Записи с меткой ‘Ferrari’

Xiaomi SU7 Ultra обійшов Ferrari SF90 XX на слизькій трасі в Абу-Дабі. Новини автоспорту

На гоночній трасі в Абу-Дабі відбулося показове протистояння, яке ще кілька років тому здавалося немислимим. Електричний седан Xiaomi SU7 Ultra вийшов на пряму дистанцію проти одного з найрадикальніших дорожніх автомобілів італійської марки — Ferrari SF90 XX. Додаткової інтриги тесту додали складні умови: за кілька днів до заїздів регіон накрила піщана буря, і дрібний пісок залишив трасу слизькою та непередбачуваною.

Випробування було організоване командою Carwow і мало на меті перевірити, як «чиста» електрична потужність поводиться у порівнянні з високотехнологічною гібридною інженерією Ferrari в умовах, далеких від ідеального зчеплення. Контраст між суперниками був не лише технічним, а й символічним: з одного боку — бренд із більш ніж столітньою гоночною спадщиною, з іншого — компанія Xiaomi, яка ще нещодавно асоціювалася виключно зі смартфонами та споживчою електронікою.

Xiaomi SU7 Ultra оснащений трьома електродвигунами, які разом розвивають 1526 к.с. або 1122 кВт і 1770 Нм крутного моменту. Потужність передається на всі чотири колеса, забезпечуючи миттєву реакцію на акселератор. Водночас електроседан має значну масу — близько 2360 кг, що істотно перевищує вагу більшості спортивних автомобілів. Попри це, виробник заявляє розгін від 0 до 100 км/год за 1,98 секунди, що формально виводить модель у зону гіперкарів.

Ferrari SF90 XX обирає зовсім іншу філософію. Його 4,0-літровий V8 із подвійним турбонаддувом розвиває 786 к.с., а в поєднанні з трьома електромоторами сумарна віддача сягає 1016 к.с. або 747 кВт, із крутним моментом близько 800 Нм. Як і суперник, італійський автомобіль має повний привод, але при цьому важить приблизно 1660 кг, що дає йому значну перевагу з точки зору співвідношення маси та потужності. Заявлений розгін до 100 км/год становить 2,3 секунди.

Заїзди проходили на трасі, де після бурі залишився тонкий шар піску. У таких умовах зазвичай перевагу має не стільки абсолютна потужність, скільки точність роботи електроніки та контроль тяги. Саме тут і проявилася принципова різниця між двома підходами.

Підготовка Xiaomi до старту зайняла певний час, оскільки система launch control захована глибоко в меню й активується майже хвилину. Після завершення налаштувань обидва автомобілі стартували різко, але перевага SU7 Ultra стала очевидною вже з перших метрів. Електроседан вирвався вперед і почав стрімко нарощувати відрив.

Чверть милі, тобто 402 метри, Xiaomi SU7 Ultra подолав за 9,3 секунди, тоді як Ferrari фінішував із результатом 10,2 секунди. Різниця у 0,9 секунди на цій дистанції означала кілька корпусів автомобіля на фініші. На півмильній дистанції, яка становить 804 метри, ситуація лише загострилася. Ferrari значно більше страждав від пробуксовки, тоді як електроседан Xiaomi стабільно й чисто розподіляв крутний момент між колесами. У підсумку SU7 Ultra завершив заїзд за 14,5 секунди, тоді як SF90 XX знадобилося 15,7 секунди.

Щоб збалансувати випробування, організатори додали гальмування зі швидкості 161 км/год. Саме тут дала про себе знати багаторічна інженерна школа Ferrari. SF90 XX зупинився більш ніж на корпус автомобіля раніше, хоча обидві машини продемонстрували вражаючу ефективність уповільнення.

Попри це, загальний підсумок тесту був однозначним. У складних умовах, із миттєвою подачею моменту та продуманою системою контролю тяги, важкий електричний седан з Китаю впевнено обійшов один із найекстремальніших дорожніх Ferrari у прямолінійному прискоренні. Для скептиків, які досі сумнівалися в реальних можливостях китайських електромобілів, цей заїзд став показовим моментом, який складно ігнорувати.

Ferrari зареєструвала торгову марку HC25

Компанія Ferrari подала заявку до Всесвітнього бюро інтелектуальної власності на реєстрацію нової торгової марки під назвою HC25. Цей крок одразу привернув увагу автомобільної спільноти та колекціонерів, адже подібні реєстрації у випадку Ferrari майже завжди пов’язані не з серійними моделями, а з надзвичайно рідкісними та дорогими проєктами, створеними у межах спеціальних програм Маранелло. Йдеться про так звані one-off або надобмежені автомобілі, вартість яких зазвичай вимірюється мільйонами доларів і доступна лише вузькому колу клієнтів бренду.

Чотирисимвольне позначення HC25 добре вписується у нещодавню традицію Ferrari щодо іменування своїх ексклюзивних моделей. Раніше компанія вже використовувала схожу логіку для таких проєктів, як трековий Ferrari KC23 або створений на замовлення Ferrari SC40. У таких індексах зазвичай закладено прихований сенс, зрозумілий лише замовнику та самій компанії, але цього разу абревіатура породила одразу кілька версій трактування. За оцінками експертів профільних видань, HC можуть бути ініціалами клієнта, тоді як число 25 може вказувати на рік створення ав томобіля, обмежений тираж у 25 екземплярів або ж на 25-ту річницю певної події чи культової моделі в історії марки.

Особливу інтригу викликає саме число 25, адже воно неминуче наштовхує на асоціації з легендарною серією Ferrari 250, а насамперед з Ferrari 250 GTO, який вважається одним із найшанованіших і найдорожчих автомобілів у світі. Враховуючи попередній досвід компанії, такі припущення виглядають не безпідставними. Проєкт SC40 свого часу став сучасним переосмисленням культового F40, і Ferrari продемонструвала, що готова дуже обережно, але сміливо працювати з власною спадщиною. У цьому контексті не можна виключати, що HC25 може бути спробою інтерпретації ще одні єї ікони бренду у сучасному ключі, хоча подібний крок вимагав би надзвичайної делікатності з огляду на статус оригіналу.

Водночас сама наявність торгової марки ще не гарантує швидкої появи готового автомобіля. Як стало відомо, заявка була подана ще наприкінці липня, але стала публічно відомою лише наприкінці грудня. Це означає, що Ferrari могла зарезервувати назву «про запас», не маючи остаточного рішення щодо реалізації проєкту. Для компанії з Маранелло це цілком звична практика, адже вона дуже обережно дозує кількість унікальних моделей, аби не знецінювати їхню ексклюзивність і колекційну привабливість.

У галузі також не виключають сценарій, за якого HC25 так і не буде використана, якщо дебют автомобіля не відбудеться у 2025 році. У такому разі Ferrari цілком може скоригувати свої плани й зареєструвати новий індекс, наприклад HC26, уже під інший календарний цикл або змінені умови. Таким чином, нинішня реєстрація швидше слугує сигналом про потенційний напрям розвитку ексклюзивних проєктів бренду, ніж прямим анонсом конкретної моделі.

Власник витратив майже 2 млн доларів на «реставрацію» свого Ferrari. Новини світових тюнінг-ательє

Іноді реставрація заходить так далеко, що перетворюється на повне переосмислення автомобіля. Саме це сталося з цим Ferrari 412, який після інвестицій майже у 2 мільйони доларів перестав бути просто рідкісним гран-турером з минулого і став унікальним гіперпроєктом, що поєднує класику та сучасні технології Ferrari.

Як пише Carscoops, автомобіль належить американському колекціонеру, який поставив перед собою нетипову мету — створити найдосконаліший Ferrari 412 з усіх можливих, не озираючись на бюджет чи заводські обмеження.

5000 годин і жодного компромісу

Роботою над проєктом займалася студія Otsuka Maxwell Design (OMD). Загальний час створення — понад 5000 годин ручної праці. Стандартний Ferrari 412 ніколи не вважався іконою бренду, але ця версія виглядає настільки цілісно та продумано, що легко може змагатися з сучасними моделями Ferrari за візуальним ефектом і харизмою. Оригінальний силовий агрегат зник без сліду. На його місці з’явилося щось значно серйозніше.

 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Otsuka Maxwell Design (@omd_sd)

Сучасний V12 у класичному кузові

Головна зірка цього Ferrari — 6,5-літровий атмосферний V12 F140GA від Ferrari 812 Superfast. Щоб двигун гармоніював із класичним характером 412-го, його оснастили спеціальними клапанними кришками з ретро-стилізацією. Під вінтажною зовнішністю ховається повністю сучасна «начинка».

Систему безпосереднього впорскування замінили на портове впорскування, а повітря до циліндрів подають 12 індивідуальних дросельних заслінок. Повітрозабірник і камера виготовлені з карбону, що не лише покращує потік повітря, а й додає естетики моторному відсіку. Усе налаштовано так, щоб цей V12 не просто виглядав ефектно, а працював як витвір інженерного мистецтва.

Механіка там, де її ніколи не було

Ferrari 812 ніколи не випускався з механічною коробкою передач, але це не зупинило авторів проєкту. OMD взяла автоматичну трансмісію від Ferrari 599 GTB і перетворила її на шестиступінчасту «механіку» з відкритою кулісою. Результат — рідкісне поєднання сучасного V12 і класичного водійського досвіду, якого сьогодні майже не існує навіть у самій Ferrari.

 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Otsuka Maxwell Design (@omd_sd)

Зовнішність: класика, доведена до ідеалу

Екстер’єр пофарбований у глибокий відтінок Superfast Gold у поєднанні з чорними акцентами. Бампери отримали більш стриманий і витончений дизайн, крила стали ширшими, а висувні фари виглядають сучасніше, не втрачаючи ретро-шарму. Автомобіль їздить на кастомних 18-дюймових кованих дисках Brixton, які ідеально вписуються в пропорції кузова, не порушуючи класичного силуету.

Інтер’єр на рівні Rolls-Royce

Салон — окрема історія. Тут немає жодного «звичайного» матеріалу. Оздоблення виконане з нової шкіри, алькантари та монгольського кашеміру, вартість якого сягає близько 1000 доларів за ярд. Такий самий килим можна зустріти в автомобілях Rolls-Royce. Сидіння з карбоновими спинками, спеціально розроблені перемикачі, цифрова панель приладів та сучасна мультимедійна система виглядають органічно, а не як стороннє втручання. Інтер’єр не кричить про сучасність — він м’яко її демонструє.

Коли реставрація стає мистецтвом

Цей Ferrari 412 — не просто дорогий проєкт і не спроба створити «рестомод заради хайпу». Це приклад того, як глибока повага до класики може поєднуватися з інженерною сміливістю та безкомпромісною увагою до деталей. У результаті з’явився автомобіль, який Ferrari ніколи не випускала, але який цілком міг би носити емблему італійського бренду.