Архивы рубрики ‘Автомир’

Трамп може відкрити ринок США для китайських авто. Автомобільні закони України та інших країн

Сенаторка від штату Мічиган Елісса Слоткін заявила про чутки, нібито президент США Дональд Трамп може дозволити продаж китайських автомобілів у країні в межах ширшої угоди з Пекіном. Однак вона не назвала джерела цієї інформації, а Білий дім про такі плани не оголошував.

Своє попередження Слоткін пов’язала з майбутньою зустріччю Трампа з головою КНР Сі Цзіньпіном у Вашингтоні. За словами сенаторки, вона має відбутися за кілька тижнів. Незалежного підтвердження можливих домовленостей щодо автомобільного ринку наразі немає.

«Ми чуємо чутки, що Трамп планує дозволити продаж китайських автомобілів у США в межах ширшої угоди, яку він готує», — написала Слоткін у соцмережі X.

Вона назвала такий крок стратегічною помилкою, яка може завдати незворотної шкоди 1,2 мільйона робочих місць у Мічигані, пов’язаних з автомобільною промисловістю, та послабити виробничі можливості США.

Водночас нинішня політика Вашингтона не вказує на підготовку до відкриття ринку. У 2024 році адміністрація Джо Байдена підвищила мито на китайські електромобілі з 25% до 100%. Дональд Трамп зберіг цей тариф і раніше не подавав сигналів про намір його скасувати.

Заява Слоткін пролунала на тлі просування її власної законодавчої ініціативи. Разом із сенатором-республіканцем від штату Огайо Берні Морено вона підготувала двопартійний законопроєкт Connected Vehicle Security Act. Документ має заборонити доступ на американський ринок китайських автомобілів, а також пов’язаного з ними програмного та апаратного забезпечення.

Законопроєкт також спрямований проти потрапляння китайських автомобілів до США через Канаду та Мексику. У липні його одноголосно підтримав Комітет Сенату з питань торгівлі. Тепер Слоткін закликає винести документ на голосування Сенату в повному складі.

Ford Ranger претендує на постачання озброєння для британської армії. Надзвичайні події

Ford хоче використати серійний Ranger як основу для нового покоління легких військових машин. Разом із General Dynamics Land Systems UK та інженерною компанією Ricardo автовиробник подав заявку на участь у програмі Light Mobility Vehicle Міністерства оборони Великої Британії.

Партнери пропонують не одну готову військову модель, а сімейство машин на основі Ranger і посиленого Ranger Super Duty. Конструкцію серійних пікапів планують пристосовувати до різних завдань, доповнюючи необхідним обладнанням, засобами зв’язку та спеціальними кузовами.

Серед оприлюднених Ford зображень є шестиколісний Ranger, однак компанія не називає його окремою моделлю Ranger 6×6 Super Duty та не розкриває характеристик. Тип приводу, силова установка й вантажопідйомність саме цього прототипу також не зазначені.

Головною перевагою своєї пропозиції Ford вважає використання серійної платформи замість розробки військової машини з нуля. Ranger випускають на п’яти заводах на чотирьох континентах і продають більш ніж на 180 ринках. У Європі він залишається найпопулярнішим пікапом уже 11 років поспіль. Великий обсяг виробництва має прискорити постачання машин, спростити ремонт і забезпечити доступ до запасних частин протягом усього строку служби.

Для важчих завдань Ford пропонує Ranger Super Duty. Його вантажопідйомність сягає 1982 кг, допустима маса причепа — 4,5 тонни, а загальна маса автопоїзда — 8 тонн. Водночас ці показники залежать від комплектації та не обов’язково можуть бути досягнуті одночасно.

Пікап оснащений 3,0-літровим турбодизелем V6 потужністю 209 к.с. і крутним моментом 600 Нм. Двигун виготовляють на заводі Ford у Дагенемі поблизу Лондона. Техніка також має посилену роздавальну коробку, примусове блокування переднього й заднього диференціалів, зміцнену підвіску та сталевий захист днища.

Дорожній просвіт Ranger Super Duty становить майже 300 мм, а допустима глибина броду — 850 мм. Під час випробувань пікапи подолали близько п’яти мільйонів кілометрів на п’яти континентах за температури від -40 до +50°C. Машини також перевіряли в камерах, що імітують десять років експлуатації в умовах мусонів, і випробовували з додатковими 600 кг бруду на кузові та шасі.

Салон Ranger від початку розрахований на встановлення додаткового обладнання. Центральний сенсорний екран можна використовувати для показу та керування стороннім програмним забезпеченням, необхідним під час виконання військових завдань. Це дозволяє не встановлювати окремі дисплеї та не переробляти штатну проводку.

Зовні передбачені готові під’єднання для допоміжного обладнання та уніфіковані місця для камер і датчиків. На їхній основі можна встановлювати засоби зв’язку, обладнання для перевезення військовослужбовців та інші системи відповідно до призначення конкретної машини.

Ford також спирається на британські підприємства. У Данстоні займаються розробкою комерційних автомобілів і проєктуванням переобладнань, у Давентрі працює центр логістики та постачання деталей, а завод у Гейлвуді виробляє компоненти електричних силових установок. Разом із дилерською та мобільною сервісною мережею це має забезпечити обслуговування військових машин упродовж усього строку експлуатації.

єЧерга: понад 3,5 мільйона перетинів кордону за час роботи сервісу. Автомобільні дороги. Ремонт та будівництво доріг

З моменту запуску системи «єЧерга» зафіксовано понад 3,5 мільйона перетинів кордону. З них, вантажівки перетнули кордон 3,05 мільйона, а автобуси — понад 449 тисяч разів.

Бронювання місця в електронній черзі для перетину кордону є обов’язковим для ліцензованого транспорту — вантажівок та автобусів. Наразі система охоплює всі автомобільні пункти пропуску для цих категорій транспорту. Це 29 міжнародних пунктів пропуску для вантажівок та 30 — для автобусів.

Найбільше перетинів кордону припало на пункти пропуску на кордоні з Польщею — 1 млн 982 тис 665 перетинів, з них 1 млн 738 тис 562 перетини були здійснені вантажівками та 244 тисячі 103 перетини автобусами. Такий показник пояснюється як тим, що система запускалась поетапно, так і пропускною спроможністю окремих пунктів пропуску.

Через кордон з Румунією проїхало понад 606 тисяч транспортних засобів: 529 тисяч 933 вантажівки та понад 76 тисяч автобусів.

Пункти пропуску з Молдовою за записом в єЧерзі перетнуло понад 418 тисяч транспортних засобів, з них 342 тисячі 968 вантажівок та понад 75 тисяч автобусів.

З Угорщиною — понад 309 тисяч перетинів, з яких понад 282 тисячі вантажівки та майже 27 тисяч автобуси. Зі Словаччиною — понад 185 тисяч перетинів: понад 160 тисяч вантажівки та більше 25 тисяч автобуси.

До ТОП-5 пунктів пропуску з найбільшою кількістю перетинів кордону вантажівками входять:

  • «Ягодин — Дорогуськ» — 674 360 перетинів;
  • «Краківець — Корчова» — 356 607 перетинів;
  • «Порубне — Сірет» — 288 346 перетинів;
  • «Чоп (Тиса) — Захонь» — 258 154 перетинів;
  • «Шегині — Медика» — 219 938 перетинів.

Серед автобусів найбільшим попитом для перетину кордону користуються такі пункти пропуску:

  • «Краківець — Корчова» — 49 345 перетинів;
  • «Ягодин — Дорогуськ» — 48 424 перетинів;
  • «Шегині — Медика» — 45 166 перетинів;
  • «Рава-Руська — Хребенне» — 36 664 перетинів;
  • «Чоп (Тиса) — Захонь» — 21 666 перетинів.

Детальна статистика щодо роботи системи єЧерга доступна за посиланням.

Нагадаємо, що вперше єЧерга була запущена у грудні 2022 року на найбільшому вантажному пункті пропуску «Ягодин — Дорогуськ». Поступово систему масштабували на всю мережу пунктів пропуску для вантажного та пасажирського транспорту. З моменту запуску єЧерги було отримано та оброблено більше 302 тисяч звернень від користувачів.

Проєкт «Електронна черга перетину кордону» реалізує Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України у співпраці з Міністерством цифрової трансформації, Укртрансбезпекою, Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури, Державною митною службою та Державною прикордонною службою за сприяння проєкту «Підтримка ЄС України: посилення інтегрованого управління кордонами та шляхів солідарності», що виконується Представництвом Міжнародної організації з міграції в Україні за фінансування ЄС, і проєкту « Цифровізація для зростання, доброчесності та прозорості» (UK DIGIT), що виконується Фондом Євразія та фінансується UK International Development. Партнер проєкту UK DIGIT — Фонд Східна Європа.