Член-кореспондент Національної академії наук України, генеральний директор Українського інституту сталевих конструкцій Олександр Шимановський заявив, що міст Патона в Києві ще можна врятувати, але реконструкцію потрібно починати негайно.

Про це повідомила Академія наук України, зазначивши, що саме інститут, який очолює Шимановський, побудував міст Патона і з 1953 року здійснює періодичний моніторинг та візуально-інструментальні обстеження споруди.

У повідомленні наголошується, що, якщо не гаяти часу, можна запобігти аваріям і непоправним наслідкам.

НАНУ також уточнила, що, на думку фахівців, щоб міст Патона став безпечнішим, необхідно:

• підсилити крайні головні балки (верхову та низову) на опорі №25;
• поремонтувати проміжні опори №11 (надводну частину) та №21 (підводну частину);
• поремонтувати або замінити поперечні балки;
• поремонтувати в’язі прогонових будов;
• поремонтувати стовпи освітлення та перильної огорожі;
• замінити деформаційні шви.

«Якщо найближчим часом не усунути дефекти, виявлені під час торішнього обстеження мосту, а реконструкцію (реставрацію) не виконати, то його конструкції не просто деградуватимуть далі, а деградуватимуть пришвидшеними темпами. Через це можуть повністю зруйнуватися деякі конструкції (зокрема несні), що спричинить людські жертви і колапс усієї транспортної інфраструктури Києва. Тому до ремонту й реконструкції (реставрації) мосту імені Є.О. Патона потрібно братися невідкладно», — заявили в НАНУ.

25 лютого академік НАН України, перший віцепрезидент академії В’ячеслав Богданов попередив, що технічний стан мосту ім. Патона в Києві вимагає «невідкладних рішень на державному рівні». Зокрема, за словами Богданова, метал поперечних балок, на яких лежать плити проїжджої частини, майже повністю проржавів.

В статусі аварійного міст Патона перебуває з 2017 року.

5 березня Київська міська державна адміністрація, пославшись на висновки учасників технічної наради на базі КП Київавтошляхміст за участю експертів Українського інституту сталевих конструкцій імені В. М. Шимановського, заявила, що міст Патона у Києві можна експлуатувати, але встановлені раніше обмеження для транспорту діятимуть і далі.

• заборонено в’їзд транспорту з навантаженням на вісь понад 7 тонн;
• максимальна маса одного транспортного засобу — до 17 тонн;
• максимальна маса транспортних засобів у колоні — до 10 тонн;

Схема руху лишається без змін: 2 смуги з правого берега на лівий і 3 — у зворотному напрямку.

У Польщі готуються до запуску виробництва української 155-мм колісної САУ 2С22 Богдана. Про це повідомляють джерела польське видання Business Insider Polska.

Відповідне спільне підприємство PK MIL SA створене між польською компанією Ponar Wadowice та українським Краматорським заводом важкого верстатобудування, який розробляє та виготовляє артилерійську систему.

Підприємство засноване у жовтні 2025 року і наразі завершує формальні процедури для початку виробництва зброї на території Польщі. Ponar Wadowice володіє 51% акцій у спільному підприємстві.

Виробництво у Польщі відкриває широкі можливості експорту Богдани до інших країн, що не є можливим для озброєння, виготовленого в Україні.

Передбачається, що самохідні гаубиці зможуть отримати як польські збройні сили, так і армії інших європейських держав.

За даними видання, вже виготовлено понад 600 українських артилерійських установок Богдана, які активно застосовуються на полі бою.

Ponar Wadowice, що має досвід у виробництві компонентів для оборонної промисловості, таких як гідравлічні системи для гаубиць Krab та бойових машин піхоти Borsuk, виготовлятиме ключові деталі для польського виробництва.

Спільне підприємство PK MIL SA розраховує постачати гаубиці як польській армії, так і закордонним клієнтам.

Завдяки оптимізованим витратам виробництва та досвіду українських партнерів компанія планує запропонувати конкурентну ціну, що може стати важливим аргументом при виборі системи потенційними покупцями. Торік Краматорський завод важкого верстатобудування зареєстрував міжнародний патент на САУ 2С22 Богдана.

Богдана може стати альтернативою для заміни застарілих гаубиць пострадянського зразка, що залишаються на озброєнні деяких армій. Виробництво у Польщі не лише посилює оборонний потенціал союзників, а й відкриває перспективи розвитку спільних оборонних технологій між Польщею та Україною.

Автопарк українських рятувальників поповнився броньованими машинами та спецтранспортом від Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA). Окремою важливою частиною допомоги стало спеціалізоване захисне спорядження, розроблене з урахуванням жіночої анатомії.

У межах технічної допомоги ДСНС отримала броньовані оперативні машини для роботи у прифронтових зонах, легкі піротехнічні автомобілі для транспортування вибухонебезпечних предметів та пасажирські автобуси для перевезення особового складу.

Важливою особливістю є те, що частина техніки виготовлена або зібрана безпосередньо в Україні. Це не лише пришвидшує логістику, а й підтримує вітчизняного виробника.

«Я радий, що ми надаємо захист, адаптований саме для жінок, адже Японія активно підтримує глобальну програму «Жінки, мир і безпека». Для мене честь передати обладнання, яке прискорить очищення українських земель», — наголосив Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Масаші Накаґоме.

Він також зазначив, що даний пакет допомоги реалізується в рамках «Ukraine Mine Action Support Initiative», про запуск якої оголосив Міністр закордонних справ Японії Мотеґі Тошіміцу під час проведення Конференції з питань протимінної діяльності UMAC 2025 в Токіо.

Під час церемонії передачі техніки представники уряду та ДСНС підкреслили, що підтримка Японії має прямий вплив на відновлення країни:

«Очищення територій від мін є базовою умовою для повернення земель у господарське використання» — зазначив заступник Міністра економіки Ігор Безкаравайний.

Нова техніка мінімізує ризики для саперів, які щодня стикаються зі смертельною небезпекою (підкреслив заступник Міністра внутрішніх справ Богдан Драп’ятий).

Голова ДСНС Андрій Даник подякував партнерам за системність:

«Це не просто техніка, це реальний внесок у збереження життів нашого особового складу. Як для керівника, для мене пріоритетом є створення максимально безпечних умов для кожного рятувальника та рятувальниці».

Співпраця з JICA вже стала фундаментом для розвитку української протимінної діяльності. Загальний обсяг допомоги Японії у цій сфері перевищив 130 мільйонів доларів. Окрім техніки, українські фахівці регулярно проходять навчання за японськими методиками, що дозволяє впроваджувати найсучасніші стандарти безпеки.

Ми щиро вдячні Уряду Японії та агентству JICA за довіру та послідовну підтримку України на шляху до безпечного майбутнього!