Щонайменше 132 справи про аварії за участю електросамокатів розглянули суди за останні півтора року за даними пошуковика по судовому реєстру Бабуся. У 79% таких ДТП винуватцями були водії електросамокатів — 104 справи. Майже у кожній третій подібній справі учасниками ДТП були неповнолітні: 38 ДТП або 29% справ, які дійшли до суду.

У 66 судових справах торік та 38 — цьогоріч винними в автопригоді були визнані кермувальники електросамокатів.

Як порушують самокатники? ?

Найбільше ДТП за виною водіїв електросамокатів зареєстровано на Одещині — 11 у 2025 році та 12 за п’ять місяців поточного. Далі йдуть Львівщина (11 і 5 справ відповідно) та Вінниччина (5 і 4). До першої п’ятірки також увійшли Волинська область (5 і 3 справи) та Київська область (7 і 1 справа).

Варто зазначити, що окрім областей з активними бойовими діями, Чернівецька область стала єдиним регіоном, де за останні 1,5 року не зафіксовано жодної судової справи щодо ДТП з вини водіїв електросамокатів.

Переважно, суди розглядають справи через порушення правил дорожнього руху, які призвели до ДТП (ст. 124 КУпАП) — 57 справ за останні 1,5 року.

Серед типових випадків — зіткнення з автомобілями, наїзди на пішоходів та втечі з місця пригоди. Так, у Львові користувач орендованого самоката JET пошкодив одразу два припарковані автомобілі — Audi та Mazda — і поїхав з місця ДТП. Суд призначив йому штраф у розмірі 3400 грн.

У Дніпрі водій електросамоката Magura проїхав на червоний сигнал світлофора та збив хлопчика на пішохідному переході. У суді чоловік пояснював, що взимку у самоката відмовили гальма. Врешті суд оштрафував його аж на 850 грн.

Другою за поширеністю категорією є справи керування транспортним засобом у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння (ст. 130 КУпАП) — 47 справ за досліджуваний період. Покарання у більшості випадків стандартне — штраф 17 тисяч гривень. Наприклад, в Одесі поліція зупинила водія електросамоката, у крові якого виявили 0,65 проміле алкоголю. Чоловік запевняв, що лише котив самокат поруч із собою, однак відеозаписи довели протилежне. У результаті суд призначив штраф у 17 тисяч грн.

Зауважимо, що стаття передбачає також вилучення водійського посвідчення та обмеження права кермування для водіїв, втім щодо самокатників цю санкцію застосувати не завжди можливо — адже для кермування самокатом водійське посвідчення не вимагається.

Так, наприклад, сталось й в іншому випадку — також в Одесі. Там суд не лише оштрафував нетверезого водія на 17 тисяч грн, а й позбавив його права керування транспортними засобами на один рік. Наразі це рішення оскаржується.

Втім, якщо порушення повторюється протягом року, покарання стає значно суворішим. Так, в Одесі патрульні зупинили водія електросамоката JET із явними ознаками алкогольного сп’яніння. Під час перевірки чоловік відмовився проходити огляд, а згодом утік з місця зупинки. У суді з’ясувалося, що менш ніж за рік до цього він уже був покараний за аналогічне порушення. Суд визнав водія винним та призначив штраф у розмірі 34 тисяч грн та позбавив права керування транспортними засобами на 3 роки.

Є й справи, де нетверезі водії спричиняли ДТП із потерпілими. У Києві користувач прокатного самоката Bikenow із рівнем алкоголю 0,56 проміле на тротуарі збив малолітню дитину, яка йшла за руку з батьком. Попри неявку порушника до суду, його оштрафували на 17 тисяч грн та позбавили водійського посвідчення на рік.

Якщо ж унаслідок порушення потерпілі отримують тілесні ушкодження середньої тяжкості, справа може перейти у кримінальну площину. Саме так сталося у Вінниці, де нетверезий водій електросамоката Bolt рухався тротуаром і збив літню жінку. Вона отримала перелом плеча. Суд визнав чоловіка винним та призначив штраф у розмірі 34 тисяч грн. Додатково він мав сплатити понад 6 тисяч грн витрат на проведення експертиз. При цьому суд врахував, що обвинувачений визнав провину, розкаявся та відшкодував потерпілій матеріальну і моральну шкоду.

Загалом неповнолітні фігурували у 38 зі 132 випадках — це майже третина розглянутих судами справ. Якщо дивитися лише на ДТП з вини самокатників, підлітки з’явились у 24 справах — близько чверті таких проваджень. Найбільше таких справ за останні 1,5 року на Вінниччині (4), Львівщині (3) та Черкащині (3).

Варто зазначити, що особи молодше 16 років не підлягають адміністративній відповідальності, протоколи складають на батьків за неналежне виконання батьківських обов’язків (ст. 184 КУпАП).

Так, в Івано-Франківську 15-річна водійка електросамоката виїхала на пішохідний перехід, де зіткнулась з авто. До відповідальності притягнули матір винуватиці та наклали штраф у 850 грн.

Водночас не усі справи закінчуються покаранням: у Хмельницькому 12-річний водій прокатного самоката VEVI їхав по пішохідному переходу, де і зіткнувся з автомобілем Toyota Yaris. Свою провину юний водій не визнав, проте суд вирішив, що вина водія електросамоката доведена, хоч й провадження закрито через закінчення строку давності.

У багатьох рішеннях суди окремо наголошують: водії електросамокатів є учасниками дорожнього руху та повинні дотримуватися ПДР. Зокрема, переходити пішохідні переходи вони мають пішки.

Зазначимо, що розмір штрафів у справах про електросамокати суттєво відрізняється залежно від порушення. За окремі адміністративні проступки та справи щодо батьків неповнолітніх суди призначають 850 гривень штрафу. За керування у стані сп’яніння — від 17 тисяч гривень. Додатково порушники сплачують судовий збір — близько 665 гривень у 2026 році, а також можуть бути зобов’язані компенсувати збитки власникам пошкодженого майна або потерпілим.

У столиці з 12 червня запроваджують тимчасові обмеження руху транспорту на кількох ділянках через проведення дорожніх робіт.

12 червня з 00:00 до 17:00 частково обмежать рух шляхопроводом на проспекті Академіка Палладіна біля залізничної станції «Новобіличі» у Святошинському районі. Дорожники ремонтуватимуть асфальтобетонне покриття на крайній правій смузі в напрямку житлового масиву Академмістечко.

Також 12, 15 та 16 червня з 7:00 до 20:00 частково обмежуватимуть рух вулицями Сумською та Козацькою у Голосіївському районі. Роботи проводитимуть на ділянках від вулиці Академіка Книшова до вулиці Васильківської та від вулиці Деміївської до вулиці Академіка Книшова.

Крім того, із 12 до 17 червня з 8:00 до 20:00 частково обмежать рух перехрестям вулиць Сергія Набоки та Краківської у Дніпровському районі. Там фахівці ремонтуватимуть асфальтобетонне покриття.

У разі погіршення погодних умов строки виконання робіт можуть змінити. Водіїв просять враховувати тимчасові обмеження під час планування маршрутів.

Навесні та на початку літа водії часто шукають місце для паркування в тіні. Після холодного сезону сонце швидко нагріває салон, кермо, панель приладів і сидіння, тому дерево біля будинку, офісу або магазину здається дуже вдалим варіантом. Але саме в цей період тінь може мати неприємний побічний ефект: на кузов починають падати липкі краплі, пилок, залишки бруньок, нектар, деревний сік або смола.

Найбільш ризиковий сезон починається приблизно у квітні й може тривати до липня. Спочатку дерева активно прокидаються після зими, у них починається виділення соку, набухають і розкриваються бруньки. Потім додається цвітіння, пилок, суцвіття, нектар і липкі виділення комах, які живуть на листі. З потеплінням активізується і смола у хвойних дерев. У результаті автомобіль, який простояв під кроною кілька годин або цілий день, може швидко вкритися липкою плівкою чи окремими плямами.

Найгірше, коли такі забруднення залишаються на кузові під сонцем. Краплі підсихають, концентруються, притягують пил і міський бруд. Потім водій намагається стерти їх серветкою, починає терти сильніше, і разом із липким нальотом по лаку розтягуються дрібні частинки пилу. Так можна отримати мікроподряпини або помітні сліди на лакофарбовому покритті.

Тому наприкінці весни та на початку літа важливо не тільки частіше мити автомобіль, а й уважніше обирати місце для паркування. Не кожне дерево однаково небезпечне для кузова, але є кілька видів, під якими авто краще не залишати надовго.

Липа: один із головних винуватців липкого нальоту

Липа часто росте у дворах, парках, біля тротуарів і вздовж міських доріг. Вона дає густу приємну тінь, тому здається ідеальним місцем для паркування. Але саме липа часто стає одним із головних джерел липкого нальоту на автомобілі.

Найбільш проблемний період для липи зазвичай припадає на червень і липень. У цей час на листі часто з’являється попелиця. Вона живиться соками рослини й виділяє солодку липку речовину, яку називають медяною росою. Ця медяна роса осідає на всьому, що знаходиться під деревом: тротуарі, лавках, велосипедах, склі, даху, капоті та дверях автомобіля.

Після стоянки під липою машина може виглядати так, ніби її вкрили тонким шаром сиропу. До цієї плівки швидко прилипає пил, пилок і дрібний бруд. На склі з’являється жирнуватий наліт, який двірники можуть просто розмазати по поверхні. У суху сонячну погоду така плівка підсихає швидше, а після цього її вже складніше змити звичайною водою.

Особливо небажано залишати автомобіль під липою на кілька днів. Якщо липкий наліт встиг висохнути, він стає щільнішим і може залишати помітні сліди після миття. Тому в період активності попелиці краще уникати довгої стоянки під липами, навіть якщо там дуже зручна тінь.

Тополя: липкі бруньки, плями й сезонний пух

Тополя навесні найчастіше асоціюється з пухом, але для автомобіля небезпечний не тільки він. Значно раніше, ще у квітні та травні, тополині бруньки можуть виділяти липкі речовини. Вони потрапляють на кузов у вигляді жовтуватих, бурих або темних плям, які не завжди легко змиваються.

Саме період набухання і розкриття бруньок є найнеприємнішим для кузова. Якщо автомобіль стоїть під тополею, на капоті, даху і склі можуть з’являтися дрібні липкі точки. Вони швидко збирають на себе пил і виглядають як брудні плями. На світлих автомобілях такі сліди помітні одразу, а на темних можуть виглядати як жирні краплі або матові цятки.

У травні та на початку червня до цього додається пух, пилок і дрібні рослинні залишки. Сам по собі пух не такий небезпечний, але він легко прилипає до липких плям від бруньок. У результаті на поверхні утворюється суміш липкої речовини, пилу й рослинних частинок. Якщо її терти сухою ганчіркою, можна пошкодити лак.

Береза: прозорі краплі, які можуть стати проблемою

Найбільш ризиковий період для берези припадає на ранню та середню весну, коли починається активне виділення соку. Це може бути квітень або травень, залежно від погоди.

У цей час береза може «плакати» соком, особливо якщо має пошкоджені гілки, кору або свіжі зрізи після обрізки. На кузов потрапляють прозорі або злегка жовтуваті липкі краплі. Спочатку вони можуть виглядати майже як вода, тому водій не завжди звертає на них увагу.

Проблема з’являється пізніше. Під сонцем такі краплі підсихають, стають липкими, а до них прилипає пил. На лаку можуть залишатися помітні контури, розводи або щільні плями. Якщо авто кілька днів стояло під березою, звичайного ополіскування часто вже недостатньо.

Особливо обережним треба бути після сильного вітру, дощу або обрізки дерев. Якщо гілки пошкоджені, соку може виділятися більше.

Клен: майже непомітний сік і липкі сліди

Клени часто ростуть у дворах, на парковках і біля доріг. Вони мають густу крону, добре затіняють автомобіль і тому здаються зручним місцем для стоянки. Але навесні клен також може виділяти сік, який потрапляє на кузов у вигляді майже прозорих липких крапель.

Найчастіше це трапляється у квітні та травні, коли дерево активно прокидається після зими. У період виділення соку липкі краплі можуть з’являтися після пошкодження гілок, обрізки або різкого потепління. На перший погляд вони не дуже помітні, особливо на світлому кузові. Але після висихання і накопичення пилу такі сліди стають темнішими та помітнішими.

Кленовий сік особливо неприємний на горизонтальних поверхнях: капоті, даху, кришці багажника. Там краплі довше залишаються на місці й не стікають, як із дверей або крил. Якщо автомобіль регулярно стоїть під кленом, наліт може накопичуватися поступово, і власник не одразу розуміє, чому чистий кузов так швидко знову виглядає брудним.

У травні та на початку літа ситуацію можуть ускладнювати пилок і дрібні рослинні частинки. Вони прилипають до соку, підсихають на сонці й утворюють щільні плями.

Сосна, ялина та інші хвойні: смола, яку найважче прибрати

Якщо листяні дерева частіше залишають липкий наліт, сік або сліди від бруньок, то хвойні дерева можуть створити значно складнішу проблему. Сосна, ялина та інші хвойні виділяють смолу. Вона густіша, в’язкіша, швидше твердіє й значно складніше видаляється з лакофарбового покриття.

Ризик від хвойних дерев існує майже весь теплий сезон, але навесні та на початку літа він помітно зростає. Із потеплінням смола стає активнішою, особливо на пошкоджених гілках, корі, шишках або місцях старих тріщин. У травні, червні та липні під сосною чи ялиною на кузові можуть з’являтися густі липкі краплі, які швидко збирають пил і твердіють.

Найгірше, коли смола потрапляє на гарячий капот або дах, а автомобіль після цього ще кілька годин стоїть на сонці. Свіжа смола спочатку м’яка, але поступово ущільнюється і міцно тримається на поверхні. Якщо спробувати здерти її нігтем, пластиковою карткою або жорсткою губкою, можна залишити подряпини чи матові сліди на лаку.

Під хвойними деревами краще не залишати авто надовго в теплу пору року. Особливо це стосується паркування біля старих сосен, ялин або дерев із пошкодженими гілками. Навіть одна смоляна крапля може створити більше проблем, ніж звичайний дорожній бруд.

Каштан: бруньки, суцвіття і липкий наліт

Каштан навесні виглядає дуже красиво, особливо в період цвітіння. Але для автомобіля це не завжди безпечний сусід. У квітні та травні каштанові бруньки можуть залишати липкий наліт, а пізніше, під час цвітіння, на кузов падають суцвіття, пилок і дрібні рослинні частинки.

На відміну від хвойної смоли, забруднення від каштана не завжди виглядає серйозно. Це можуть бути дрібні липкі точки, залишки квітів або тонкий наліт. Але саме до нього добре прилипає пил і міський бруд. Якщо авто стоїть під каштаном після дощу, рослинні залишки можуть розмокати, а потім підсихати на сонці, залишаючи розводи.

Найбільш проблемний період для каштана зазвичай триває з моменту розкриття бруньок і до завершення активного цвітіння. У теплі дні плями можуть швидко підсихати, а на темних автомобілях вони стають особливо помітними. Якщо машина щойно вимита або має захисне покриття, такі сліди все одно краще прибирати швидко, не чекаючи наступної планової мийки.

Каштан не завжди такий проблемний, як липа або хвойні дерева, але для довгої стоянки у травні та на початку червня це не найкращий варіант. Особливо якщо дерево активно цвіте, а під ним уже видно багато липких рослинних залишків.

Верба: пилок, сережки і краплі соку

Верба навесні активно прокидається, утворює сережки, дає пилок і може залишати на автомобілі рослинний наліт. Найбільш помітною ця проблема стає у квітні та травні, коли дерево проходить активну фазу росту й цвітіння.

Якщо верба пошкоджена або «плаче», на кузов можуть потрапляти краплі соку. У поєднанні з пилком, залишками сережок і дрібним сміттям вони утворюють липкий шар на склі, капоті та даху. Спочатку він може виглядати як легкий природний наліт, але після висихання стає щільнішим і помітнішим.

Верби часто ростуть біля води, у дворах, парках і вологих місцях. Там на автомобіль додатково осідає пил, органічні залишки та дрібний бруд. Якщо все це прилипає до соку або пилку, кузов швидко втрачає чистий вигляд. На лобовому склі такий наліт може створювати розводи й погіршувати роботу двірників.

Чому липкі сліди не варто залишати на кузові

Основна небезпека липких забруднень від дерев у тому, що вони швидко змінюються під дією сонця. Свіжа крапля може бути м’якою і майже непомітною, але через кілька годин вона підсихає, стає густішою і міцніше тримається на лаку. До неї прилипає пил, пісок, пилок, залишки комах і дорожній бруд.

Особливо страждають горизонтальні поверхні: капот, дах і кришка багажника. Вони сильніше нагріваються на сонці, а краплі на них залишаються довше. Якщо забруднення не прибрати вчасно, воно може залишити плями або сліди, які вже не змиваються звичайною водою.

Терти такі плями сухою серветкою не варто. Це одна з найпоширеніших помилок. Разом із липкою речовиною по лаку рухаються дрібні частинки пилу, які можуть працювати як абразив. Так замість чистого кузова можна отримати мікроподряпини.

Для свіжих слідів часто достатньо активної піни, води й автошампуню. Головне, не чекати, поки забруднення висохне і затвердіє. Але якщо йдеться про смолу, старі липкі краплі, сліди від бруньок або стійкий наліт після стоянки під деревами, краще використовувати спеціальний засіб.

Як видалити смолу і липкі плями без сильного тертя

Для очищення стійких смолистих і липких забруднень у лінійці LIQUI MOLY є засіб для видалення смоли Tar Remover. Він призначений для видалення бітуму, а також смоли, деревного соку та інших складних забруднень, які не завжди вдається прибрати звичайним миттям.

Такий засіб особливо актуальний саме навесні та на початку літа, коли автомобіль часто стоїть під деревами, а на кузов потрапляють липкі краплі від бруньок, сік, пилок, нектар, медяна роса або хвойна смола. Tar Remover допомагає прибрати такі сліди без необхідності сильно терти поверхню, що важливо для збереження лакофарбового покриття.

Найкраща стратегія проста: не залишати автомобіль надовго під проблемними деревами, а якщо плями вже з’явилися, прибирати їх якомога швидше. Свіжі забруднення легше видалити, а кузов після цього довше зберігає охайний вигляд.

Шукати Tar Remover у продажу можна в офіційних точках LIQUI MOLY в Україні. Це корисний засіб для сезону, коли одна невдала стоянка під деревом може залишити на автомобілі більше слідів, ніж кілька днів звичайної міської експлуатації.