У сегмент пасажирського транспорту все частіше заходять пілотні проєкти з технологіями автономного водіння. Нині кожен третій автобусний оператор Європи розглядає можливість придбання упродовж наступних п’яти років автономного автобуса.

Такі дані приводять експерти дослідження McKinsey, на яких посилається Sustainable Bus. Виробники також прагнуть опинитися серед перших, на кого звернуть увагу перевізники.

Турецький Karsan — один з перших

Одним з перших заявив про досягнення у цій темі Karsan. Його недавній відеосюжет у жартівливо-гумористичному жанрі приваблює інноваційним наповненням саме в автобусній темі. Він зумів поставити глядача в позицію пасажира.

Цікаво спостерігати за людиною, яка вперше відкриває для себе автономну мобільність автобуса на маршруті, де водій читає у русі газету.

В об’єктиві — автономна версія автобуса

Зняте на автодромі Autodromo Enzo e Dino Ferrari в Імолі, Італія, відео демонструє Karsan Autonomous e-Atak. Наразі це єдиний автономний автобус 4-го рівня, доступний на європейському ринку.

Як автобус реагує на довкілля

Замість того, щоб зосереджуватися лише на технічних характеристиках, відео досліджує практичні аспекти експлуатації — як автобус реагує на пішоходів та світлофори, чи може він працювати скрізь, і як пасажири отримують допомогу.

Ці теми розглядаються з поясненнями Мустафи Бююка, спеціаліста зі стратегії та управління проєктами автономних транспортних засобів у Karsan, який розповідає, як працює система та як впроваджуються автономні автобуси.

Автономний електромобіль Karsan

Проєкт розпочався з електричної платформи Atak, запущеної у 2019 році. Турецький виробник оголосив у 2020 році, що працює над автоматизованою версією транспортного засобу 4-го рівня у партнерстві з Adastec.

Згодом модель була представлена як Autonomous e-Atak і почала реальне впровадження в Європі у 2022 році. Вона вступила в експлуатацію в Ставангере, Норвегія, ставши першим повнорозмірним автономним автобусом, що працює на маршруті громадського транспорту на континенті.

Європейське турне

Відтоді транспортний засіб брав участь у кількох пілотних та операційних проєктах, включаючи розгортання у Фінляндії, випробування в німецькому регіоні Ганновер та експлуатацію аеропортів у Нідерландах. Також було оголошено про подальші проєкти в таких містах, як Париж.

Згідно з даними, оприлюдненими Karsan, автономний автобус проїхав понад 150 000 кілометрів в безпілотному режимі та перевіз понад 60 000 пасажирів у кількох європейських містах.

У лютому український автопарк поповнили 1074 електромобілі, найбільше реєстрацій зафіксовано у Львівській області, на Волині та у Києві. Про це інформує «Укравтопром».

Переважну більшість зареєстрованих електрокарів становили вживані автомобілі, ввезені з-за кордону.

Найбільше електромобілів у лютому зареєстрували у Львівській області — 153 авто, з яких 93% були вживаними. Друге місце посіла Волинська область із показником 97 автомобілів, де частка вживаних сягнула 99%. У місті Київ зареєстрували 93 електрокари, з яких 74% — з пробігом.

До п’ятірки лідерів також увійшли Київська область із 89 зареєстрованими електромобілями, де 83% становили вживані авто, та Рівненська область із 75 реєстраціями, з яких 93% — уживані машини.

Серед нових електромобілів на регіональних ринках найбільшим попитом користувалися різні моделі. На Львівщині перше місце розділили BYD Sea Lion 06, Zeekr 001 та Honda eNP2. На Волині лідером став Skoda Enyaq. У Києві найбільш популярними новими електрокарами стали BYD Leopard 3 та Honda eNP2.

У Київській області найчастіше реєстрували Volkswagen ID.UNYX та Zeekr 001, тоді як у Рівненській області лідером став BYD Yuan Up.

У сегменті ввезених з-за кордону вживаних електромобілів найбільш популярними стали Tesla Model 3 у Львівській та Київській областях, Tesla Model Y у Києві, а також Nissan Leaf на Волині та у Рівненській області.

Таким чином, регіональні ринки електромобілів в Україні й надалі формуються переважно за рахунок імпорту вживаних авто, хоча попит на нові моделі також поступово зростає.

В Україні розробили наземний роботизований комплекс «Підкова», ключовою особливістю якого стала м’яка підвіска для евакуації поранених.

Робота над проєктом тривала близько двох років силами інженерів та волонтерів фонду BeeForces, які і поділилися результатами своєї роботи з редакцією «Мілітарного».

Розробники зробили акцент на плавності руху, що критично важливо під час транспортування поранених у польових умовах.

На відміну від більшості існуючих НРК, «Підкова» зменшує тряску під час руху бездоріжжям. Це дозволяє знизити ризик погіршення стану поранених під час евакуації.

Ще однією особливістю стала висока вантажопідйомність комплексу. Під час випробувань дрон переміщував вантаж масою до 660 кг, що більш ніж удвічі перевищує показники типових платформ.

При цьому з навантаженням у 500 кг комплекс здатен долати до 60 км. Без навантаження дальність ходу становить до 100 км, що також перевищує більшість аналогів.

Платформа має повний привод і великі колеса, що забезпечує високу прохідність у складних умовах.

Після завершення випробувань та кодифікації «Підкову» планують запустити у серійне виробництво для потреб Сил оборони.