На півночі Швеції, неподалік Полярного кола, а також в Ерзурумі (Туреччина) були проведені випробування першого у світі туристичного електробуса — MAN Lion’s Coach E. В умовах екстремально низьких температур — до мінус 30С перевірялася робота високовольтної акумуляторної системи, характеристики зарядки, силової установки та теплового режиму салону.

За всім цим стежили сотні датчиків. Загалом у тестах брало участь чотири таких автобуси, які сумарно наїздили обмерзлими та засніженими дорогами тисячі кілометрів. Машини витримали випробування та підтвердили свою працездатність навіть у таких непростих умовах.

Зазначимо, що електробус MAN Lion’s Coach 14 E дебютував восени минулого року, на виставці Busworld Europe 2025 у Брюсселі. На машині встановлено електричну силову установку, яка вже застосовується на вантажівках сімейства MAN eTruck. Передові нікель-марганець-кобальтові (NMC) батареї випускаються на власному заводі MAN у Нюрнберзі. Їхня корисна ємність варіюється від 320 до 480 кВт-год, що забезпечує запас ходу до 650 км.

Особливо відзначимо оптимізовану аеродинаміку — коефіцієнт Сw, що також підвищує час автономної роботи. Електробус може перевозити до 63 пасажирів, причому без обмежень по багажу. В даний час триває підготовка до виробництва MAN Lion’s Coach E на заводі в Анкарі. Перші машини планується передати клієнтам до кінця року.

Член-кореспондент Національної академії наук України, генеральний директор Українського інституту сталевих конструкцій Олександр Шимановський заявив, що міст Патона в Києві ще можна врятувати, але реконструкцію потрібно починати негайно.

Про це повідомила Академія наук України, зазначивши, що саме інститут, який очолює Шимановський, побудував міст Патона і з 1953 року здійснює періодичний моніторинг та візуально-інструментальні обстеження споруди.

У повідомленні наголошується, що, якщо не гаяти часу, можна запобігти аваріям і непоправним наслідкам.

НАНУ також уточнила, що, на думку фахівців, щоб міст Патона став безпечнішим, необхідно:

• підсилити крайні головні балки (верхову та низову) на опорі №25;
• поремонтувати проміжні опори №11 (надводну частину) та №21 (підводну частину);
• поремонтувати або замінити поперечні балки;
• поремонтувати в’язі прогонових будов;
• поремонтувати стовпи освітлення та перильної огорожі;
• замінити деформаційні шви.

«Якщо найближчим часом не усунути дефекти, виявлені під час торішнього обстеження мосту, а реконструкцію (реставрацію) не виконати, то його конструкції не просто деградуватимуть далі, а деградуватимуть пришвидшеними темпами. Через це можуть повністю зруйнуватися деякі конструкції (зокрема несні), що спричинить людські жертви і колапс усієї транспортної інфраструктури Києва. Тому до ремонту й реконструкції (реставрації) мосту імені Є.О. Патона потрібно братися невідкладно», — заявили в НАНУ.

25 лютого академік НАН України, перший віцепрезидент академії В’ячеслав Богданов попередив, що технічний стан мосту ім. Патона в Києві вимагає «невідкладних рішень на державному рівні». Зокрема, за словами Богданова, метал поперечних балок, на яких лежать плити проїжджої частини, майже повністю проржавів.

В статусі аварійного міст Патона перебуває з 2017 року.

5 березня Київська міська державна адміністрація, пославшись на висновки учасників технічної наради на базі КП Київавтошляхміст за участю експертів Українського інституту сталевих конструкцій імені В. М. Шимановського, заявила, що міст Патона у Києві можна експлуатувати, але встановлені раніше обмеження для транспорту діятимуть і далі.

• заборонено в’їзд транспорту з навантаженням на вісь понад 7 тонн;
• максимальна маса одного транспортного засобу — до 17 тонн;
• максимальна маса транспортних засобів у колоні — до 10 тонн;

Схема руху лишається без змін: 2 смуги з правого берега на лівий і 3 — у зворотному напрямку.

У Польщі готуються до запуску виробництва української 155-мм колісної САУ 2С22 Богдана. Про це повідомляють джерела польське видання Business Insider Polska.

Відповідне спільне підприємство PK MIL SA створене між польською компанією Ponar Wadowice та українським Краматорським заводом важкого верстатобудування, який розробляє та виготовляє артилерійську систему.

Підприємство засноване у жовтні 2025 року і наразі завершує формальні процедури для початку виробництва зброї на території Польщі. Ponar Wadowice володіє 51% акцій у спільному підприємстві.

Виробництво у Польщі відкриває широкі можливості експорту Богдани до інших країн, що не є можливим для озброєння, виготовленого в Україні.

Передбачається, що самохідні гаубиці зможуть отримати як польські збройні сили, так і армії інших європейських держав.

За даними видання, вже виготовлено понад 600 українських артилерійських установок Богдана, які активно застосовуються на полі бою.

Ponar Wadowice, що має досвід у виробництві компонентів для оборонної промисловості, таких як гідравлічні системи для гаубиць Krab та бойових машин піхоти Borsuk, виготовлятиме ключові деталі для польського виробництва.

Спільне підприємство PK MIL SA розраховує постачати гаубиці як польській армії, так і закордонним клієнтам.

Завдяки оптимізованим витратам виробництва та досвіду українських партнерів компанія планує запропонувати конкурентну ціну, що може стати важливим аргументом при виборі системи потенційними покупцями. Торік Краматорський завод важкого верстатобудування зареєстрував міжнародний патент на САУ 2С22 Богдана.

Богдана може стати альтернативою для заміни застарілих гаубиць пострадянського зразка, що залишаються на озброєнні деяких армій. Виробництво у Польщі не лише посилює оборонний потенціал союзників, а й відкриває перспективи розвитку спільних оборонних технологій між Польщею та Україною.