Audi начала 2026 год с прекращения производства моделей A1 и Q2. Компактный хэтчбек и самый маленький кроссовер марки покидают рынок без прямых преемников.

За последние годы модельный ряд Audi заметно сократился. Исчезли A8, A5 Coupé и Cabriolet, A4 в двух кузовах, A7 Sportback, электрические Q8 e-tron, а также культовый TT. Теперь к этому списку добавились A1 и Q2. Формально их ещё можно найти в конфигураторе, но речь идёт исключительно о распродаже складских запасов. По данным Audi в Нидерландах, оставшихся машин хватит, чтобы закрыть спрос на большинстве рынков.

Audi A1 вышел на европейский рынок в 2010 году и продержался чуть более 15 лет, сменив два поколения. Модель производилась в Испании на заводе в Мартореле вместе с SEAT Ibiza и стала для Audi попыткой закрепиться в премиальной части B-класса. Однако реального успеха добиться не удалось: главным конкурентом всегда оставался MINI. Лучшим годом для A1, например в Испании, стал 2011-й — тогда было продано чуть более 5 660 автомобилей. В Нидерландах за всё время продаж модель разошлась тиражом около 28 тысяч экземпляров.

История Audi Q2 выглядит успешнее. Кроссовер, представленный в 2016 году и созданный на базе Volkswagen T-Roc, предлагался с широкой линейкой двигателей, полным приводом quattro и даже в спортивной версии SQ2 мощностью 300 л.с. Пиковым стал 2017 год, когда продажи достигли 81 426 автомобилей. В следующие два года объёмы также превышали 78 тысяч, но с 2022-го начался устойчивый спад. После девяти лет на рынке модель решили снять с производства.

В результате A3 снова становится самой доступной моделью Audi — по крайней мере до появления электрического Q2 e-tron. Этот компактный электро кроссовер с передним приводом, новым дизайном и большим запасом хода должен составить конкуренцию MINI Aceman.

Источник: Motor.es

Креативный директор Audi Массимо Фраскелла (Massimo Frascella) усомнился, что увеличение количества и размера экранов в автомобилях улучшает пользовательский опыт.

Фраскелла заявил в интервью Top Gear, что большие экраны не обязательно способствуют улучшению восприятия информации, а часто представляют собой технологию ради технологии.

Массимо Фраскелла пришел в Audi в 2024 году, ранее он участвовал в разработке таких моделей Land Rover, как Velar, Defender и Range Rover. В их интерьерах трудно найти чрезмерно большие дисплеи.

Этот подход заметен и в новом концепте Audi C Concept, который в том или ином виде планируется к серийному производству. В ряде опубликованных изображений автомобиль вообще лишен центрального сенсорного экрана мультимедийной системы. В версиях, где дисплей все же есть, интерьер во многом напоминает подходы, реализованные в Land Rover и Range Rover.

В основе дизайнерского видения Фраскелли лежат четыре ключевых принципа: ясность, технологичность, интеллект и эмоциональность. При этом, по его словам, эмоции больше не должны навязываться искусственно — они должны возникать естественно, благодаря дисциплине, точности и продуманной функциональности.

Пока неясно, удастся ли Audi реализовать эту философию во всем модельном ряде. Однако уже сейчас очевидно, что компания готова искать собственный путь и формировать новые тренды в автомобильном дизайне.

Источник: Top Gear

Audi фактично поставила на паузу плани з організації власного виробництва автомобілів у США. Причина — поєднання високих імпортних мит, зростання витрат і відсутність чітких гарантій з боку американської влади. Про це прямо заявив генеральний директор концерну Volkswagen Олівер Блюме, визнавши, що за нинішніх умов інвестиції в американський завод для Audi економічно невиправдані.

Ситуація для бренду на ринку США залишається складною. Більшість моделей Audi для Північної Америки нині виробляються в Мексиці та Європі, а це означає прямий удар по маржинальності після запровадження підвищених мит на імпортні автомобілі. На відміну від BMW або Mercedes-Benz, які вже багато років мають повноцінні виробничі майданчики у США, Audi змушена або перекладати додаткові витрати на себе, або ризикувати втратою конкурентоспроможності через зростання цін.

Фінансовий тиск наклався на загальне погіршення показників бренду. У 2025 році Audi зіткнулася зі спадом продажів і прибутковості, що змусило компанію піти на масштабні програми оптимізації витрат. Одним із найбільш показових кроків стало закриття наприкінці лютого 2025 року заводу в Брюсселі, де вироблявся електричний кросовер Audi Q8 e-tron. Саме ця модель раніше розглядалася як кандидат на локалізацію виробництва для американського ринку.

Спочатку план полягав у перенесенні випуску Q8 e-tron до Мексики з подальшим експортом у США. Проте жорстка тарифна політика, відновлена адміністрацією Дональда Трампа, фактично зруйнувала цю логіку. У відповідь Audi почала розглядати вже повноцінну локалізацію виробництва безпосередньо у США.

Серед можливих сценаріїв фігурували два майданчики. Перший — завод Volkswagen у Чаттанузі (штат Теннессі), де вже випускається електричний Volkswagen ID.4 на платформі MEB, спільній з Audi Q4 e-tron. Другий — новий завод Scout Motors у місті Колумбія (Південна Кароліна), запуск якого запланований на 2027 рік. Саме там мають вироблятися пікап Scout Terra та позашляховик Scout Traveler, і Audi розглядала можливість паралельного складання власних моделей.

Втім, жоден із варіантів наразі не отримав «зеленого світла». За словами Олівера Блюме, ключова проблема полягає в тому, що високі мита «виснажують фінансові можливості» американського підрозділу Audi, а без їхнього пом’яшення вкладати мільярди доларів у нове виробництво концерн не готовий. У Volkswagen відкрито заявляють, що очікують від уряду США підтримки у вигляді субсидій або податкових стимулів, аргументуючи це створенням нових робочих місць і довгостроковими інвестиціями в економіку країни.

Однак переговори з американською стороною поки що не дали результату. За словами Блюме, обговорення з міністром торгівлі та президентом США не принесли «тих рішень, які дозволили б ухвалити подальший інвестиційний крок». Додатковим фактором ризику стали й трудові питання: завод Volkswagen у Чаттанузі нещодавно профспілково організувався, що потенційно підвищує витрати на робочу силу, а в Німеччині будь-які масштабні інвестиції за кордоном викликають опір з боку представників працівників на тлі скорочень усередині Європи.