З моменту початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну кількість оголошень про продаж вживаних автомобілів у ціновому діапазоні до 1000 доларів і 1000-2000 доларів знизилася в 2 рази. Таку статистику оприлюднив Інститут досліджень авторинку.

У лютому 2022 року українці найбільше продавали автомобілів за ціною 1000-2000 доларів — 9,1% загальної кількості оголошень. А в червні українці найбільше продавали автомобілів у ціновому діапазоні 4000-5000 доларів — 10,6% від загальної кількості оголошень.

Чому українці стали рідше продавати дешеві б/у автомобілі? Експерти кажуть, що є кілька причин.

• По-перше, українці після початку повномасштабного вторгнення російських військ розкупили дешеві автомобілі заради своєї мобільності.
• По-друге, продавці були змушені знижувати ціни через те, що українці ввозили і безкоштовно розмитнювали автомобілі, які були кращими за вже виставлені на продаж.
• По-третє, на ринок потрапила велика кількість автомобілів за ціною 2000-5000 доларів. Це також сприяло падінню цін.

Якщо планам урядів різних країн щодо темпів переходу на електромобілі судилося здійснитися, то до 2030 року ринок потребуватиме використання тягових акумуляторів сукупною ємністю 3500 ГВт.год щорічно. Це більш ніж у десять разів вище за поточний рівень, хоча за підсумками минулого року електромобілі вже зайняли 10 % світового авторинку.

Таку статистику наводить Міжнародне енергетичне агентство (IEA). За даними джерела, у 2021 році частка електромобілів на автомобільному ринку збільшилася вчетверо порівняно з допандемійним 2019 роком, до 10%. Половину проданих минулого року електромобілів було реалізовано в Китаї (3,3 млн), на другому місці опинилася Європа з 2,3 млн проданих електромобілів та 65% приросту щодо попереднього року.

Примітно, що у 2021 році підприємства з виробництва тягових батарей були в середньому завантажені лише на 43% проектної потужності. Багато хто з них збудований нещодавно, а тому ще не вийшли на проєктні обсяги виробництва, які нарощуватимуться планомірно. Минулого року батареї на основі нікелю формували 75% ринку тягових акумуляторів, а 25% припало на літієві батареї, які використовують фосфат заліза (LFP). Як уже зазначалося, частка останніх у найближчі роки впевнено зростатиме, і рубіж у 50% вони зможуть подолати вже наступного року. Перехід на нові методи компонування осередків у складі батареї дозволив підвищити щільність зберігання заряду.

Високий рівень концентрації виробництва LFP-батарей на території Китаю пояснюється не тільки розвиненою інфраструктурою з доставки та переробки сировини. Місцеві компанії типу CATL є власниками багатьох патентів у сфері виробництва таких батарей, тому конкуренти за межами Китаю обмежені можливостями випуску LFP-акумуляторів. У наступному році терміни дії патентів закінчаться, що сприятиме розширенню обсягів виробництва LFP-батарей за межами КНР. Їх вже застосовують Tesla і Mercedes-Benz, зацікавленість у цьому типі акумуляторів демонструють F ord Motor та багато інших західних автовиробників.

Китай може і не мати найбільших запасів мінералів, що використовуються при виробництві літієвих батарей, але він домінує в галузі виробництва необхідної сировини. Наприклад, за матеріалами для катодів Китай контролює 70% світового ринку, а за матеріалами для анодів — 85%. Японія, наприклад, задовольняється 14% у першому випадку та 11% у другому, а Південна Корея — 15% і 3% відповідно, хоча місцеві виробники батарей готові кинути виклик китайським конкурентам за темпами експансії.

За прогнозами експертів, до 2030 року до чверті всього виробництва батарей буде сконцентровано на території США та Європи. Тут же активно розвиватиметься виробництво катодів, а от по анодам лідером залишатиметься Китай. Собівартість сировини за останні кілька років значно зросла. За попередні півтора роки вартість літію зросла у сім разів і більше, ціни на нікель та кобальт зросли вдвічі. Якщо ціни на ці метали залишаться на рівні до кінця року, то тягові батареї в середньому подорожчають на 15%.

До 2030 року Китай почне втрачати свої позиції як найбільший ринок електромобілів. Його частка може скоротитися з 60 до 40% або навіть 25%, залежно від успішності державних програм розвитку альтернативної енергетики. Найбільшим ринком повинні стати США, оскільки ємність автомобільного ринку країни і необхідність долати серйозні відстані сформує локальний попит на електромобілі з великим запасом ходу.