Електрична вантажівка Volvo у версії Volvo FL Electric отримала нову базову модифікацію, спеціально розроблену для міських перевезень. Йдеться про 14-тонну (близько 13 600 кг повної маси) конфігурацію, яка орієнтована на роботу в умовах щільної міської забудови та щоденної логістики «останньої милі».

У Volvo Trucks пояснюють, що ключовим завданням під час створення цієї версії було зменшення габаритів і підвищення маневровості. Для цього інженери прибрали одну вісь і скоротили загальну довжину шасі, завдяки чому вантажівка стала значно зручнішою для експлуатації на вузьких вулицях європейських міст. Паралельно було переглянуто конфігурації акумуляторів, що дозволило знизити вартість моделі та зробити її привабливішою для корпоративних автопарків.

За словами Jan Hjelmgren, керівника напрямку управління продуктами Volvo Trucks, нова версія FL Electric створена як «ідеальна робоча конячка для центру міста без вихлопних газів». Він підкреслює, що клієнтам важливо підбирати саме той обсяг батареї, який відповідає реальним завданням, адже надмірна ємність знижує корисне навантаження і економічну ефективність.

Технічно нова 14-тонна модифікація оснащена тяговою батареєю ємністю 145 кВт-год. Енергія подається на електродвигун потужністю 180 кВт (приблизно 240 к.с.), який через редуктор передає крутний момент на задню вісь. Такої силової установки достатньо, щоб забезпечити запас ходу до 200 км на одному заряді, що повністю покриває типові міські маршрути доставки.

Окремо наголошується на можливостях заряджання. Акумулятор можна поповнити з 0 до 80% менш ніж за 90 хвилин — фактично за той самий час, який зазвичай потрібен супермаркету або логістичному хабу для розвантаження автомобіля. Це дозволяє мінімізувати простої та швидко повертати вантажівку в роботу протягом робочого дня.

У Харкові водії комунального підприємства успішно протестували роботу ще п’яти автобусів з другої партії гуманітарної допомоги від італійських партнерів з Турина.

Не нові, але добре доглянуті туринські пасажирські машини в яскравому різнобарв’ї жовтих, синіх, червоних та білих кольорів уже добре відомі харків’янам та гостям міста.

За словами мера Ігоря Терехова, друга партія складається з десяти автобусів і половина з них ужев Харкові й днями вийде на маршрути міста.

Просторі, комфортні й зручні

І хоча марка та модель не вказані, на фото добре проглядаються риси автобусів Irisbus. Ці 12-метрові машини класу City мають просторий салон на 98 паспортних місць — 26 крісел для сидячих пасажирів та 72 стоячих.

Окрім цього в салоні перед середніми дверима утворено зону для розміщення крісла колісного та дитячої коляски. Сам 2-вісний автобус всередині виглядає просторим, хоча зовні він не страждає масивністю, має габарити 11,99 м x 2,5 м x 3 м.

Зручності в прискоренні посадки й висадки людей на зупинках додають троє дверей (2+2+2) та притаманно сьогоденню неодмінність — низька підлога з системою нахилу підлоги до бровки тротуару.

Автобуси з Турина йшли, йдуть і будуть йти

Італійська пасажирська машина комплектується дизельним двигуном потужністю 290 л.с. (213 кВт). Екологічний стандарт витримано — Euro 5.

Ця партія вирушила до України ще 14 грудня. А 9 січня мерія Турина за цим же маршрутом до Харкова знову відправила автобуси зі свого комунального підприємства GTT Gruppo Torinese Trasporti.

«Автобуси, які в Турині закінчили свій експлуатаційний цикл, повертаються сьогодні, щоб грати найважливішу роль, гарантуючи мобільність та послуги місту, яке, незважаючи на труднощі, продовжує жити, працювати та рухатися. Підтримка на цьому не припиняється, передача автобусів в Україну продовжиться: до літа очікуються додаткові відвантаження, 40 нових машин призначені для Харкова», — два дні тому зазначили в GTT Gruppo Torinese Trasporti.

З’явилися нові якісні фотографії «зенітного багі» малого радіуса дії Tempest, що перебуває на озброєнні Повітряних сил України.

Відповідні світлини оприлюднив на тематичному форумі War Online користувач з ніком FOX16, який збирав кошти на їх дообладнання.

На нових зображеннях зафіксовано Tempest у польових умовах з ракетами AGM-114 Hellfire. Новітня бойова машина перебувала на злагодженні екіпажів.

Нагадаємо, що цю бойову машину вперше продемонстрували у новорічному відео Повітряного командування «Центр», де вона застосовувалася для ураження ворожих безпілотників.

Про сам комплекс наразі відомо небагато. Його вперше представила американська компанія V2X на оборонній виставці AUSA 2025, що відбулася у жовтні 2025 року у Вашингтоні.

Водночас точні технічні характеристики системи розкриті не були, а про передачу комплексу Україні публічно не повідомлялося.

Зенітний ракетний комплекс Tempest призначений для боротьби з ворожими безпілотниками, гелікоптерами та низьколетючими літаками за будь-яких погодних умов.

Бойова машина виконана на шасі, подібному до комерційного багі Can-Am Maverick X3, і розроблена для операцій, у яких ключову роль відіграють висока мобільність і низька помітність.

Для перехоплення цілей комплекс несе по дві ракети AGM-114 Hellfire. Під час презентації компанія-розробник не уточнила конкретну модифікацію ракет, однак імовірно йдеться про AGM-114L Hellfire Longbow, оснащену радіолокаційною головкою самонаведення.

На рамі багі встановлено радіолокаційну станцію, яка, ймовірно, забезпечує виявлення цілей і цілевказання для ракет. Оптичні прицільні системи та лазерні засоби наведення під час виставки продемонстровані не були. Це дає підстави припускати, що РЛС є основним засобом пошуку та супроводу цілей, що додатково підтверджує версію застосування саме ракет AGM-114L.

Заявлено, що модульна архітектура радара дозволяє платформі швидко переходити між мобільною та стаціонарною конфігураціями без втрати ситуаційної обізнаності чи точності відстеження.

Окрім мобільного варіанту, компанія V2X пропонує версію Tempest на трейлері для виконання статичних або напівфіксованих завдань, зокрема для оборони баз і периметра аеродромів.

Попри обмежений боєкомплект — лише дві ракети на одну пускову установку — Hellfire оснащені потужною бойовою частиною масою близько 9 кг.

Цього достатньо для гарантованого знищення ударних безпілотників у повітрі з мінімізацією супутніх руйнувань на землі внаслідок падіння уламків.