30 июня, 2026 
Європейські автовиробники несподівано опинилися по один бік барикад у боротьбі за майбутнє доступних автомобілів. Volkswagen, Renault і Stellantis закликають Брюссель обережніше підходити до нових вимог щодо локалізації виробництва, оскільки занадто жорсткі правила можуть поставити під загрозу випуск недорогих моделей для європейського ринку.
Причиною дискусії став майбутній Закон про прискорення розвитку європейської промисловості, який має зміцнити позиції місцевих виробників та зменшити залежність від імпорту з-за меж Євросоюзу. Однак автомобільна галузь давно перестала бути суто європейською навіть для європейських брендів.
Сьогодні значна частина популярних моделей Renault, Dacia, Peugeot і Citroen виробляється за межами ЄС. Одним із ключових виробничих центрів став Марокко, де Renault і Stellantis щороку випускають сотні тисяч автомобілів для європейських покупців. Саме там збирають одні з найпопулярніших моделей континенту, серед яких Dacia Sandero, а також окремі версії Peugeot 208.
Не менш важливу роль відіграє й Туреччина. Країна давно перетворилася на один із найбільших автомобільних виробничих майданчиків для Європи, де свої підприємства мають Renault, Toyota, Hyundai, Ford та інші виробники. Лише торік із турецьких заводів до країн Євросоюзу було поставлено близько 750 тисяч автомобілів.
Саме тому Volkswagen, Renault і Stellantis запропонували власний підхід до визначення того, що можна вважати європейським автомобілем. На думку виробників, ключовим критерієм має бути не місце остаточного складання, а те, де створюється основна частина доданої вартості машини. Концерни пропонують вважати автомобіль європейським, якщо щонайменше 70% його вартості формується всередині ЄС — від розробки та інженерії до виробництва компонентів і силових агрегатів.
Автовиробники побоюються, що надмірно жорсткі вимоги можуть зробити компактні та бюджетні автомобілі значно дорожчими для покупців. Саме виробництво в Марокко та Туреччині сьогодні дозволяє зберігати конкурентні ціни на моделі початкового сегмента, які дедалі складніше випускати безпосередньо в країнах Західної Європи через високі виробничі витрати.
Дискусія навколо майбутніх правил лише набирає обертів, а остаточне рішення очікується не раніше другої половини 2027 року. До цього часу європейським чиновникам доведеться знайти баланс між підтримкою власної промисловості та збереженням доступних автомобілів для покупців.
