Подразделение Ferrari Special Projects преобразовало SF90 Stradale в уникальный CZ26. Гибридная силовая установка на базе V8 осталась прежней, однако внешний вид автомобиля был полностью переработан.

CZ26 стал 26-м проектом подразделения Special Projects и был создан по заказу американского клиента.

По сравнению с оригинальным SF90 передняя часть CZ26 стала выше и массивнее, поверхности кузова — более выразительными, а фары, ранее напоминавшие стиль McLaren, исчезли. Вместо них появились ультратонкие световые элементы, встроенные в сплошную решетку по всей ширине передней части, что придает автомобилю гораздо более современный вид.

Задняя часть также претерпела изменения: массивные квадратные фонари гибридного SF90 заменили тонкие световые полосы, тогда как привычная сдвоенная выхлопная система по центру осталась на месте. V-образный дизайн заднего бампера исчез, благодаря чему нижняя часть кузова и диффузор теперь проходят горизонтально по всей ширине кормы — это делает автомобиль визуально шире и аккуратнее.

По словам Ferrari, вдохновение частично черпали из итальянского промышленного дизайна 1970-х годов, хотя ретростилистики во внешнем виде CZ26 не ощущается.

Силовая установка без изменений

Под карбоновой «кожей» осталась прежняя техническая начинка SF90: 4,0-литровый твин-турбо V8 в паре с тремя электродвигателями развивает суммарную мощность 1000 л.с. Разгон с места до 100 км/ч занимает 2,5 секунды, а максимальная скорость достигает 328 км/ч.

Салон и аэродинамика

Интерьер CZ26 также в основном сохранился от оригинала. Обновления коснулись новой технической ткани и глянцевой карбоновой отделки. Однако это не означает, что проект ограничился лишь внешним рестайлингом: Ferrari переработала систему охлаждения, днище кузова, воздушные завесы спереди, задний спойлер и диффузор, чтобы новый кузов работал аэродинамически эффективно.

Цена

Ferrari традиционно не раскрывает, сколько заплатил американский владелец за автомобиль. Проекты подразделения Special Projects длятся около двух лет и разрабатываются при активном участии заказчика, поэтому стоимость таких машин, как правило, уверенно превышает миллион долларов ещё до момента передачи ключей.

У США на аукціон виставили Ferrari 250 P 1963 року. Спорткар відзначився гучними успіхами в перегонах, а тому дуже дорогий.

Орієнтовна ціна Ferrari 250 P становить 15-20 мільйонів доларів. Подробиці авто розкрили на сайті аукціонного дому Gooding Christie’s.

Ferrari 250 P 1963 року — знакова для марки модель, адже це перший у серії дуже успішних середньомоторних спортпрототипів P-серії. Усього випустили тільки чотири таких родстери.

Обтічне авто має трубчасту сталеву раму та легкий алюмінієвий кузов і важить усього 820 кг. Із 3,0-літровим V12 потужністю 310 к. с. і 5-ступінчастою механічною КПП Ferrari 250 P здатен розвинути 290 км/год. У нього повністю незалежна підвіска та дискові гальма на всіх колесах.

Ferrari 250 P домінували в перегонах і у 1963 році виграли всі найважливіші змагання. Конкретно це авто стало другим у знаменитих перегонах «12 годин Себрінга» та третім у легендарному марафоні «24 години Ле-Мана», а також виграло Гран-прі Канади.

Гоночна кар’єра Ferrari 250 P тривала до 1965 року. Після цього спорткар зберігався у приватних колекціях та брав участь у різноманітних автошоу та перегонах старовинних моделей. Нинішній власник зберігав авто з 1988 року.

Ferrari випробовує нову версію Purosangue. Повністю замаскований прототип помітили біля заводу компанії в Маранелло, коли автомобіль виїжджав на дорогу. Машину зафільмував автомобільний блогер Varryx.

Щільне маскування закриває майже весь кузов, тому визначити характер змін за відео складно. Крізь камуфляж можна розгледіти численні отвори для охолодження в передній частині, однак загальні пропорції та силует Purosangue залишилися знайомими.

Ferrari представила модель у вересні 2022 року, тому поява випробувального автомобіля може свідчити про підготовку планового оновлення або нової модифікації. Раніше компанія вже розширила можливості Purosangue за допомогою пакета Handling Package, але значно ретельніше маскування нового прототипу вказує на масштабніші зміни.

Найбільше запитань викликає силова установка. Серійний Purosangue оснащується атмосферним двигуном V12, однак Ferrari поки не повідомляє, чи збереже прототип цей мотор. Не підтверджені також припущення про появу V8, V6 або плагін-гібридної системи. За відео визначити тип двигуна неможливо.

Генеральний директор Ferrari Бенедетто Вінья раніше повідомив, що до кінця 2026 року компанія представить ще дві моделі, але не назвав їх. Нова версія Purosangue може виявитися однією з них, хоча підтвердження цього наразі немає.