У США на аукціоні продали екстремальний спорткар Bill Thomas Cheetah 1966 року. Незвичне авто оснащене 460-сильним інжекторним V8.

За Bill Thomas Cheetah заплатили 520 000 доларів. Подробиці авто розкрили на сайті аукціону Bring a Trailer.

Спортивне купе Cheetah — творіння американського конструктора Білла Томаса, який займався створенням гоночних Chevrolet. На початку 60-х він вирішив розробити модель, яка стане «убивцею Ferrari» та кине виклик Shelby Cobra.

Cheetah створювали для перегонів, проте зміна правил зробила кар’єру авто в змаганнях дуже короткою. Паралельно випускалися і дорожні авто, а всього випустили від 19 до 23 купе.

Компактний 3,6-метровий спорткар Cheetah важить лише 750 кг, оскільки його кузов виготовлений зі склопластику.

Купе вирізняється нетиповим дизайном із довжелезним капотом та салоном фактично на задній вісі — таким чином намагалися краще розподілити вагу. Двері Cheetah підіймаються догори, а салон доволі простий.

Cheetah комплектували доопрацьованими двигунами V8 від різних версій Chevrolet Corvette. Конкретно це авто має 6,2-літрову інжекторну вісімку на 485 сил від гоночного Corvette Gran Sport. У нього незалежна підвіска усіх коліс, проте барабанні гальма.

Цей Bill Thomas Cheetah 40 років перебував у одних руках. У 2007 році його викупили та відреставрували до оригінального стану, після чого спорткар неодноразово демонстрували на шоу ретроавто.

Випробування в мідному кар’єрі Кансанші у Замбії закрили одне з найбільш гострих питань важкої інженерії: як змусити багатотонну техніку відмовитися від дизеля без втрати продуктивності.

Компанія Hitachi Construction Machinery презентувала роботу свого першого повністю електричного самоскида, який пройшов повний цикл польових випробувань. Машина за півтора року накатала понад 4000 кілометрів і перевезла 30 тисяч тонн породи, не викинувши в атмосферу ні грама вуглецю.

Головна технічна фішка прототипу — здатність працювати і заряджатися одночасно. Інженери використали існуючу інфраструктуру тролейних ліній у кар’єрі. Коли самоскид йде на підйом під навантаженням, він підключається до підвісної мережі: енергія йде і на рух моторів, і на підживлення тягової батареї. Це вирішує проблему тривалих простоїв біля розетки, які раніше робили електрифікацію кар’єрів економічно безглуздою. При цьому центр ваги та вантажопідйомність апарата залишилися ідентичними дизельним аналогам.

Вибір майданчика в Замбії мав стратегічне значення для верифікації екологічних показників. Близько 92 відсотків електрики в країні генерують ГЕС, що робить видобуток міді фактично «зеленим» по всьому ланцюгу. Хіроші Канезава, віцепрезидент гірничого підрозділу Hitachi, підкреслив, що зібрані дані дозволяють перейти до стадії серійного виробництва.

«Ми підтвердили здатність батарейного самоскида до безперервної роботи в реальних умовах кар’єру. Це дозволяє нам вийти на комерційне розгортання вже у 2027 фінансовому році».

Окрім екології, перехід на електротягу дав несподіваний бонус у продуктивності: машини стали динамічнішими на розгоні та працюють у рази тихіше за класичні агрегати, що суттєво покращує умови праці для водіїв. Цей проєкт став частиною глобальної стратегії Hitachi, яка з 1 квітня 2027 року змінить бренд на LANDCROS. Нова марка фокусуватиметься саме на інтелектуальних та беземісійних рішеннях для видобутку металів, необхідних для світового енергопереходу.

У Білій Церкві повністю зупинив виробництво шинний завод «ROSAVA», який був єдиним великим виробником цієї продукції в Україні. Внаслідок закриття підприємства роботу втратили близько 1200 працівників. Про це повідомляє видання AC GarageNews.

Підприємство, що працювало понад пів століття, забезпечувало продукцією український ринок та експортувало шини до 50 країн світу.

Офіційних причин закриття власники наразі не оприлюднили. Проте експерти та колишні співробітники виділяють кілька факторів, що призвели до краху промислового гіганта:

• Судові тяганини: З 2018 року підприємство перебуває в епіцентрі суперечок щодо власності та значних боргів.
• Конкуренція: тиск з боку імпорту, зокрема бюджетних шин із Китаю, суттєво послабив позиції бренду Premiorri, який випускала «ROSAVA».
• Проблеми з кадрами: звільнення персоналу відбувалося без офіційного скорочення — людям пропонували йти «за згодою сторін» або погоджуватися на суттєву зміну умов праці.

Частину персоналу перевели до інших структур, а деякі вузькоспеціалізовані напрямки, як-от виготовлення великогабаритних шин, можуть бути перенесені на інші майданчики. Однак загальне виробництво у Білій Церкві повністю зупинено.

Завод «ROSAVA» був одним із найбільших роботодавців та платників податків у Білій Церкві протягом десятиліть. Його закриття створює серйозне соціальне напруження в місті та залишає український ринок без вітчизняного виробника в бюджетному сегменті. Подальша доля майнового комплексу та обладнання наразі залишається невизначеною.