У Литві вирішили підвищити безпеку однієї з ключових регіональних трас. Дворядну дорогу, що з’єднує столицю Вільнюс з містом Утена, переобладнають у формат «2+1» — рішення, яке вже довело свою ефективність у країнах Північної Європи.

За результатами шведських досліджень, переобладнання звичайної двосмугової дороги у формат «2+1» із центральним відбійником дозволяє зменшити кількість смертельних ДТП приблизно на 50%. Саме цей аргумент став ключовим для литовської сторони, пише ETSC.

Рішення про перебудову траси «Вільнюс — Утена» стало логічним продовженням участі країни у європейській програмі обміну досвідом з безпеки руху. Проєкт Road Safety Exchange фінансується ЄС та адмініструється ETSC від імені Європейської комісії.

Що таке дорога формату «2+1»

Формат «2+1» уперше масово почали застосовувати у Швеція. Його суть у чергуванні смуг руху: на одній ділянці є дві смуги в одному напрямку та одна — в протилежному, при цьому потоки розділені центральним бар’єром. За кілька кілометрів конфігурація змінюється, і додаткова смуга з’являється вже для зустрічного напрямку.

Подібних доріг багато і в Україні. Але вони мають одну відмінність: не розділені центральним бар?єром. Українські дороги розділені лише розміткою, але багато водіїв її ігнорують, чим наражаються на небезпеку зіткнення.

Дорога «2+1» з жорстким розділенням дозволяє безпечно виконувати обгони та водночас майже повністю усуває ризик лобових зіткнень — однієї з найнебезпечніших аварій на заміських дорогах.

Чом у це рішення правильне

Ще у 2023 році литовська делегація, до складу якої входив і віцеміністр транспорту, відвідала Швецію, де на практиці ознайомилася з роботою доріг формату «2+1». Саме тоді литовські фахівці змогли оцінити, як така організація руху впливає на аварійність, пропускну здатність і поведінку водіїв.

Перехід на формат «2+1» не означає повноцінну автомагістраль, але це суттєвий крок уперед у порівнянні зі звичайною двосмуговою дорогою. Водії отримують безпечні зони для обгону, а ризик виїзду на зустрічну смугу практично зникає. Для країни це ще й економічно вигідніше, ніж будівництво повноцінної чотирисмугової траси.

Таким чином, Литва робить ставку на перевірене рішення, яке дозволяє відносно швидко й ефективно підвищити рівень безпеки на одній з важливих доріг країни — і цілком імовірно, що формат «2+1» згодом з’явиться й на інших напрямках.

Кам’янець-Подільський отримав від міста-побратима з Німеччини Есслінгена-на-Некарі соціальне таксі для перевезення ветеранів та людей з інвалідністю. Про це повідомив міський голова Кам’янця-Подільського Михайло Посітко у Фейсбуці.

«Ще два нові автомобілі соціального призначення тепер на службі нашої громади. Соціальне таксі для маломобільних категорій — спеціально обладнаний мікроавтобус Mercedes-Benz, подарований Кам’янцю дружнім німецьким містом Есслінгеном для ветеранів війни та людей з інвалідністю», — поінформував Посітко.

За його словами, цей автомобіль надаватиме послуги при соціальному центрі «Турбота».

Окрім того, за кошти місцевого бюджету придбали автомобіль для роботи з дітьми та родинами, що опинились у кризових, складних життєвих обставинах, а також для реагування та протидії насильству. Мобільна бригада працюватиме на базі Центру соціальних служб для сім’ї, молоді та дітей.

Детективи Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України викрили масштабну схему ухилення від сплати податку під час торгівлі пальним та іншими нафтопродуктами.

Слідством встановлено, що протягом 2024 року учасники схеми використовували фіктивні компанії для оформлення підроблених документів на продаж дизельного пального, метанолу та іншої підакцизної продукції. Фактичний обіг товарів здійснювався поза фіскальним контролем і не відображався у податковій звітності.

Водночас підприємства реального сектору вносили до звітів неправдиві дані про нібито придбання пального. Це дозволяло їм штучно завищувати податковий кредит і зменшувати суму ПДВ до сплати.

У результаті базу оподаткування було безпідставно занижено майже на 1,92 млрд грн. Загальні Унаслідок таких дій базу оподаткування було безпідставно занижено на 1,92 млрд гривень. Сукупні збитки держави від несплати ПДВ за 2024-2025 роки перевищили 380 млн гривень.

Наразі один обвинувальний акт уже скеровано до суду за ч. 3 ст. 212 та ч. 1 ст. 366 КК України (внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів та умисне ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі).

Щодо інших учасників схеми триває досудове розслідування та готується вручення повідомлень про підозру. Процесуальне керівництво — Офіс Генерального прокурора.