Архивы рубрики ‘Автомир’

В Європі почнуть продавати доступний електрокросовер BYD. Електромобілі та електрокари

Новий BYD Atto 3 Evo невдовзі почнуть продавати в Європі. Електрокросовер став значно потужнішим та отримав додатковий багажник і більшу батарею.

Електромобіль BYD Atto 3 (у Китаї він відомий як Yuan Plus) пройшов модернізацію та невдовзі вийде на європейський ринок. Подробиці оновленого авто розкрили на сайті CarNewsChina.

Новий BYD Atto 3 Evo майже не змінився зовні — хіба зарядний порт перенесли на заднє праве крило. Салон також залишається знайомим — із невеликим цифровим щитком приладів та крупним 15,6-дюймовим тачскріном.

Основну увагу приділили силовим установкам BYD Atto 3. Базова модель тепер не передньоприводна, а задньоприводна. До того ж, її потужність зросла до 308 к.с., що дозволяє розганятися до сотні за 5,5 с. Новий топовий варіант має повноприводну установку на 443 к.с. і стартує до 100 км/год за 3,9 с.

Електрокросовер BYD Atto 3 Evo отримав і більшу батарею ємністю 74,9 кВт-год: запас ходу зріс до 510 км із заднім приводом та 470 км — із повним (за циклом WLTP). До того ж, він тепер підтримує швидку (220 кВт) зарядку — за 25 хвилин на 80%.

Зміна компонування дозволила додати 101-літровий багажник спереду. Об’єм заднього багажника зріс до 490 л завдяки компактнішій конструкції підвіски.

У General Motors створили асистента, що перетворює авто на дрифткар. Техніка і технології

Інженери General Motors працюють над технологією, яка може змінити підхід до керованого заносу в серійних автомобілях. Концерн подав патентну заявку на активну аеродинамічну систему, спеціально орієнтовану на допомогу під час дрифту. Йдеться не просто про підвищення стабільності чи притискної сили, як у більшості сучасних рішень, а про керовану зміну аеродинамічного балансу для полегшення ініціювання та підтримки заносу.

Згідно з описом у патенті, електроніка аналізує дії водія, насамперед кут повороту керма та роботу акселератора, і на основі цих даних визначає, чи намагається водій свідомо ввести автомобіль у керований занос. Таким чином система має відрізняти навмисний дрифт від небажаного ковзання або втрати зчеплення. Якщо алгоритми розпізнають намір виконати дрифт, активна аеродинаміка змінює конфігурацію.

У практичній площині це означає регулювання кутів атаки антикрил або інших рухомих аероелементів, щоб змінити розподіл притискної сили між осями. Автомобіль, який у звичайному режимі налаштований на максимальне зчеплення і стабільність у поворотах, у дрифтовому сценарії може ставати «вільнішим» на задній осі. Зменшення притискної сили ззаду потенційно полегшує зрив у занос і дає змогу довше його утримувати.

У самому патенті підкреслюється ідея універсальності: одна й та сама машина може забезпечувати високу притискну силу для швидкісного проходження треку і водночас уміти її знижувати, коли водій хоче перейти до дрифту. Технічно система передбачає використання рухомих спойлерів, крил або елементів дифузора з електроприводами, інтегрованих у загальну систему керування автомобілем.

Водночас сам факт подання патенту не означає швидкої появи технології на серійних моделях. Розробка перебуває на ранній стадії, і наразі немає ознак її негайного впровадження у дорожні автомобілі. Однак логічно припустити, що в разі реалізації подібні рішення можуть з’явитися насамперед на високопродуктивних моделях, де активна аеродинаміка вже стала звичним інструментом інженерів, зокрема на майбутніх поколіннях Corvette.

Цікаво, що сама ідея аеродинамічної «допомоги» в дрифті виглядає нетипово на тлі класичних уявлень про цю дисципліну. Керований занос — це не просто втрата зчеплення, а тонкий баланс між ковзанням і контролем, де важливі стабільність сил, точність роботи педаллю газу та швидкість реакції кермом. Професійні дрифтери, навпаки, використовують шини з дуже високим рівнем зчеплення, а величезна потужність потрібна саме для зриву в занос, після чого все тримається на майстерності пілота.

Тому різка зміна притискної сили на високій швидкості теоретично може мати і зворотний ефект, особливо в руках недосвідченого водія. На малих швидкостях аеродинаміка взагалі відіграє другорядну роль. З цієї точки зору регульовані системи контролю тяги, які дозволяють задавати бажаний кут ковзання, нині виглядають практичнішими для масового користувача.

Volkswagen ID.Buzz отримав нову цікаву опцію. Електромобілі та електрокари

Volkswagen Commercial Vehicles розширює практичні можливості електричного мінівена ID.Buzz, запропонувавши нову заводську опцію — стаціонарну перегородку між пасажирською та вантажною зонами. Рішення створене у співпраці з нідерландською компанією Snoeks Automotive і фактично поєднує в одному автомобілі риси сімейного мінівена та утилітарного фургона.

Перегородка встановлюється безпосередньо на заводі як частина комплектації та монтується одразу за другим рядом сидінь у п’ятимісній конфігурації ID.Buzz. У такому виконанні пасажирський простір повністю ізолюється від задньої частини салону, яку можна використовувати як повноцінний вантажний відсік, подібно до версії ID.Buzz Cargo. Вантаж можна розміщувати до самої стелі, не побоюючись, що бруд, запахи чи шум потраплять до салону. Таким чином, перевезення людей і речей чітко розмежовується, що особливо важливо для користувачів, які поєдну ють сімейні та робочі сценарії експлуатації.

У перегородку інтегроване вікно, яке зберігає огляд назад і не створює відчуття «глухої стіни» в салоні. Окремою практичною деталлю став вбудований відсік для зберігання зарядного кабелю, розміщений перед перегородкою з боку вантажної зони. Це дозволяє тримати кабель у фіксованому місці та не займати ним пасажирський простір.

Сама конструкція виготовлена з композитного матеріалу Compax — запатентованого рішення, яке поєднує малу вагу та високу міцність. Важливо, що виробник подбав не лише про функціональність, а й про сприйняття в салоні: перегородка має якісне оздоблення з м’яким на дотик покриттям, тож не виглядає суто «комерційним» елементом. При цьому встановлення не обмежує роботу ременів безпеки та бокових подушок безпеки другого ряду, тобто не впливає на пасивну безпеку пасажирів.

Опція доступна для ID.Buzz з короткою колісною базою у виконаннях Freestyle, Pure, Energy та Pro. Для версій із довгою базою її пропонують у комплектаціях Energy і Pro. У Німеччині вартість перегородки становить 1856,40 євро, що приблизно відповідає 2000 доларів США за поточним курсом, причому в цю суму вже входить і відсік для зарядного кабелю.

Співпраця Volkswagen із Snoeks Automotive має довгу історію — близько 70 років. Рішення цього партнера використовуються не лише в ID.Buzz, а й у таких моделях, як Caddy, Transporter, Caravelle, Multivan та Crafter, що свідчить про відпрацьований підхід до комерційних і напівкомерційних конфігурацій салону.

Фактично нова перегородка робить ID.Buzz ще універсальнішим. Модель, яка спочатку позиціонувалася як стильний електричний мінівен із ретро-дизайном, отримує додаткову привабливість для малого бізнесу, сервісних компаній і тих власників, кому потрібен один автомобіль «на всі випадки життя» — і для родини, і для роботи.