Lamborghini звикла дивувати складними кольорами та дорогими матеріалами, але цього разу дизайнери пішли іншим шляхом: навмисно надали готовому суперкару вигляду незавершеного ескізу. Два особливі Temerario отримали тонкі контрастні лінії, які проходять кузовом, підкреслюють його пропорції та нагадують допоміжну розмітку на ескізах, із яких починається робота над новим автомобілем.

Цю ідею розвинули фахівці програми індивідуалізації Ad Personam разом із дизайн-центром Lamborghini. Автомобілі створили для Фестивалю швидкості в Гудвуді як дві різні інтерпретації одного задуму. Першу побудували навколо стриманої елегантності класичного італійського костюма, другу зробили легшою та ближчою за настроєм до гоночного екіпірування.

Зв’язок із кравецтвом тут не обмежується образним порівнянням. Робота над костюмом на замовлення починається з ескізу, розмітки та визначення пропорцій, а завершується добором тканини, строчки й декоративних деталей. Так само оформлені й ці Temerario: лінії на кузові відтворюють початковий дизайнерський ескіз, а в салоні їх продовжують смугасті тканини, спеціальна вишивка та контрастні шви.

Перший автомобіль пофарбований у матовий сірий колір Grigio Crater. Сріблясті лінії Grigio Artis проходять уздовж стиків панелей і візуально виділяють складні вигини кузова. Вони не перетворюють машину на строкатий артоб’єкт, а навпаки — допомагають роздивитися форму, яка за однотонного фарбування могла б залишитися непомітною.

Стримане зовнішнє оформлення продовжується в темному салоні. Головною його особливістю стали вставки Gessato з натуральної вовни, яку Lamborghini вперше використала в інтер’єрі серійного автомобіля. Матеріал має чорну основу зі сріблястою смужкою, однак її рисунок навмисно переривається. Так дизайнери відійшли від суворої геометрії класичної костюмної тканини й додали візерунку відчуття руху.

Вовняні вставки з’явилися на дверних панелях, задній стінці салону та стелі. Переплетення ниток по-різному відбиває світло, тому фактура змінюється залежно від кута огляду. Разом із чорною шкірою, вишивкою та контрастною строчкою це створює інтер’єр, який справді нагадує костюм, пошитий на замовлення, а не звичайну комбінацію кольорів із конфігуратора.

Другий Temerario розкриває ту саму тему зовсім інакше. Його кузов пофарбований у світло-блакитний Celeste Fedra, а допоміжні лінії виконані білим кольором Bianco Phanes. Це забарвлення доповнили матовим пакетом Alleggerita з полегшеними елементами, тому автомобіль виглядає технічніше й помітно агресивніше за сірий екземпляр.

Від вовни в цьому салоні відмовилися. Її місце посіла легка мікрофібра Dinamica Corsa Tex зі сріблястими смугами, яка краще відповідає спортивному характеру другого автомобіля. У результаті обидва Temerario мають спільний дизайнерський почерк, але не виглядають простими варіаціями одного оформлення: сірий суперкар тяжіє до класичного кравецтва, а блакитний переносить ті самі прийоми у світ сучасного автоспорту.

Під незвичним оздобленням залишилася стандартна техніка Temerario. Гібридна система складається з нового 4,0-літрового V8 із подвійним турбонаддувом і трьох електродвигунів. Бензиновий мотор розвиває 800 к.с. і 730 Нм, а сукупна потужність установки сягає 920 к.с.

До 100 км/год суперкар розганяється за 2,7 секунди, до 200 км/год — за 7,1 секунди, а максимальна швидкість становить 343 км/год. Отже, два проєкти Ad Personam не намагаються зробити Temerario швидшим. Їхнє завдання інше — показати, що навіть готовий серійний суперкар можна перетворити на завершену авторську роботу, якщо оформлення має зрозумілу ідею, а не зводиться до вибору незвичайної фарби.