Архивы рубрики ‘Автомир’

Honda закрывает завод топливных элементов в США и пересматривает водородную стратегию

Амбициозный проект Honda и General Motors по развитию автомобилей на водородных топливных элементах просуществовал всего два года.

Honda объявила, что прекратит производство водородных топливных элементов на заводе Fuel Cell System Manufacturing в Браунстауне, штат Мичиган, до конца 2026 года. Предприятие было создано как совместный проект с General Motors и проработало всего два года — серийное производство стартовало в январе 2024-го.

Решение Honda стало логичным продолжением изменений со стороны GM. Осенью прошлого года американский автоконцерн объявил, что сворачивает разработку топливных элементов нового поколения для бренда Hydrotec, признав, что путь к устойчивому бизнесу в этой сфере «долгий и неопределённый». Проблемы из года в год не меняются: высокая стоимость технологий и крайне слабая инфраструктура.

Для контекста, в США на сегодня работает более 250 тысяч зарядных станций Level 2+ для электромобилей, тогда как водородных заправочных станций всего 61. В таких условиях коммерческий успех водородных легковых моделей остаётся под вопросом.

Honda не раскрывает подробностей переговоров с GM, но подтверждает, что стороны договорились полностью остановить производство топливных элементов на совместном заводе. В проект было инвестировано около 85 млн долларов, и его закрытие фактически ставит крест на будущем Honda CR-V e:FCEV.

Этот кроссовер вышел на рынок в 2024 году и доступен в лизинг в Калифорнии. Он оснащён электромотором на передней оси, батареей ёмкостью 17,7 кВт·ч и водородным баллоном на 9,5 фунта (4,3 кг). Суммарная отдача системы составляет 174 л.с. (130 кВт), а запас хода по EPA — 270 миль (435 км).

При этом Honda не собирается полностью отказываться от водорода. Компания уже разработала новое поколение топливных элементов собственными силами продолжает считать это направление перспективным.

Источник: Honda

Старий 55-річний Plymouth Barracuda пішов із молотка за 3,3 млн доларів. Автомобільні аукціони

У США на торгах продали кабріолет Plymouth Barracuda 1971 року. За раритетне авто заплатили 3,3 мільйона доларів.

Висока ціна Plymouth Barracuda на рівні Bugatti Chiron обумовлена тим, що це рідкісна заряджена версія Hemi. Подробиці авто розкрили на сайті аукціону Mecum.

Кабріолет Plymouth Barracuda Hemi — найдорожчий американський маслкар, його вартість може сягати і $3,5 мільйона. Річ у тім, що він дуже рідкісний — у 1971 році виготовили всього 11 цих автомобілів у виконанні з відкидним дахом.

Головна особливість цього Plymouth Barracuda ховається під капотом. Там встановлено 7,0-літровий V8 Hemi потужністю 425 к.с. Із 3-ступінчастою автоматичною КПП розгін до 100 км/год займає 5,8 с, а максимальна швидкість становить 240 км/год.

Конкретно цей Plymouth Barracuda Hemi за 55 років проїхав лише 50 000 км, а в 2003 році пройшов ґрунтовну реставрацію. Авто оснащене підсилювачем керма і самоблокувальним диференціалом. 10 років тому його вже продавали на аукціоні і тоді за нього віддали $2,3 мільйона.

Україна та Румунія узгодили проєкт нової дороги. Автомобільні дороги. Ремонт та будівництво доріг

Україна та Румунія узгодили спільний інфраструктурний проєкт розвитку прикордонного сполучення на напрямку «Порубне — Сірет», який реалізовуватиметься за фінансування Європейського Союзу. Про це інформує Міністерство розвитку громад та територій України.

Проєкт передбачає синхронний розвиток дорожньої інфраструктури по обидва боки кордону та спрямований на підвищення пропускної спроможності одного з ключових пунктів перетину між двома країнами.

Проєкт буде реалізований у межах механізму SAFE (Security Action for Europe). Для координації рішень та узгодження дій сторони підписали відповідний протокол, який закріплює спільний підхід до розвитку прикордонної інфраструктури.

Згідно з домовленостями, проєкт передбачає:

  • будівництво швидкісної дороги Сучава — Сірет на території Румунії як частини автомагістралі A7 з виходом безпосередньо до українського кордону;
  • модернізацію української ділянки дороги у напрямку Чернівців, що є критично важливим для підвищення пропускної спроможності пункту пропуску «Порубне — Сірет».

Зокрема, на українській стороні планується:

  • розширення дороги від кордону у напрямку Чернівців до двох смуг руху в кожному напрямку;
  • синхронізація під’їздів і логістичних рішень із новою швидкісною ділянкою Сучава — Сірет (A7) на румунській стороні;
  • підготовка інфраструктури до зростання транспортних потоків після завершення будівництва.

«Для України принципово важливо, щоб інфраструктурні рішення на кордоні були синхронізовані по обидва боки. У цьому проєкті ключовим є не лише будівництво швидкісної дороги з румунського боку, а й модернізація українських під’їздів до кордону. Саме це дозволяє усунути «вузькі місця» та зробити кордон точкою з’єднання, а не бар’єром», — зазначив заступник міністра розвитку громад та територій України Сергій Деркач.

Реалізація проєкту має забезпечити швидший і безпечніший рух транспорту, зменшити навантаження на прикордонну інфраструктуру та посилити інтеграцію транспортної мережі України з європейською.