).
Трійку трагічних ДТП замикає перехід пішоходів у невстановленому місці (78 осіб).
Найбільше ДТП траплялося між 17-ою та 19-ою годинами, а найнебезпечнішим днем тижня була п’ятниця.
Проти компанії Honda в США подано новий колективний позов, у якому стверджується про наявність дефектів у датчиках передньої камери, що є ключовим елементом фірмового комплексу безпеки Honda Sensing. Позивачі заявляють, що автовиробник знав про проблеми із системою, проте продовжував продавати автомобілі та залишив покупців сам на сам із дефектом.
Як повідомляє Carscoops, позов до Окружного суду США Центрального округу Каліфорнії подала мешканка Вірджинії Беверлі Мейсон. За її словами, у грудні минулого року на приладовій панелі її Honda Clarity 2018 року випуску почали з’являтися численні сповіщення про збої в роботі систем безпеки.
Ремонт камери та супутніх вузлів обійшовся власниці майже у 3 тисячі доларів, однак сервісний центр не надав гарантій, що проблема не повториться.
Передня камера, встановлена всередині лобового скла, відповідає за розпізнавання дорожніх перешкод, утримання автомобіля в смузі руху та запобігання зіткненням.
У разі виходу з ладу датчика система Honda Sensing може надсилати помилкові попередження, спрацьовувати без причини або повністю вимикатися. Колективний позов охоплює широку лінійку автомобілів бренду:
Це вже другий аналогічний колективний позов проти Honda, поданий у Каліфорнії за останні кілька місяців. Попереднє звернення від п’яти позивачів описувало схожі симптоми, коли на екранах з’являлися помилки: «проблема із системою утримання гальм», «проблема з адаптивним круїз-контролем» та «проблема із системою пом’якшення відхилення від дороги».
Повідомляється, що у новому позові стверджується, що Honda мала інформацію про несправність обладнання, але утримувала проблемні моделі на дилерських майданчиках і реалізовувала їх клієнтам без попереднього усунення дефекту.
Запровадження обов’язкового підземного зберігання запасів пального має супроводжуватися державною підтримкою бізнесу, зокрема доступним кредитуванням і прискоренням погодження проєктної документації. Про це у свій авторській колонці «Підводні течії підземного зберігання» повідомив директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.
З його слів, ухвалена урядом експериментальна постанова передбачає, що з 2027 року 20% мінімальних запасів нафти й нафтопродуктів (МЗНН) мають зберігатися під землею. Водночас інфраструктури, потрібної для виконання цієї вимоги, в Україні наразі немає.
«Постанова надсилає сигнал приватному бізнесу: шановні, ми не жартуємо, починайте думати про власне підземне зберігання», — зазначив Куюн.
На його погляд, разом із такими вимогами держава має створити фінансові стимули для будівництва захищених сховищ. Одним із можливих механізмів може стати поширення чинної програми підтримки розподіленої генерації на проєкти підземного зберігання пального.
Такий механізм уже було запропоновано Нафтогазовою асоціацією України (НАУ) і передбачає кредитування державними банками проєктів вартістю від 100 млн грн до 1 млрд грн під 10% річних із компенсацією державою решти процентної ставки.
Водночас фінансової підтримки недостатньо без спрощення дозвільних процедур, вважає Куюн. З його слів, потенційна вимога запустити профінансований проєкт протягом року за нинішніх умов фактично нездійсненна.
«Рік — це нереально! А тому потрібен ще один крок уряду — пришвидшення погодження проєктної документації. Сьогодні лише це триватиме рік-півтора», — наголосив він.
За інформацією директора «А-95», окремі компанії вже почали будівництво захищених сховищ на власний ризик, паралельно проходячи процедури погодження.
Експерт зазначає, що наразі виконати норму закону про МЗНН неможливо ані за нормативу 6%, ані тим більше за 9%, до яких норматив зросте з 2027 року.
«За останніми даними, навіть у профільному департаменті Міненерго нарешті зрозуміли, що МЗНН наразі — це утопія. Наполягати на виконанні закону — свідомо залишити країну без пального. Відповідно, обговорення зайшло в продуктивне русло. Минулого тижня відбулась розширена нарада, яка ще раз довела — ані нормативно, ані фізично виконати закон неможливо. Саме Міненерго вже підготувало зміни до закону, які вже нараховують 300 правок», — пише Куюн.
Российским войскам не рады
Циничный fake от путлера
Мы Вместе Можем Остановить Войну
28 августа, 2026 
