Питання, яке часто виводить із рівноваги власника автомобіля, що відпрацював гарантійний термін і може обслуговуватись не тільки на дилерській СТО: куди тепер їздити на планові ТО і ремонти?

Чому виникає така дилема – зрозуміло: у дилера дорого. Дорожче інших варіантів і послуги майстрів, і запчастини, і витратні матеріали. А ще на «офіційній» станції власник часто прив’язаний до запчастин і матеріалів певного бренду, не маючи права вибору.

Це дійсно недоліки «офіціалів», тому не дивно, що клієнти шукають альтернативу. Але з іншого боку — що саме бояться втратити автомобілісти, вагаючись, чи йти від дилера до незалежної майстерні?

СТО дилера: переваги реальні та уявні

Чого насправді остерігається автовласник, відмовляючись від дилерського центру?

Якість робіт. Жодних сумнівів: технології ремонту від самого автовиробника є найточнішими, підготовка персоналу — найвищою, а дисципліна праці — найсуворішою. Таке саме може бути й на незалежній станції, але для СТО «офіціалів» це беззастережна норма.

Запчастини. Те, що у фірмовому сервісі вам встановлять якісні запчастини, сумнівів немає — це буде OEM (Original Equipment Manufacturer, тобто оригінальні деталі від виробника автомобіля чи його офіційного постачальника), той самий «оригінал» і еталон якості. Придбати OEM-деталі можна і для монтажу в будь-якій іншій майстерні, але це потребуватиме зусиль і часу від автовласника – пошуку, підбору й очікування замовлення, до того ж завжди є ризик помилитися та купити деталь, яка просто не підійде на ваше авто.

Надійність. Професіонали від автовиробника розв’яжуть будь-яку проблему з авто — так традиційно думають автомобілісти, і це правда (про ціну не говоримо). Проте, складні випадки так само під силу досвідченим діагностам авторитетних незалежних майстерень.

Сервісна історія. Вважається, що авто, яке обслуговувалося виключно на дилерській СТО, потім легше продати дорожче. «Офіційна» сервісна книжка — справді вагомий аргумент під час торгів на вторинному ринку, але… Досвідчені водії знають: це не 100% гарантія ідеального стану авто.

Проміжний варіант: не офіціал, але мережа

Незалежні СТО справді мають суттєвий мінус — власні фінансові обмеження.

Через це вони не завжди можуть наймати досвідчених фахівців вищої кваліфікації, закуповувати інформаційні бази виробників для ремонту чи налагоджувати високоефективні бізнес-процеси тощо. Саме тому власники постгарантійних автомобілів до таких «альтернатив» переходити не поспішають.

Але є золота середина — незалежні СТО, які входять до складу єдиної мережі майстерень. В Україні подібних мереж небагато, але є один справді масштабний гравець, підприємства якого працюють під всесвітньо відомим брендом – Бош Авто Сервіс (Bosch Car Service).

Чому Бош Авто Сервіс?

Завдяки належності до міжнародної мережі майстерні Бош Авто Сервіс позбавлені багатьох недоліків позасистемного сервісу. Вони отримують системний супровід і підтримку від компанії Bosch — найбільшого у світі виробника та постачальника автомобільних компонентів.

Як і в офіційному дилерському центрі, тут завжди є:

• ліцензійний діагностичний та інформаційний софт для сканерів і професійного обладнання;
• онлайн-лінія підтримки для майстрів у разі виникнення складних випадків (наприклад, під час діагностики, підбору чи заміни деталей);
• кваліфіковані фахівці, які проходять постійне навчання та сертифікацію у власному Навчальному центрі Бош;
• єдина мережа складів запчастин та їхньої адресної доставки — комплектуючі Bosch гарантують якість рівня конвеєрного постачальника для провідних світових автовиробників.

Виходить, що при зверненні на СТО такої мережі автомобіліст отримує сервіс дилерського, «офіційного» рівня, але за ціною як мінімум на третину нижчою.

На Бош Авто Сервісі дешевше — у чому підступ?

Чому ж на незалежній СТО нижчі ціни за аналогічної якості робіт і запчастин? На перший погляд, відповідь на поверхні: в незалежних майстернях менші супутні витрати — скромніший штат адміністраторів, нижчі рахунки за утримання приміщення, менші витрати на корпоративний стиль…

Але ж дрібні, повністю самостійні майстерні витрачають менше коштів і на критично важливі речі — навчання персоналу, програмне забезпечення, інформаційну підтримку. І це рано чи пізно позначається на результаті ремонту.

Проте, інша картина з незалежними СТО великої мережі, такої як Бош Авто Сервіс.

З одного боку, в «бошевських» майстернях, як і в дилерських центрах «офіціалів», є і фірмове обладнання, і передплата на інформаційні бази автовиробників (кілька тисяч євро для кожної марки на рік!), і гаряча лінія техпідтримки, і навчений персонал…

І все одно нормо-година принципово дешевша за дилерську. Це досягається завдяки тому, що:

• зазначені операційні витрати діляться між усіма СТО-учасниками мережі. При тому в Україні їх більш ніж 100 одиниць;
• сучасні діагностичні засоби дозволяють прискорити обслуговування одного клієнта — а значить, бізнес працює з більшою віддачею;
• ставка на власні ресурси — свій Навчальний центр для механіків та адміністраторів у Києві, своя мережа постачання запчастин, своя система аудиту (щороку або кожні два роки майстерня Бош Авто Сервіс інспектується материнським офісом Bosch чи зовнішніми аудиторами);
• компонентам OEM-якості. Компанія Bosch є провідним експертом у кількох галузях автовиробництва — паливна система, запалювання, гальма, асистенти безпеки тощо. Також Bosch є постачальником деталей на конвеєри більшості автовиробників світу. Тобто на СТО її мережі клієнт отримує запчастини безпосередньо від їх виробника і при тому OEM-якості.

Коротко про головне

Отже, підсумовуючи розмову про вічний вибір власника авто, яке сходить з гарантії — між дилерським сервісом і незалежними СТО, скажемо:

• СТО офіційного дилера — це традиція, відповідальність, якість та гарантія на роботу і деталі;
• незалежна мережева СТО — той самий рівень сервісу та технологій, проте за більш розумні гроші.

Джеремі Кларксон виставив на аукціон свої автомобілі. Усі вони знімалися у його телешоу The Grand Tour.

Із молотка підуть три авто Джеремі Кларксона, випущені в 70-80-х роках. Про них розповіли на сайті аукціону Iconic Auctioneers.

Усі три автомобілі — герої різних епізодів телепередачі The Grand Tour. Після зйомок Джеремі Кларксон вирішив викупити їх, проте вони роками стояли в гаражі на його фермі та не експлуатувалися, тому телеведучий вирішив знайти для них нових власників.

«Зараз мені рідко випадає нагода водити ці особливі та досить відомі автомобілі чи насолоджуватися ними, тому, мабуть, краще, якщо вони потраплять до когось, хто зможе їх експлуатувати», — пояснив своє рішення Джеремі Кларксон.

Найцінніше авто Джеремі Кларксона — темно-синя Lancia Beta Spider 1982 року, яка знялася у фінальному епізоді шоу The Grand Tour за його участю — «На коня» (2024 рік). Тоді Кларксон разом із Річардом Хаммондом та Джеймсом Меєм мандрували Зімбабве та Ботсваною. Авто оснащене фарами від Ferrari 308, дисками від Lancia Delta Integrale, а також спортивними кріслами та кермом.

Червона Alfa Romeo GTV6 1983 року стала героїнею епізоду «Витриманий скотч» 2019 року. Тріо ведучих помандрувало до Шотландії на недорогих класичних авто й Alfa Romeo Кларксона постійно ламалася.

Величезне 5,8-метрове купе Lincoln Continental Mark V 1978 року блакитного кольору знімалося в епізоді «Лохдаун» 2020 року. У цьому випуску шоу The Grand Tour також організували подорож Шотландією, а Джеремі Кларксон доповнив 6,6-літровий 170-сильний V8 Lincoln закисом азоту. У салоні авто встановлено дорогий годинник Cartier.

Китайський виробник мототехніки Valtinsu вивів на ринок кросову модель EM-5. Вона недорога і має запас ходу до 120 км.

Ціна Valtinsu EM-5 становить від 969 до 1799 доларів — на рівні нового iPhone 18. Про електробайк розповіли на сайті Autoevolution.

Новий Valtinsu EM-5 — електричний кросовий мопед масою 65 кг. Він має посилену раму та захист силової установки від ударів та вологи. Звісно ж, він отримав позашляхові шини та довгоходу регульовану підвіску і здатен долати 45-градусні підйоми.

Комплектація Valtinsu EM-5 включає світлодіодні фари та невеликий цифровий щиток приладів. Сповільнюють його гідравлічні дискові гальма.

Базовий електробайк Valtinsu EM-5 оснащений мотором із піковою потужністю 5,2 к. с. (3,8 кВт) і здатен розвинути 65 км/год. Батарея ємністю 23,4 А-год забезпечує запас ходу 80 км, а її зарядка займає 8 годин.

Новий Valtinsu EM-5 Pro отримав електромотор на 7,6 к. с. (5,6 кВт), а його максимальна швидкість становить 83 км/год. Із батареєю на 27 А?год запас ходу становить 95 км.

Пізніше з’явиться топовий електромотоцикл Valtinsu EM-5 Ultra на 11 к. с. (8 кВт), який коштуватиме на рівні iPhone Duo, тобто приблизно 2000 доларів. Він зможе розвивати 90 км/год та отримає батарею Samsung, яка дозволить долати до 120 км без підзарядки.