Популярність так званих «капсул часу» зростає не випадково. Подібні історії дедалі частіше з’являються у медіа й соціальних мережах, адже вони поєднують людську драму, історію автомобіля та майже містичний ефект несподіваної знахідки. Черговий такий випадок стався у США, де в одному з гаражів у штаті Міннесота виявили одразу дві рідкісні Ferrari 308 GTB, які не бачили денного світла майже три десятиліття.

Ці автомобілі належали чоловікові, чия пристрасть до кермування була настільки сильною, що навіть після тяжкої мотоциклетної аварії, яка призвела до паралічу, він навчився водити спорткар із класичною механічною коробкою передач, використовуючи лише одну руку. Саме ця життєва історія надає знахідці особливого емоційного контексту. Після смерті власника автомобілі залишилися зачиненими в гаражі, а його дружина, за її словами, роками туди не заходила, фактично не усвідомлюючи, який саме скарб зберігається всередині.

Коли двері гаража зрештою відчинили, там знайшли два Ferrari 308 GTB у напрочуд автентичному стані. Обидва спорткари були вкриті товстим шаром пилу, бруду та слідів часу, але водночас зберегли оригінальні форми кузова, інтер’єр і ключові деталі. Автомобілі передали команді WD Detailing, яка спеціалізується на глибокому очищенні та відновленні класичних машин. Сам процес миття й детейлінгу став не просто технічною процедурою, а своєрідним поверненням цих Ferrari до життя після десятиліть забуття.

Перший автомобіль — Ferrari 308 GTB 1977 року випуску зі сталевим кузовом, характерними золотистими колесами та чорними декоративними елементами. Саме ця версія стала масовішою у виробництві й закріпила дизайн, який згодом прославився у поп-культурі. Під клиноподібним кузовом, створеним студією Pininfarina, прихований поперечно розташований атмосферний V8 об’ємом 2,9 літра з карбюраторами, який у специфікації для американського ринку розвивав близько 240 к.с. У парі з ним працювала п’ятиступенева механічна коробка з відкритою металевою кулісою, що з часом стала одним із символів Ferrari. У свій час цей автомобіль конкурував із такими іконами епохи, як Porsche 911 Turbo та Lamborghini Urraco, пропонуючи поєднання екзотичної зовнішності та відносно збалансованої керованості.

Другий екземпляр ще рідкісніший і цінніший з колекційної точки зору. Це Ferrari 308 GTB Vetroresina 1976 року — версія зі склопластиковим кузовом, яких було виготовлено лише близько 800 одиниць. Саме ці ранні «фібергласові» 308 GTB сьогодні вважаються найбажанішими серед знавців, адже вони легші, рідкісніші та пов’язані з початковим етапом становлення середньомоторних V8 Ferrari як масової серії.

Після завершення робіт із глибокого очищення обидва автомобілі продемонстрували вдові власника. Момент, коли вона побачила відновлені спорткари, зняли на відео для YouTube, і ця сцена стала однією з найемоційніших частин усієї історії. Жінка не змогла стримати сліз, адже перед нею постали не просто дорогі автомобілі, а матеріальне втілення пристрасті й характеру людини, з якою вона прожила життя.

Подальша доля знайдених Ferrari поки що залишається невідомою. Вони можуть залишитися у власності родини або ж з’явитися на ринку після повноцінного технічного відновлення. Водночас експерти вже зараз оцінюють кожен із цих Ferrari 308 GTB у межах приблизно 250-300 тисяч доларів, зважаючи на рідкість, стан і документовану історію.

Поліція Дубая поповнила свою легендарну колекцію екзотичних патрульних авто ще одним вкрай суперечливим експонатом — Ferrari Purosangue з тюнінгом від Mansory. Місцеві правоохоронці й раніше не цуралися суперкарів, але цей випадок став новим рівнем парадного абсурду.

Під час ралі 1000 Miglia Experience UAE 2025 Mansory презентувала особливу версію Purosangue під назвою Pugnator, створену спеціально для дубайської поліції. І хоча офіційна біло-зелена ліврея хоч якось пом’якшує агресивні лінії, сам тюнінг залишається таким, що здатен викликати серцевий напад у шанувальників Ferrari, пише Carscoops.

 

 

 

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений MANSORY (@mansory)

Передню частину переробили радикально: масивна решітка, новий бампер, кований карбоновий спліттер та вентиляційний капот повністю змінюють характер автомобіля. Розширені колісні арки, гострі спідниці та нові чорні колеса з жовтими обідками додають ще більше «драми».

Але найсильніший удар по естетиці італійської моделі — це зад: статичне антикрило, додатковий спойлер, карбоновий дифузор і чотири химерні вихлопні труби у стилі старої Ferrari California. Навіщо все це поліції — загадка.

У Дубая традиція: патрульні суперкари переважно служать для піару, фотосесій з туристами й нагадування всім, що місто живе на іншому рівні. Чи буде цей Mansory Purosangue брати участь у переслідуваннях — питання відкрите.

Ferrari пояснила, чому новий трициліндровий V6 із подвійним турбонаддувом став основою суперкара F80, замінивши легендарний атмосферний V12.

Для шанувальників марки така відмова від традицій викликала подив, але інженери підкреслили: рішення продиктоване не маркетингом, а прагненням до максимальної продуктивності.

Ferrari F80, представлений торік у жовтні, вийде обмеженим тиражем у 799 екземплярів на честь 80-річчя бренду. Попри статус флагманського суперкара, він не отримав класичний V12, який стояв у його попередника LaFerrari. Команда розробників — Паоло Валенті, Карло Палаццані, Маттео Ланцавекк’я та керівник маркетингу Маттео Турконі — детально пояснила цей вибір.

Турконі розповів, що компанія розглядала варіант встановлення V12, проте переважило прагнення до максимальної динаміки. За основу взяли трилітровий V6 із подвійним турбонаддувом, практично ідентичний двигуну боліда Ferrari 499P — триразового переможця перегонів «24 години Ле-Мана». Сам по собі двигун видає рекордні 296 кінських сил на літр, а разом із гібридною системою загальна потужність F80 сягає 888 к.с.

За словами Турконі, «сьогодні V6 безсумнівно перевершує V12», адже забезпечує вищу питому потужність і краще працює в гібридній конфігурації. Інженер Маттео Ланцавекк’я додав, що компактніші габарити V6 дали конструкторам значно більше свободи. Завдяки меншому об’єму силового агрегата вдалося зменшити масу, покращити розподіл повітряних потоків і створити більшу притискну силу шляхом оптимізованої геометрії задньої частини кузова.

F80 та 499P розроблялися паралельно, і спільна інженерна школа дала Ferrari можливість передати на дорожній автомобіль технології, максимально наближені до перегонових. Команда підкреслила, що кожне рішення — від вибору двигуна до аеродинаміки — ухвалювали з огляду на ефективність, а не традицію.

Усі 799 екземплярів F80 вже розкуплено, а презентацію в музеї Енцо Феррарі називають взірцем інженерної прозорості: розробники детально пояснили, як створили один із найтехнологічніших суперкарів сучасності.