Реклама российских боевиков «Вагнера» просочилась в TikTok: 1 миллиард просмотров ▪️Аналитики обнаружили в TikTok 160 видеороликов, изображающих или намекающих на насилие, которое совершают боевики частной российской компании «Вагнер». ▪️В частности, 14 из них видео о казни бывшего заключенного Рязанской ИК-3 […]
«Когда поедем — не знаю, куда — не знаю, чем будем обеспечены — тоже не знаю» Полковник рассказывает мобилизованным бойцам, что им предстоит. «С грыжами, металлическими пластинами — годны и поедут на фронт» Вторая армия мира😂
Пока наша доблестная армия выгоняет всякую нечисть, можно немного насладится этим видео.
Я обращаюсь к Вам — к истинным жителям России! Не к яхтам путина. Не к лимузинам шойгу. К Вам простым людям. Хватит терпеть! Выходите на улицы — это просто. Мы вместе сможем остановить войну.
Дослідники з Гарвардської школи інженерії та прикладних наук імені Джона А. Полсона розробили нову концепцію під назвою «кібердовіра» (cy-trust), покликану підвищити безпеку мереж автономних автомобілів, роботів і іншої підключеної техніки. Результати роботи були опубліковані 6 квітня 2026 року в авторитетному науковому журналі Proceedings of the IEEE і безпосередньо стосуються однієї з ключових проблем сучасних кіберфізичних систем — довіри до даних у реальному часі.
Суть запропонованого підходу полягає в тому, що кожен автономний учасник мережі — чи то безпілотний автомобіль, чи робот — більше не сприймає отриману інформацію «на віру». Натомість система оцінює її достовірність за допомогою спеціального числового індикатора в діапазоні від нуля до одиниці. Це значення відображає рівень довіри до джерела, і вже на його основі машина вирішує, наскільки сильно отримані дані мають впливати на її подальші дії.
Такий підхід принципово відрізняється від традиційних методів кібербезпеки, які переважно контролюють доступ до систем, але не вирішують проблему ухвалення рішень у динамічному середовищі з багатьма незалежними агентами. У випадку автономних мереж ризики набагато серйозніші: навіть один скомпрометований учасник здатен вплинути на всю систему. Наприклад, зламаний автомобіль може передавати неправдиві дані про дорожню ситуацію, змушуючи інші машини обирати небезпечні маршрути, тоді як робот у рятувальній операції може вказати х ибні координати, створюючи «сліпі зони» під час пошуку.
Щоб мінімізувати такі ризики, дослідники пропонують використовувати власні сенсори кожного пристрою як незалежне джерело перевірки. Камери, радари, GPS і лідари дозволяють зіставляти зовнішню інформацію з реальними умовами довкола. Якщо виникають невідповідності, система знижує рівень довіри до таких даних. Додатково застосовуються алгоритми обробки сигналів, які можуть визначати, чи надходять повідомлення від різних джерел, чи їх імітує один і той самий зловмисник.
Ефективність концепції вже підтверджена експериментально. Під час тестів із групами кооперативних роботів моделювалися атаки, у межах яких окремі пристрої навмисно передавали хибну інформацію або видавали себе за кількох незалежних учасників. Система «кібердовіри» успішно ідентифікувала такі загрози, поступово знижуючи довіру до підозрілих даних і фактично ігноруючи їх. Попри наявність шкідливих впливів, мережа продовжувала стабільно функціонувати, що демонструє високу стійкість підходу.
Дослідники наголошують, що кіберфізичні системи в найближчі роки стануть повсюдними — від автономних автомобілів і роботизованої доставки до інфраструктури «розумних міст». Саме тому питання довіри до даних стає критично важливим, адже рішення, які ухвалюють машини, мають безпосередні фізичні наслідки для безпеки людей.
Концепція «кібердовіри» відкриває можливість створення більш надійних і стійких мереж, у яких автономні системи здатні самостійно оцінювати ризики та адаптуватися до потенційних загроз. Водночас дослідники підкреслюють, що самих лише технологічних рішень недостатньо — розвиток таких систем має супроводжуватися відповідними регуляторними нормами, які забезпечать довіру суспільства до нових технологій.
Самый популярный электромобиль Mercedes-Benz больше нельзя сконфигурировать. Похоже, модель освобождает место для преемника на новой платформе MMA.
Mercedes-Benz тихо отправил свой бестселлер EQA в отставку. Конфигуратор на официальном сайте закрыт, новые заказы больше не принимаются, а завод в Раштате лишь дособирает те экземпляры, за которые уже внесена предоплата. Это знаковое событие, ведь несмотря на критику за «компромиссность», именно этот компактный кроссовер стал самым популярным электромобилем марки в 2025 году, разойдясь тиражом почти в 10 тысяч единиц.
Исчезновение модели с радаров первыми заметили аналитики профильного ресурса JesMB. Сейчас на немецком сайте производителя можно найти лишь остатки складских запасов — около десятка автомобилей в версии 250+, которая считалась самой дальнобойной в линейке. Остальные модификации уже стали историей.
Mercedes EQA появился весной 2021 года и был, фактически, глубокой конверсией GLA второго поколения. В отличие от старших братьев EQE и EQS, которые получили собственные «электрические» тележки, EQA приходилось мириться с наследием платформы для двигателей внутреннего сгорания. Это накладывало определенные ограничения: например, центральный тоннель в салоне и не самая технологичная компоновка батарейного блока.
Однако обновление 2023 года несколько исправило ситуацию. Последние версии кроссовера оснащались батареей емкостью 71 кВт-ч (полезная емкость 70.5 кВт-ч). В самом экономичном исполнении EQA 250+ автомобиль обещал до 561 км пробега по циклу WLTP. Это был серьезный аргумент против конкурентов вроде Audi Q4 e-tron или BMW iX1.
Если по запасу хода Mercedes EQA держался достойно, то скорость пополнения энергии была его слабым местом. Максимальная мощность зарядки постоянным током (DC) составляет всего 100 кВт. Для сравнения, конкуренты от Volkswagen или корейские модели уже давно пересекли отметку в 150-200 кВт. Зарядка с 10% до 80% длится 35 минут, что по меркам 2026 года выглядит как анахронизм. Даже привлекательная цена, которая с учетом скидок начиналась от €46 000, не могла вечно маскировать техническое отставание.
Отставка EQA — это расчистка места для новой генерации. Преемник, который, вероятно, получит название GLA EQ, должен дебютировать уже в конце 2026 года. Главное отличие — переход на модульную архитектуру MMA (Mercedes Modular Architecture). Эта платформа разрабатывалась по принципу «электричество — прежде всего», что позволит использовать 800-вольтовую систему, значительно ускорить скорость зарядки и оптимизировать внутреннее пространство.
У Великій Британії назвали найкращі електромобілі 2026 року. До рейтингу потрапили моделі різних класів та цінових категорій.
Кращі електрокари 2026 року визначило британське видання Auto Express. Експерти відібрали п’ять найкращих моделей, а також лідерів у різних класах.
Найкращі електромобілі сучасності вибрали за результатами десятків тест-драйвів, які дозволили виявити плюси та мінуси нових моделей. Звісно ж, бралися до уваги їх запас ходу та швидкість зарядки, а також вартість, практичність, технології та керованість.
Кращий новий електромобіль — кросовер Skoda Enyaq, який також став автомобілем 2025 року за версією Auto Express. Також високі оцінки отримав новий BMW iX3.
ТОП-5 найкращих електрокарів 2026 року — рейтинг Auto Express:
Крім того, обрали найкращі електромобілі в різних категоріях:
Российским войскам не рады
Циничный fake от путлера
Мы Вместе Можем Остановить Войну
7 апреля, 2026 
