Власники та пасажири електромобілів дедалі частіше стикаються зі специфічною проблемою: «закачуванням», яке в електрокарах проявляється сильніше, ніж у традиційних авто з двигунами внутрішнього згоряння.

Дослідження Технологічного університету Бельфор-Монбельяр підтверджують, що це не психологічний фактор, а результат сенсорного дисонансу. Наш мозок, звиклий до характерних звуків та вібрацій ДВЗ протягом десятиліть, у майже безшумному електромобілі втрачає орієнтири й не може точно оцінити сили руху.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Ситуацію погіршують технічні особливості «електричок»: миттєвий крутний момент, різке прискорення та агресивна система рекуперативного гальмування, що дозволяє керувати авто за допомогою однієї педалі. Коли тіло відчуває різкі перевантаження, а очі та вуха не отримують звичних підтверджувальних сигналів, виникає нудота та запаморочення.

Компанія Mercedes-Benz нещодавно запатентувала інноваційне, хоча й складне рішення для боротьби з цим явищем. Німецький автовиробник пропонує штучно імітувати відчуття динаміки руху за допомогою світла та повітряних потоків усередині салону. Згідно з патентом, у кабіні планують розмістити розгалужену систему прихованих вентиляційних отворів. Робота вентиляторів буде синхронізована зі швидкістю авто: що швидше їде машина, то інтенсивнішим стає потік повітря, створюючи фізичне відчуття швидкості.

Доповнюватиме повітряну стимуляцію інтелектуальне освітлення. Фонова підсвітка салону використовуватиме динамічні візуальні підказки — зміну кольорів, рухливі візерунки або стрілки, що реагуватимуть на натискання педалей газу чи гальма. Це має допомогти мозку пасажира швидше адаптуватися до того, що відбувається з автомобілем у кожний момент часу.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Попри технологічну перспективність, реалізація такої системи виглядає викликом для інженерів. Встановлення десятків додаткових приводів та датчиків, а також необхідність підтримувати задану температуру клімат-контролю при постійній зміні повітряних потоків роблять систему надзвичайно дорогою у виробництві. Патентування наразі є лише способом захистити інтелектуальну власність, і навряд чи ми побачимо цю технологію в серійних моделях у найближчі роки.

Поки технології майбутнього розробляються, експерти радять водіям електрокарів пом’якшувати манеру їзди, уникати різких ривків та знижувати рівень рекуперації, коли в салоні є пасажири.

11 лютого на мідному кар’єрі Caserones у Чилі розпочав роботу перший у світі комерційний кар’єрний самоскид ультра-класу з гібридно-електричною силовою установкою. Про запуск повідомила Cummins Inc., яка реалізувала проєкт у співпраці з Komatsu та гірничодобувною компанією Lundin Mining.

За основу взяли 300-тонний самоскид Komatsu 930E, який оснастили гібридним рішенням на базі технології First Mode. Для Cummins це перший випадок впровадження модернізованого (retrofit) гібридного комплекту у щоденну промислову експлуатацію на машині такого класу.

Система поєднує дизельний двигун Cummins QSK60 із модульною високопотужною батареєю, яку можна інтегрувати в існуючий парк техніки. Під час руху завантаженого самоскида вниз схилом використовується рекуперативне гальмування: енергія, що зазвичай розсіюється, накопичується в батареї. Інтелектуальне програмне забезпечення керує потоками енергії між двигуном і акумулятором, оптимізуючи ефективність, надійність і продуктивність протягом усього робочого циклу.

Особливість проєкту полягає в умовах експлуатації. Кар’єр Caserones розташований в Андах на висоті понад 4 000 метрів над рівнем моря. Круті спуски та розріджене повітря створюють надскладне середовище для техніки, водночас ідеальне для перевірки потенціалу рекуперації енергії. За заявою сторін, гібридизація дозволяє досягти відчутного зростання ефективності без зниження виробничих показників.

Проєкт є частиною стратегії Cummins Destination Zero, спрямованої на скорочення викидів і підтримку клієнтів у процесі енергетичного переходу. За підсумками пілотної експлуатації компанія планує підтвердити показники довговічності, ефективності та відновлення енергії в реальних умовах, а в перспективі — масштабувати рішення для досягнення скорочення витрат пального та викидів до 30%.