Польща замовила велику кількість вантажівок та шасі під різні проєкти, як от ЗРК Patriot, РСЗВ K239 та інші, тож місцевий виробник Jelcz збільшить виробництво з 400 штук на рік до понад 2000

Польський виробник військових вантажівок Jelcz, чиє шасі є основним для місцевого війська та використовується і для ЗРК Patriot, РСЗВ K239 та інших, збільшить виробництво до понад 2000 штук на рік. Для цього він побудує новий завод у Мілошицях.

Як пише Polska Zbrojna, нове підприємство буде мати площу 100 тисяч квадратних метрів та спроможність випускати 1600 автомобілів на рік. Наразі компанія загалом щороку виготовляє лише 400-600 одиниць.

Очікується, що завод запрацює вже у 2029 році та допоможе у виконанні великих замовлень, які отримав Jelcz за останній час. При цьому планують найняти як мінімум 200 працівників, які доповнять нинішній штат у 1150 осіб.

Що цікаво, нове підприємство вироблятиме третє покоління вантажівок компанії, які наразі проходять випробування. З відмінностей у порівнянні з попередніми ітераціями називають незалежні поперечні важелі замість жорсткої осі, що з’єднує колеса на платформах з формулою 6×6 та 8×8. Також двигун трохи змістився далі та тепер розташований над другою віссю.

Зазначимо, що це дуже серйозне розширення у 4-5 разів випуску військової автотехніки, яка необхідна зростаючому Війську Польському. Наразі величезна кількість засобів потребують шасі, серед яких системи ППО Patriot, «дронобійки» SAN, РСЗВ K239 HOMAR-K та навіть протикорабельні комплекси NSM.

При цьому Jelcz за інформацією з публічних джерел вже почав стикатися з тим, що не встигає виконувати державне замовлення, за що почали нараховуватися штрафи. Тож збільшення можливостей з виробництва тут доречне як ніколи, хоч і запрацює через 3 роки.

Також не варто виключати потенційне постачання військових вантажівок компанії на експорт. Хоча польські військові мають високі потреби, міноборони не завжди може забезпечити роботою повністю нові потужності.

Першим потенційним покупцем може стати Греція, яка розглядає Jelcz для оновлення свого досить різноманітного автопарку. Також це може бути потенційне шасі для САУ «Богдана», хоча можливо тут йдеться лише про варіант для Польщі.

Рахункова палата затвердила звіт за результатами аудиту «Об’єкти дорожньої інфраструктури: відновлення та розвиток». Аудитори перевіряли процес відновлення мостів, що зазнали руйнувань внаслідок збройної агресії Росії, на автомобільних дорогах загального користування державного значення за період 2022 — першого півріччя 2025 років.

Як повідомили в Рахунковій палаті, якщо до повномасштабного вторгнення фінансування відновлення доріг відбувалося в основному з єдиного джерела — Дорожнього фонду, то з 2022 року фінансування здійснюється з різних джерел (майже 70% — кошти європейських партнерів).

Стан мостів

Аудитом було встановлено, що значна частина мостів в Україні експлуатується понад нормативний строк, 38% споруд перебувають в обмежено працездатному або непрацездатному станах.

Пошкодження внаслідок війни

Станом на кінець червня 2025 року внаслідок військової агресії Росії в Україні було пошкоджено або зруйновано 198 мостових споруд.

Із цього числа 54 мости розташовані на тимчасово окупованих територіях, п’ять — у районах активних бойових дій, тож розпочати їх відновлення наразі не є можливим.

Скільки потрібно грошей

Орієнтовна потреба на відбудову мостів становить майже 74 млрд. грн.

Утім, станом на зараз на ці цілі спрямовано 16,8 млрд грн, що складає 23% від потреби. За ці кошти здійснювалася відбудова 60 мостових споруд, здебільшого у Чернігівській, Харківській та Київській областях.

Що відновлено

За період, охоплений аудитом, було повністю завершено роботи та введено в експлуатацію 38 мостів, на різних етапах відновлення знаходяться ще 19 мостових споруд, щодо трьох мостів — лише розроблено проєктну документацію.

Таким чином зі 139 зруйнованих мостів, розташованих на підконтрольній Україні території за 3,5 роки державі вдалося відновити лише близько третини.

«Такий результат зумовлений сукупністю негативних факторів: зокрема браком фінансування, затримками в затвердженні процедур використання коштів, неналежною пріоритезацією об’єктів, недостатнім контролем і наглядом з боку уповноважених органів, а також неповнотою даних про пошкодження у відповідних цифрових системах», — зазначили в Рахунковій палаті.