Volvo намерена произвести технологический рывок в производстве автомобилей, внедрив на заводе в Торсланде (Швеция) новую технологию «мегалитья» с 2026 года. Это совпадет по времени с внедрением SPA3, третьим поколением платформы, специально разработанной для электромобилей.

Этот инновационный метод производства уже использует компания Tesla, а также готовит к внедрению в собственное производство Toyota. «Мегалитье» предполагает создание крупных отдельных деталей корпуса автомобиля с помощью формы, в которую заливается расплавленный металл. Например, задняя часть пола будущих моделей может быть изготовлена как единый алюминиевый элемент, заменяющий около 100 ранее использовавшихся деталей. Этот процесс позволяет снизить вес такого компонента на 50% и уменьшить количество сварных соединений на 84%.

Стратегию Volvo на будущее сформулировал Эрик Северинсон, руководитель отдела стратегии и управления программами Volvo: «К 2030 году мы взяли на себя обязательство стать полностью электрическими, и к этому времени нам необходимо пересмотреть весь ассортимент продукции, чтобы предложить электрические версии автомобилей всем нашим клиентам. А это требует большого количества новых автомобилей в период до 2030 года». Однако подробности о том, какие модели первыми будут использовать эту платформу, он не раскрыл.

Одним из вероятных кандидатов на использование платформы SPA3 является потенциальная модель EX60. Этот кроссовер станет дополнением к линейке электрических моделей Volvo, поскольку в настоящее время не существует электрической версии популярного XC60. Презентация новинки ожидается в 2025 году.

Вначале Volvo будет использовать новый алюминий для этого процесса, но на более отдаленную перспективу рассматривается возможность использования вторично переработанного металла.

Огромная мегалитейная машина, которую построила Volvo, может отливать один задний поддон примерно за 120 секунд. Параллельная работа двух машин позволяет удовлетворить потребности производственной линии и выпускать около 60 автомобилей в час.

Компания также планирует использовать мегалитье на новом заводе, строящемся в Словакии, а со временем, по мере необходимости, оно может быть внедрено и на других заводах по всему миру.

Источник: Autocar

Volvo стала першим виробником, який застосував фірмову технологію Breathe Charge британської компанії Breathe Battery Technologies. Заснована у 2019 році, вона займається розробкою програмного забезпечення для керування зарядкою електромобілів. Зокрема, дозволяє контролювати стан батареї для скорочення часу заряджання та збільшення запасу ходу.

У Volvo очікують, що Breathe Charge майже на третину скоротить час, необхідний для швидкого заряджання електромобілів нового покоління з 10 до 80% ємності. Як стверджується, у ході тестів покращення склало від 15 до 30% залежно від типу акумуляторної батареї.

Програмне забезпечення Breathe використовує адаптивний підхід для керування акумулятором в режимі реального часу. Тоді як традиційна зарядка здійснюється поетапно з урахуванням певного алгоритму.

Застосовані Breathe алгоритми враховують стан блоку, щоб уникнути утворення металевого покриття на поверхні анода. У літій-іонних батареях він зазвичай складається з графіту. Поява металевого шару сприяє зменшенню ємності акумулятора та збільшенню внутрішнього електричного опору. Це не тільки впливає на продуктивність електромобіля, а й прискорює процес старіння батареї.

Ще один побічний ефект літієвого покриття — утворення дендритів. Вони нагадують коріння рослини і зрештою, розростаючись проникають між анодом та катодом. Що призводить до загибелі батареї. Уникнути цього дозволить інтелектуальне програмне забезпечення.

ПЗ завжди мало важливе значення для високовольтних літій-іонних акумуляторів із вбудованими системами управління. З розвитком технології воно може стати не менш важливим у розробці акумуляторів, ніж еволюція хімії.

Визнаємо, думка про те, що великий позашляховик врізається у відносно невеликий автомобіль, звучить абсолютно жахливо. Яким би страшним це не здавалося, Volvo впевнена, що після бокового удару ви все одно зможете вийти цілим і неушкодженим. У своєму центрі безпеки в Торсланді, Швеція, бренд, що належить Geely, провів краш-тест з моделями, розташованими на протилежних кінцях модельного ряду.

При довжині всього 4233 міліметрів, EX30 є найменшою моделлю, яку продає Volvo. У початковій комплектації вона важить трохи більше 1830 кілограмів до того, як ви почнете додавати обладнання. EX90 — електричний бегемот, що розтягується на 5037 міліметрів і важить близько 2700 кілограмів у найлегшій комплектації. Automotive News Europe було запрошено подивитися, що відбувається, коли найбільший автомобіль шведського автовиробника таранить найменший.

Варто зазначити, що в момент зіткнення EX90 рухався зі швидкістю 50 кілометрів на годину, а EX30 — зі швидкістю 20 кілометрів на годину. Говорячи про швидкість, з 2020 року всі моделі Volvo мають електронне обмеження на рівні 180 км/год. Усередині більш вразливого позашляховика перебували дві жінки невеликого зросту, які сиділи на боці автомобіля, в який врізався флагманський Volvo.

Лотта Якобссон, старший технічний спеціаліст із запобігання травматизму, пояснила в інтерв’ю Automotive News Europe, як конструкція EX90 знижує ризик отримання травм тими, хто перебуває всередині EX30. Нижня частина передньої конструкції більшого позашляховика взаємодіє з бічною структурою меншого автомобіля, щоб краще поглинати силу удару.

Оскільки обидва позашляховики є абсолютно новими, ні EX30, ні EX90 ще не були протестовані Euro NCAP або NHTSA. Буде несподіванкою, якщо обидва позашляховики отримають оцінку нижче максимальної. Місія Volvo полягає не лише в тому, щоб зробити свої автомобілі безпечнішими в разі аварії, а й у тому, щоб виключити ймовірність аварії. Це частина концепції безпеки Volvo Group про те, як можна запобігти аваріям.