Новий двопартійний законопроєкт, який зараз розглядається в Палаті представників США, має на меті заблокувати доступ китайських автовиробників на американський ринок. Однак через особливості структури власності під удар несподівано може потрапити німецький гігант Mercedes-Benz. Якщо документ ухвалять у нинішньому вигляді, компанії доведеться або повністю припинити виробництво та продажі в США, або її найбільші акціонери будуть змушені терміново продати свої частки.

Головні тези:

• Загроза заборони: Законопроєкт забороняє діяльність автовиробників із прямим чи опосередкованим державним капіталом «країн-супротивників» (зокрема Китаю).
• Китайський слід у Mercedes-Benz: Найбільшим індивідуальним акціонером німецького концерну є державна китайська компанія BAIC.
• Пастка винятків: Пільги для брендів, які давно мають заводи в США, не поширюватимуться на компанії з державним капіталом КНР.
• Під загрозою робочі місця: Mercedes-Benz забезпечує понад 10 000 робочих місць на американських заводах. Суть закону «Про модернізацію моторних транспортних засобів 2026»

Документ (Motor Vehicle Modernization Act of 2026), ініційований головою Комітету з енергетики та торгівлі Бреттом Гатрі (республіканець від штату Кентуккі), має чітку мету — не дати Китаю закріпитися на автомобільному ринку США.

Закон передбачає жорсткі обмеження: будь-який автовиробник, що має «пряму чи опосередковану частку в капіталі, яка належить уряду країни-супротивника» (до цього списку входять Китай, Росія та Північна Корея), позбавляється права імпортувати, продавати або виробляти автомобілі в США терміном на 5 років з моменту набрання законом чинності.

У законопроєкті є виняток для компаній, які виробляють авто в США щонайменше 5 років (до 1 січня 2026 року). Проте джерела CNBC вказують, що цей виняток анулюється, якщо в капіталі присутні гроші китайського уряду.

Чому постраждав німецький бренд?

Проблема Mercedes-Benz полягає в структурі власності її материнської компанії Mercedes-Benz Group AG: 9,98% її акцій належать державній компанії КНР BAIC (Beijing Automotive Industrial Corp.), ще 9,69% належать китайському мільярдеру Лі Шуфу, засновнику Geely. Разом китайський капітал складає 19,67%.

Оскільки BAIC повністю контролюється урядом Китаю, Mercedes-Benz автоматично підпадає під жорстке формулювання закону. Крім того, інша норма законопроєкту обмежує володіння компаніями, де «особа або група іноземних осіб» з країни-супротивника контролює понад 15% акцій. Сумарна частка BAIC та Лі Шуфу складає майже 20%.

Експерти зазначають, що це радше юридичний казус. Стівен Езелл із Фонду інформаційних технологій та інновацій (ITIF) підкреслив: «Якщо Mercedes потрапить під дію цього закону, це буде ненавмисним наслідком, який призведе до втрати робочих місць та прибутків у США. Mercedes становить значно меншу загрозу національній безпеці, ніж суто китайські бренди».

Що поставлено на карту для Mercedes-Benz та США?

Для німецької компанії ринок США є критично важливим. За минулий рік бренд продав в Америці понад 303 000 легкових автомобілів та понад 12 000 фургонів.

Окрім продажів, компанія має глибоке коріння в американській промисловості:

• Завод у Таскалусі (Алабама): Працює з 1997 року, випустив понад 5 мільйонів автомобілів.
• Завод у Південній Кароліні: З 2006 року виробляє пасажирські та вантажні фургони (випущено понад 450 000 одиниць).
• Персонал: Пряма зайнятість понад 10 000 американських громадян.

Хто ще під загрозою?

Формулювання про «15% обмеження власності» міститься і в іншому законопроєкті — «Про безпеку підключених транспортних засобів 2026», який має двопартійну підтримку як у Палаті представників, так і в Сенаті.

Залежно від фінальних текстів та прописаних винятків, нові правила можуть зачепити цілу низку брендів: Volvo Cars (більшість акцій належить китайській Geely); Lotus, Faraday Future, Karma Automotive та інші дрібніші виробники з китайськими інвестиціями.

Примітка: Компанія Volvo вже заявила, що отримала спеціальний дозвіл від уряду США в межах попередніх обмежень на програмне забезпечення (софт) та обладнання з КНР. Проте як на неї вплинуть нові закони про власність, наразі невідомо.

Що далі?

Наразі законопроєкт Бретта Гатрі перебуває на стадії розгляду в Палаті представників і ще не має аналога в Сенаті. Лобістські групи, такі як Alliance for Automotive Innovation (представляє інтереси автовиробників у США), підтримують ідею стримування експансії Китаю, але наголошують, що «деталі мають значення». Автомобільне лобі намагатиметься внести правки, щоб захистити локалізоване американське виробництво європейських брендів від «дружнього вогню» американських законодавців.