Сучасні автомобілі збирають дедалі більше інформації про своїх власників — від місця перебування до швидкості, прискорень і різких гальмувань. У США ця практика вже призвела до першого серйозного покарання автовиробника: Федеральна торгова комісія заборонила General Motors і її підрозділу OnStar протягом п’яти років передавати дані про водіїв агентствам зі споживчої звітності та стороннім брокерам.

GM збирала інформацію через програму OnStar Smart Driver. Вона фіксувала поведінку за кермом, зокрема перевищення швидкості та поїздки вночі. Потім ці відомості передавали компаніям LexisNexis і Verisk, які використовували їх для створення профілів ризику для страхового ринку.

Частина власників могла погодитися на збирання даних, не усвідомлюючи цього. Під час підключення пакета послуг OnStar одночасно активувалася функція Smart Driver, а умови використання не давали чіткого уявлення про обсяг зібраної інформації та її подальше передавання. Деякі водії згодом пов’язували ці дані з підвищенням вартості страхування.

За умовами врегулювання GM повинна отримувати згоду клієнтів перед збиранням відомостей про їхню поведінку за кермом. Власники автомобілів також мають отримати можливість переглядати й видаляти зібрану інформацію, а вимкнення відстеження геолокації повинно стати простішим. Саму програму Smart Driver концерн закрив ще у 2024 році.

Проблема не обмежується автомобілями General Motors. Дослідження політик конфіденційності великих автовиробників показали, що збирання та передавання інформації про водіїв стало поширеною практикою. Власникам доводиться окремо погоджуватися з умовами використання автомобіля, мобільного застосунку, підключених сервісів і фінансових послуг. У кожному з цих документів можуть міститися положення про роботу з персональними даними.

Керувати конфіденційністю в автомобілі складніше, ніж у смартфоні. Інформацію можуть одночасно збирати кілька систем, а відповідні налаштування та умови розподілені між різними сервісами. Через це водієві важко зрозуміти, які саме відомості зберігаються, хто отримує до них доступ і з якою метою їх використовують.

Американські законодавці вже запропонували законопроєкт DRIVER Act, покликаний розширити контроль власників над даними, які створює їхній автомобіль. Однак документ не забороняє автовиробникам збирати інформацію та продавати її стороннім брокерам. Критики вважають, що право переглянути або видалити дані не розв’язує головної проблеми, якщо компанії й надалі можуть накопичувати їх без необхідності.

Ще одна пропозиція отримала назву Freedom Car. Вона передбачає право американців користуватися автомобілями без постійного підключення до мережі та автоматизованих систем. Утім, наразі незрозуміло, чи отримає хоча б одна з цих ініціатив достатню підтримку для ухвалення.