Румунія майже завершила будівництво нового мосту через Тису, який має з’єднати країну з Україною через пункт пропуску «Біла Церква — Сігету-Мармацієй». Новий перехід планують відкрити для вантажного і пасажирського транспорту, що має суттєво розвантажити нинішній напрямок у Солотвині. На Закарпатті вже готують дорожню інфраструктуру та сервісну зону біля майбутнього КПП.

Проєкт нового переходу презентували українській та румунській делегаціям на місці будівництва, повідомляє пресслужба Закарпатської облради.

Міст вже з’єднав два береги

До огляду долучилися голова Закарпатської облради Роман Сарай, керівник ОВА Мирослав Білецький, а також представники румунської сторони. Під час зустрічі показали сам міст через Тису, під’їзні дороги та митно-прикордонну інфраструктуру.

Довжина мосту становить 260 метрів. З українського боку зараз тривають роботи над дорожнім покриттям і територією, де мають працювати сервіси для транспорту та пасажирів.

Новий напрямок для вантажівок

У Солотвині нині діє обмеження для транспорту вагою понад 3,5 тонни. Через це вантажівки змушені шукати інші маршрути, а навантаження на окремі пункти пропуску лише збільшується.

Після запуску нового переходу ситуація має змінитися. Рух дозволять і для легкового, і для вантажного транспорту, а тому у регіоні очікують на активізацію логістики та бізнесу поблизу кордону.

Очікування від нового КПП

У Закарпатській облраді впевнені, що новий проєкт дасть нові робочі місця у Солотвинській громаді через розвиток готелів, сервісів для водіїв і логістичних майданчиків у прикордонних селах.

За словами голови Закарпатської обласної ради Романа Сарая, українська та румунська сторони домовилися пришвидшити завершення об’єкта. Він заявив, що цей пункт пропуску має стати одним із найсучасніших на західному кордоні України.

Підрозділи Сил оборони України отримали вже 1 028 наземних роботизованих комплексів на загальну суму 487 203 212 грн через маркетплейс зброї DOT-Chain Defence.

Міністерство оборони продовжує розвивати роботизацію війська, щоб зберігати життя українських захисників і підвищувати ефективність бойових дій. НРК усе частіше заміняють наших воїнів, виконуючи небезпечні завдання на передовій.

На фронт поставлено вже третину НРК, замовлених через DOT-Chain Defence

Загалом було замовлено 3 062 наземних роботизованих комплексів на загальну суму 1 956 109 796 грн.

Тобто фактично підрозділам поставлено третину від усіх замовлень НРК в DOT-Chain Defence.

Наразі у DOT-Chain Defence представлено 33 моделі НРК.

У першому півріччі 2026 року Міноборони планує законтрактувати загалом 25 000 наземних роботизованих комплексів за різними програмами. Це вдвічі більше, ніж за весь 2025 рік.

Які наземні роботизовані комплекси військові замовляють найчастіше

Найчастіше військові замовлять такі НРК:

• логістичні колісні;
• логістичні гусеничні;
• бойові;
• мінувальники;
• камікадзе.

Замовлення здійснюються, зокрема, через DOT-Chain Defence — маркетплейс зброї, який спрощує та пришвидшує постачання засобів РЕБ, безпілотних систем та боєприпасів для військових. Розроблений Агенцією оборонних закупівель ДОТ та є частиною екосистеми забезпечення війська DOT-Chain.

Як DOT-Chain Defence спрощує закупівлі для військових

У DOT-Chain Defence бойові підрозділи самостійно визначають, які саме засоби та в яких кількостях їм потрібні. Усю бюрократичну частину процесу — від укладання контрактів із виробниками до проведення оплат і контролю логістики — бере на себе Агенція.

Завдяки цьому процес доставки скоротився з місяців до тижнів, а на фронт надходить саме те, що потрібно, коли потрібно і кому потрібно.

У межах програми Армія дронів. Бонус військові можуть обмінювати бали за знищення та ураження ворожих цілей на НРК в Brave1 Market та оперативно отримувати їх через DOT-Chain Defence.

Міноборони раніше повідомляло, що у квітні було виконано 10 281 логістичну та евакуаційну місію за допомогою НРК — це 343 місій щодня. Для порівняння, у березні наземні роботизовані комплекси виконали понад 9 000 завдань.

Як наголошує Міністр оборони Михайло Федоров, однією з головних цілей є переведення 100% фронтової логістики на роботизовані системи.