Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Тернопільській області та Управлінням воєводських доріг у Мазовецькому воєводстві Польщі будуть в межах міжнародної програми Interreg NEXT «Польща — Україна 2021-2027» разом реалізовувати спільний інфраструктурний проєкт.

Мова йде про покращення транскордонної мобільності шляхом будівництва регіональної дороги № 627 Косів-Лацькі — Соколів-Підляський та капітальний ремонт мосту в Теребовлі на дорозі М-19.

Як йдеться у повідомленні Тернопільської ОВА, підписання у Варшаві такої угоди переконливо доводить про приклад позитивного партнерства, де обидві сторони виграють, маючи спільне бачення майбутнього.

Що планується зробити

У межах ініціативи в Польщі буде збудовано 17 км нової регіональної дороги, а з української сторони — проведено капітальний ремонт мосту в м. Теребовля на автодорозі державного значення М-19. На реалізацію проєкту орієнтовно відведено 2,5 року.

Міст довжиною 13,7 м буде повністю оновлено з розширенням пропускної здатності та збільшення вагових навантажень. Підрядником буде украхнська компанія.

Які роботи заплановано:

• ремонт опор і прогонової будови;
• влаштування гідроізоляції та розподільчої плити;
• укріплення земляного полотна;
• облаштування дорожнього покриття;
• освітлення;
• огородження транспортної та пішохідної зони;
• ремонт підходів до мосту довжиною 850 м;
• встановлення технічних засобів організації дорожнього руху;
• спорудження очисних споруд.

Кошторис уже озвучено

Загальна вартість реалізації становить 3,2 млн євро, з яких 2,8 млн євро — грантові кошти Європейського Союзу (90%), а 320 тис. євро — співфінансування української сторони (10%).

Теребовлянська міська рада виділить 10 млн грн, ще 4 млн грн передбачено з Програми розвитку міжнародного співробітництва Тернопільської області на 2025-2027 роки.

Очікування приємні

Цей міст є критично важливим для логістики як для українського сектору економіки, так і для польського.

Реалізації проєкту забезпечить:

• безперервне сполучення у напрямку кордону;
• покращення умов для транскордонного руху;
• підвищення безпеки та ефективності транспортної мережі регіону.

У час, коли ресурси всередині країни першочергово спрямовуються на оборону, зовнішні інвестиції є важливою підтримкою. Польські партнери та європейські фінансові інститути це вже переконливо довели.

Власники та пасажири електромобілів дедалі частіше стикаються зі специфічною проблемою: «закачуванням», яке в електрокарах проявляється сильніше, ніж у традиційних авто з двигунами внутрішнього згоряння.

Дослідження Технологічного університету Бельфор-Монбельяр підтверджують, що це не психологічний фактор, а результат сенсорного дисонансу. Наш мозок, звиклий до характерних звуків та вібрацій ДВЗ протягом десятиліть, у майже безшумному електромобілі втрачає орієнтири й не може точно оцінити сили руху.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Ситуацію погіршують технічні особливості «електричок»: миттєвий крутний момент, різке прискорення та агресивна система рекуперативного гальмування, що дозволяє керувати авто за допомогою однієї педалі. Коли тіло відчуває різкі перевантаження, а очі та вуха не отримують звичних підтверджувальних сигналів, виникає нудота та запаморочення.

Компанія Mercedes-Benz нещодавно запатентувала інноваційне, хоча й складне рішення для боротьби з цим явищем. Німецький автовиробник пропонує штучно імітувати відчуття динаміки руху за допомогою світла та повітряних потоків усередині салону. Згідно з патентом, у кабіні планують розмістити розгалужену систему прихованих вентиляційних отворів. Робота вентиляторів буде синхронізована зі швидкістю авто: що швидше їде машина, то інтенсивнішим стає потік повітря, створюючи фізичне відчуття швидкості.

Доповнюватиме повітряну стимуляцію інтелектуальне освітлення. Фонова підсвітка салону використовуватиме динамічні візуальні підказки — зміну кольорів, рухливі візерунки або стрілки, що реагуватимуть на натискання педалей газу чи гальма. Це має допомогти мозку пасажира швидше адаптуватися до того, що відбувається з автомобілем у кожний момент часу.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Попри технологічну перспективність, реалізація такої системи виглядає викликом для інженерів. Встановлення десятків додаткових приводів та датчиків, а також необхідність підтримувати задану температуру клімат-контролю при постійній зміні повітряних потоків роблять систему надзвичайно дорогою у виробництві. Патентування наразі є лише способом захистити інтелектуальну власність, і навряд чи ми побачимо цю технологію в серійних моделях у найближчі роки.

Поки технології майбутнього розробляються, експерти радять водіям електрокарів пом’якшувати манеру їзди, уникати різких ривків та знижувати рівень рекуперації, коли в салоні є пасажири.