Автовиробники відкинули ініціативу Брюсселя «Вироблено в Європі». На тлі нестабільності галузь побоюється втрати конкурентоспроможності. Окрім того, автомобільний бізнес є міжнародним, а додаткові перепони на кордонах лише шкодять розвитку.

Провідні європейські автовиробники відмовилися підтримати ініціативу єврокомісара з питань промисловості Стефана Сежурне щодо впровадження принципу «Вироблено в Європі», яка передбачає стимулювання продукції з високою часткою європейського походження через систему державних субсидій. Про це повідомляє Укравтопром.

Запропонована концепція є частиною ширшої стратегії Європейського Союзу зі зменшення залежності від китайських постачальників і посилення промислового суверенітету блоку. Йдеться насамперед про критично важливі компоненти для електромобілів, включно з батареями, силовою електронікою та рідкоземельними матеріалами.

Однак автомобільні концерни вважають, що жорсткі вимоги до локалізації виробництва можуть мати зворотний ефект. Більшість великих виробників працюють у глобальних ланцюгах постачання, де компоненти постачаються з різних регіонів світу. Примусове збільшення частки європейського вмісту може призвести до зростання собівартості автомобілів і погіршення цінової конкурентоспроможності на світових ринках.

Додатковим фактором тиску для галузі залишаються високі енергетичні витрати та дорожча робоча сила в Європі порівняно з Китаєм і США. За оцінками учасників ринку, у таких умовах субсидії можуть не компенсувати структурних витрат, а лише частково згладити різницю, не вирішуючи базових проблем.

Експерти також звертають увагу, що запровадження «європейських преференцій» може спровокувати торговельні суперечки з ключовими партнерами ЄС та викликати відповідні протекціоністські заходи у відповідь. Це особливо ризиковано для автоконцернів, значна частина продажів яких припадає на експортні ринки.

Водночас позиція автовиробників не означає повної відмови від ідеї зміцнення промислової бази Європи. Компанії наполягають на більш гнучкому підході, який поєднував би підтримку локального виробництва з інвестиціями в інфраструктуру, енергетику та технології, а не лише з адміністративними обмеженнями.

Протягом 2025 року служби відновлення у регіонах відремонтували та повернули в експлуатацію 32 зруйновані мости.

Про це повідомив голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин під час звітного заходу установи, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«За минулий рік було відновлені 32 зруйновані мости, переважно у прифронтових регіонах. Ми нечасто публічно висвітлюємо таку інформацію, щоб не наражати ці об’єкти на повторні ураження. Але робота триває постійно. Один з недавніх прикладів — відновлення мосту в Маяках на Одещині, по якому росіяни били 19-20 грудня. Навіть під час робіт чотири нових «шахеди» влучили у споруду. Нам вдалося вже 20 грудня на вечір запустити рух по одній полосі. А за два тижні сполучення було відновлено повністю двома полосами», — зазначив Сухомлин.

Він додав, що з минулого року Агентство відновлення отримало нове завдання — забезпечення захисту доріг антидроновими сітками.

«Це нові виклики на додачу основних — будівництво нових логістичних маршрутів, зведення понтонних переправ, ремонт доріг насамперед у прифронтових областях. А також розширення та покращення сполучення з країнами Європи маршрутами Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T)», — зазначив керівник Агентства відновлення.

За даними відомства, на дорожні роботи минулого року були витрачені 12 мільярдів грн, ще 5,4 мільярда грн були додатково виділені для прифронтових регіонів.

Посадовиця вносила недостовірні відомості до офіційних документів щодо кадрового складу навчального закладу. Прийняті на роботу інструктори фактично працювали лише «на папері». Фігурантці повідомлено про підозру.

Оперативники Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України у взаємодії зі слідчими поліції Одеси викрили одеситку — директорку однієї з місцевих автошкіл, у службовому підробленні.

Встановлено, що посадовиця подавала до одного з районних сервісних центрів МВС документи про нібито залучення до роботи в автошколі інструкторів із практичного водіння з метою внесення змін до відповідного реєстру. У такий спосіб вона отримувала офіційне підтвердження змін у кадровому складі працівників. Водночас зазначені особи фактично не здійснювали навчання майбутніх водіїв і існували лише формально.

З метою приховати відсутність новопризначених інструкторів на робочих місцях зловмисниця підробляла подальшу службову документацію, створюючи видимість відповідності автошколи встановленим вимогам для провадження освітньої діяльності.

За викритим фактом фігурантці повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 366 (службове підроблення) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Процесуальне керівництво здійснює Приморська окружна прокуратура.