Архивы рубрики ‘Автомир’

Tesla показала «домашню» зарядну станцію Basecharger потужністю 125 кВт. Електромобілі та електрокари

Компанія Tesla представила нову стаціонарну зарядну станцію Basecharger потужністю 125 кВт, розраховану передусім на заряджання важких електровантажівок, включно з Tesla Semi, у режимах тривалої стоянки. Йдеться про так званий «домашній» формат для комерційних автопарків — коли техніка заряджається не на швидкісних магістральних станціях, а безпосередньо на базі під час нічного простою або під час завантаження й розвантаження.

Ключова особливість новинки полягає в повністю інтегрованій конструкції. У Tesla відмовилися від окремого шафового блоку перетворення змінного струму на постійний, який зазвичай використовується в подібних рішеннях. Це дозволило суттєво спростити встановлення, зменшити вимоги до інфраструктури та зробити систему більш компактною й зручною для розміщення на території логістичних центрів або депо.

Зарядна станція оснащена кабелем довжиною 6 метрів, що забезпечує гнучкість під час планування простору та дає змогу обслуговувати різні конфігурації стоянок без необхідності точно позиціонувати транспортний засіб у конкретній точці.

Окремо варто відзначити можливість масштабування: до трьох пристроїв Basecharger можна об’єднати в один ланцюг і підключити до одного автоматичного вимикача, розподіляючи між ними загальну потужність у 125 кВА. Такий підхід дозволяє знизити витрати як на встановлення, так і на подальшу експлуатацію, що є критично важливим для операторів великих електричних автопарків.

«Чемпіонський» мотоцикл MV Agusta 1965 року пішов із молотка за 1,3 млн доларів. Автомобільні аукціони

У Великій Британії на аукціоні продали гоночний мотоцикл MV Agusta 1965 року. За нього віддали 967 000 фунтів стерлінгів ($1 304 000).

Ціна MV Agusta 500cc — майже рекордна, він лише трохи не дотягнув до найдорожчого мотоцикла усіх часів Cyclone V-Twin за $1,32 мільйона. Про спортбайк розповіли на сайті аукціонного дому Bonhams.

Річ у тім, що цей MV Agusta 500cc — уславлений переможний мотоцикл. Саме на ньому в 1965 році Майк Хейлвуд учетверте став чемпіоном світу з перегонів MotoGP. Крім того, на цьому спортбайку виступав і майбутній восьмиразовий чемпіон MotoGP Джакомо Агостіні.

Після завершення спортивної кар’єри мотоцикл зберігався на складі MV Agusta, а в 1986 році його придбав ще один зірковий гонщик — Джон Сертіз. Він єдиний в історії ставав чемпіоном світу на двох та чотирьох колесах — у MotoGP (чотири рази) та «Формулі-1».

Джон Сертіз використовував MV Agusta 500cc для демонстраційних заїздів на різних мотошоу та фестивалях. Саме в нього у 2005 році спортбайк придбав його продавець. Мотоцикл практично повністю оригінальний, що тільки збільшує його вартість.

Спортбайк MV Agusta 500cc оснащений 497-кубовим чотирициліндровим двигуном потужністю 70 к. с. при 10 500 об/хв. Він важить усього 139 кг і здатен розвинути 257 км/год. Примітно, що мотоцикл має барабанні гальма.

Атмосферний опозитник Porsche 911 GT3 під загрозою через посилення норм ЄС

Нинішнє покоління Porsche 911 GT3 може увійти в історію як одне з останніх, що зберігає атмосферний опозитний шестициліндровий двигун — ту саму «візитівку» моделі, яка формувала її характер ще з моменту дебюту у 1999 році. Йдеться про високофорсований 4,0-літровий агрегат без наддуву, здатний розкручуватися до екстремальних обертів і забезпечувати той самий чистий, механічно чесний драйв, за який GT3 десятиліттями цінують ентузіасти.

Втім, за словами керівника лінійки GT Андреаса Пройнінгера, майбутнє цього двигуна опинилося під серйозним питанням. У своєму нинішньому вигляді він уже наближається до межі відповідності сучасним екологічним стандартам. Якщо на окремих ринках, зокрема у США, силова установка ще може протриматися певний час, то в Європі ситуація значно жорсткіша: чинні та майбутні норми викидів фактично залишають цьому мотору лише кілька років життя без кардинальних технічних змін.

Це ставить Porsche перед непростим стратегічним вибором. Один із варіантів, який ще донедавна вважався майже табу для GT3, — перехід на турбонаддув. Сам Пройнінгер прямо не підтверджує такого сценарію, але визнає, що це цілком реалістичний шлях. У такому разі наступне покоління 911 GT3 може вперше в історії моделі отримати примусове наддування, що кардинально змінить її характер і позиціонування.

Альтернативний напрямок — впровадження гібридної складової. Такий підхід дозволив би знизити рівень викидів без повної відмови від атмосферної концепції, водночас зберігши ключові динамічні характеристики. Однак і тут доведеться шукати баланс між екологією, масою автомобіля та відчуттями за кермом, які традиційно є визначальними для GT-моделей бренду.

Важливо, що компанія не планує створювати окремі версії моделі для різних ринків. Це означає, що саме глобальні регуляторні вимоги, передусім європейські, визначатимуть технічну конфігурацію майбутнього покоління. Такий підхід дозволяє уникнути колосальних витрат на розробку й сертифікацію кількох варіантів однієї моделі, але водночас змушує підлаштовуватися під найжорсткіші стандарти.

На тлі цілей Європейського Союзу щодо скорочення викидів парникових газів на 55% до 2030 року порівняно з рівнем 1990-го, еволюція Porsche 911 GT3 стає неминучою. Фактично питання вже не в тому, чи зміниться автомобіль, а в тому, яким саме шляхом піде інженерна команда — через турбонаддув, гібридизацію або комбінацію обох рішень.

У ширшому контексті це рішення може вплинути й на інші моделі лінійки GT. Зокрема, поява турбованого GT3 потенційно розмиє традиційне розмежування з майбутнім GT2, для якого наддув завжди був ключовою відмінністю. Водночас навколо сімейства 718 також зростає невизначеність: очікується його повернення з електричними та бензиновими версіями, що ще більше ускладнює картину розвитку спортивних моделей Porsche в новій екологічній реальності.