Mercedes-Benz посилює тиск на працівників у Німеччині, вимагаючи суттєво знизити витрати на виробництво. Якщо домовитися не вдасться, компанія розглядає будівництво нового заводу у Східній Європі та закриття одного з німецьких підприємств.

Про такий сценарій повідомляє WirtschaftsWoche з посиланням на кількох обізнаних співрозмовників. За їхніми даними, один із членів правління Mercedes-Benz озвучив цю можливість під час зустрічей із представниками виробничих рад. Він нібито заявив, що без помітного скорочення витрат на оплату праці компанія розширить виробництво у Східній Європі. Тоді один із заводів у Німеччині може стати зайвим.

Остаточних рішень поки немає. Питання про новий завод або закриття підприємства не затверджували ані правління, ані наглядова рада Mercedes-Benz. Компанія не стала коментувати повідомлення, пославшись на переговори, що тривають, але й не спростувала їх.

Суперечка точиться навколо конкурентоспроможності німецьких заводів. Керівництво пропонує повернутися від 35-годинного до 40-годинного робочого тижня без підвищення зарплати. Також переглядають усі складові оплати праці та додаткові виплати, зокрема різдвяні й відпускні.

У червні правління вже зверталося до працівників із листом, у якому заявило, що німецькі підприємства мають значно більші виробничі потужності, ніж потрібно компанії. Керівництво також вказало на меншу кількість робочих днів і вищий рівень лікарняних порівняно із заводами в інших країнах.

Представники працівників сприйняли можливе закриття заводу як спробу змусити їх погодитися на поступки. Один зі співрозмовників WirtschaftsWoche назвав заяву керівництва надзвичайною погрозою, інший — шантажем.

Поки невідомо, яке саме підприємство може опинитися під загрозою. У разі перенесення частини виробництва наслідки можуть відчути й німецькі заводи, що випускають компоненти. Серед них називають підприємства в Унтертюркгаймі та Гамбурзі.

Одним із можливих напрямів розширення залишається Угорщина. Mercedes-Benz нещодавно подвоїла потужність заводу в Кечкеметі — тепер він може випускати до 400 000 автомобілів на рік. За даними компанії, сукупні витрати на персонал, енергію, інфраструктуру, логістику та обслуговування там приблизно на 70% нижчі, ніж у Німеччині.

Наразі в Кечкеметі виробляють, зокрема, Mercedes-Benz GLB та електричний C-Class, а згодом до них мають приєднатися інші моделі. Це дає компанії готову базу для подальшого перенесення виробництва, якщо сторони не домовляться про зменшення витрат у Німеччині.

Переговори між керівництвом і представниками працівників продовжаться найближчим часом. Тому йдеться поки що про один із можливих сценаріїв, а не про вже ухвалене рішення закрити німецький завод.

Американська компанія Ten-Nine Technologies готується збільшити виробництво добавки TENIX, яка сповільнює старіння акумуляторів. Її додають до катодного матеріалу ще під час виготовлення батареї, тому технологія не потребує ані зміни конструкції акумулятора, ані нового обладнання.

Під час заряджання та розряджання всередині батареї утворюються побічні продукти хімічних реакцій. Із часом вони погіршують її характеристики, зменшують ємність і скорочують строк служби. TENIX має особливі властивості поверхні, завдяки яким уповільнює цей процес.

Частка добавки становить лише 0,5-2% від маси катода. Отже, на кожні 100 кг катодного матеріалу, які приблизно містить типовий акумулятор електромобіля, потрібно від 0,5 до 2 кг TENIX.

За результатами незалежних випробувань, добавка збільшила кількість циклів заряджання та розряджання більш ніж на 75%. У перерахунку на пробіг ресурс типового тягового акумулятора може зрости зі 150 000 миль, або приблизно 241 400 км, до понад 265 000 миль — близько 426 500 км.

Довший строк служби батареї приблизно на 40% зменшує вартість кожної кіловат-години енергії, яку вона віддає за весь час експлуатації. Внутрішній опір також знижується на 10%, що дає змогу швидше заряджати акумулятор і втрачати менше енергії у вигляді тепла.

За даними Ten-Nine Technologies, загалом тепловиділення батареї протягом її служби скорочується приблизно на 40%. Це важливо не лише для електромобілів, а й для резервних акумуляторів у центрах обробки даних, навантаження на які зростає разом із поширенням штучного інтелекту.

Нинішні потужності Ten-Nine Technologies дають змогу випускати 100 тонн добавки. Залежно від її частки у складі катода цього вистачить для виробництва від 50 000 до 200 000 типових акумуляторів електромобілів.

Засновниця та генеральна директорка компанії Пейдж Джонсон починала розроблення TENIX у складському приміщенні в Талсі. На той час вона мала 100 000 доларів і лише чотири грами речовини в лабораторній колбі. Як хімікиня, Джонсон вирішила вплинути безпосередньо на причину старіння акумуляторів, а не створювати нову батарею в обхід цієї проблеми.

Добавка також може прискорити перехід на катоди з високим вмістом марганцю. Цей метал дешевший і доступніший за нікель та кобальт, а його родовища розташовані в різних частинах світу. Це зменшує залежність виробників акумуляторів від постачання сировини з невеликої кількості країн.

Досі поширенню марганцевих катодів заважав їхній порівняно короткий строк служби. У Ten-Nine Technologies вважають, що TENIX здатна усунути цей недолік і зробити такі батареї придатнішими для масового виробництва. За масштабом можливих змін компанія порівнює цей перехід із поширенням літій-залізо-фосфатних акумуляторів два десятиліття тому.