Світ може зіткнутися з дефіцитом літію вже наприкінці цього десятиліття. Такий висновок міститься у новому аналітичному звіті Energy Transition Outlook for Lithium, підготовленому консалтинговою компанією Wood Mackenzie. Аналітики попереджають, що за відсутності значних інвестицій у нові родовища та переробку нестача стратегічного металу може виникнути вже у 2028 році.

Причина — стрімке зростання попиту на акумулятори, передусім для електромобілів. За оцінками Wood Mackenzie, якщо глобальний енергетичний перехід до чистої енергії відбуватиметься швидкими темпами, загальний попит на літій до 2050 року може перевищити 13 млн тонн у перерахунку на карбонат літію. У більш стриманому сценарії, коли декарбонізація відбуватиметься повільніше, попит складе близько 5,6 млн тонн.

Аналітики змоделювали кілька сценаріїв розвитку енергетичного переходу. У базовому варіанті нинішні та вже заплановані проєкти з видобутку і переробки літію ще певний час зможуть підтримувати баланс між попитом і пропозицією. Однак приблизно в середині 2030-х років ринок почне відчувати дефіцит, оскільки попит зростатиме швидше, ніж запускаються нові виробничі потужності.

У більш амбітних кліматичних сценаріях нестача може з’явитися значно раніше. Наприклад, у варіанті швидкого досягнення кліматичної нейтральності дефіцит літію починається вже у 2028 році і зберігається до середини століття. До 2050 року в такому випадку знадобиться приблизно 8,5 млн тонн додаткових поставок.

Головним драйвером попиту залишаються електромобілі. За різними сценаріями вони формуватимуть від 72% до 80% світового споживання літію. Очікується, що вже до 2040 року частка електромобілів у глобальних продажах нових автомобілів може досягти приблизно 75%. У більш радикальному сценарії енергетичного переходу вона здатна зрости навіть до 95%.

Водночас транспорт — не єдиний фактор, що збільшує попит на літій. Велику роль відіграють і системи накопичення енергії. Оскільки відновлювані джерела дедалі більше домінують у виробництві електроенергії, енергосистемам потрібні масштабні акумуляторні сховища для балансування генерації та споживання. За прогнозами, попит на батареї для енергосистем зростатиме приблизно на 6-7% щороку.

Переробка акумуляторів поступово стане важливим джерелом сировини, але у найближчі десятиліття вона не зможе повністю вирішити проблему. Обсяги вторинного літію зростатимуть приблизно на 13-16% на рік, однак значні обсяги з’являться лише у 2040-х роках, коли нинішні акумулятори електромобілів почнуть масово досягати кінця свого життєвого циклу.

За оцінками Wood Mackenzie, навіть із розвитком переробки на ринку залишиться суттєвий розрив між попитом і пропозицією. У сценарії виконання кліматичних зобов’язань держав нестача може становити близько 6,7 млн тонн до 2050 року, тоді як у сценарії повної декарбонізації — до 8,5 млн тонн.

Щоб уникнути такого дефіциту, галузі знадобляться масштабні інвестиції. Аналітики оцінюють необхідні вкладення у розвиток видобутку, переробки та нових ланцюгів постачання літію у межах від приблизно 104 до 276 млрд доларів залежно від сценарію розвитку енергетичного переходу. Пік інвестицій, як очікується, припаде на період між 2030 та 2034 роками, коли розпочнеться активне будівництво нових шахт, переробних заводів і регіональних виробничих кластерів.

Повноприводні шасі Mercedes-Benz Zetros, які сьогодні використовуються військовими підрозділами різних країн, пройшли серію суворих зимових випробувань у районі Фінського Полярного кола. Тести організувала команда Mercedes-Benz Special Trucks, щоб перевірити надійність техніки у найскладніших кліматичних умовах.

Випробування тривали кілька тижнів на початку року. Температура під час тестів опускалася до -20°C, а дороги були вкриті товстим шаром снігу та льоду, що створювало ідеальні умови для перевірки прохідності, керованості та стабільності руху. Інженери оцінювали тягові можливості автомобілів, їхню поведінку на слизьких покриттях і загальну надійність у зимовій експлуатації.

Особливу увагу приділили роботі системи електронної стабілізації ESP. Саме вона відповідає за запобігання заносу та допомагає водієві зберігати контроль над автомобілем на слизькій дорозі. У ході тестів фахівці провели серію гальмівних випробувань на різних типах поверхні, щоб оцінити поведінку техніки в різних умовах зчеплення.

Частину тестів проводили з різним рівнем навантаження — як із порожніми машинами, так і з повністю завантаженими. Такий підхід дозволив змоделювати різні сценарії експлуатації та перевірити поведінку техніки в максимально складних ситуаціях.

Окремий етап випробувань проходив у спеціальній кліматичній камері, де проводили холодний запуск двигуна при температурі -40°C. Це один із ключових тестів для військової техніки, яка повинна зберігати працездатність навіть у найсуворіших кліматичних умовах.

Програма випробувань також включала перевірку роботи двигуна на гасі, тестування системи контролю тиску в шинах, а також оцінку функціонування мехатроніки, програмного забезпечення та систем безпеки. Крім того, інженери аналізували параметри екологічності, роботу систем очищення вихлопних газів, ефективність трансмісії та двигуна, а також роботу кліматичної установки та допоміжного обігрівача кабіни при низьких температурах.

Під час тестів на полігоні в Північній Європі разом із Zetros випробування проходили й інші моделі Mercedes-Benz. Зокрема, у тих самих умовах перевіряли техніку Unimog, Econic та електричну вантажівку eArocs 400.

За словами керівника Mercedes-Benz Special Trucks Денніса Кінцельманна, такі перевірки необхідні для того, щоб гарантувати клієнтам повну надійність техніки незалежно від клімату. Адже замовники, серед яких і військові структури різних країн, повинні бути впевнені, що автомобілі працюватимуть стабільно навіть у найсуворіших зимових умовах північних широт.

Для забезпечення ремонту доріг із резервного фонду планується виділити щонайменше ?10 мільярдів додаткового фінансування.

Про це заявила Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко за підсумками робочої наради Президента України та Кабінету Міністрів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Є державна програма у Міністерства розвитку, це ?12,6 мільярда. Ми готові виділити із резервного фонду щонайменше ?10 мільярдів на ремонт», — зазначила Свириденко.

Вона також зазначила, що прифронтові дороги, які важливі для логістики та евакуації, ремонтуватимуться з бюджету Міноборони. Перелік таких доріг буде затверджений після обговорення із вказаним міністерством, Генштабом та МОЗ.

Крім того, уряд планує працювати над залученням фінансування від українських банків.