Німецьке тюнінг-ательє Mansory, яке спеціалізується на доробці люксових автомобілів, суперкарів, позашляховиків та мотоциклів, представило свій новий проєкт — модернізований Rolls-Royce Cullinan. Тюнінг кросовера ательє замовив неназваний клієнт, що робить його унікальним.

Єдиний у своєму роді Rolls-Royce Cullinan під ім’ям Linea D’Oro виділяється бірюзово-чорним забарвленням кузова. Бірюзовий колір передньої частини кузова переходить через градієнт у чорний із акцентами 24-картаного золота на кормі. Також золоті акценти нанесені на чорний капот, 24-дюймові колісні диски FD.15 та всі декоративні елементи (вставки в нижній частині дверей, оздоблення повітрозабірників, накладки на бамперах тощо).

Елементи кузовного обважування — бампери, спідниці, задній дифузор та крила — Linea D’Oro дісталися від представленого раніше проєкту Billionaire. Цікава деталь — половина решітки радіатора та ребристі вставки у бампері під нею відсвічують бірюзою. Також у бірюзовий пофарбований логотип Rolls-Royce на дверях багажного відділення.

Із оформленням кузова перегукується й оздоблення інтер’єру. Для салону тюнери використовували бірюзову шкіру із помаранчевими акцентами та чорний декор, інкрустованим сусальним золотом.

Не обійшлось і без технічних удосконалень. Для особливого Cullinan віддачу заводського 6,75-літрового двигуна V12 збільшили із 571 к.с. та 850 Нм крутного моменту до 610 к.с. та 950 Нм. Для порівняння, під капотом флагманського Cullinan Black Badge такий двигун розвиває 600 к.с. та 900 Нм. Це дозволяє заводському кросоверу прискорюватися до 100 км/год за 5,0 секунд та розвивати максимальну швидкість 280 км/год.

Як форсування агрегату позначилося на динамічних характеристиках клієнтського Linea D’Oro тюнер не уточнює. Також немає інформації, в яку суму замовнику обійшовся новий образ кросовера.

Журналісти CarBuzz виявили у базі Відомства з патентів та товарних знаків США (USPTO) заявку Rolls-Royce на реєстрацію нової торгової марки. Вона поки що не схвалена, але у разі позитивного рішення у флагманського седана Bentley Flying Spur з’явиться конкурент і це зовсім не автомобіль. Товарний знак призначений для автокрісла для тварин.

Ймовірно, одна британська марка вирішила потролити іншу. А щоб посилити ефект у Rolls-Royce прикріпили до супровідної документації фотографію двох собак у переносці з наклейкою Flying Spur.

Ім’я Flying Spur у більшості асоціюється з Bentley, але Rolls-Royce також мав автомобіль з такою приставкою у назві: Rolls-Royce Silver Spur третього покоління у комплектації Flying Spur 1994-1995 модельного року. Усього випустили 134 таких седанів. Від базової моделі вони відрізнялися турбованим двигуном.

Bentley вперше використала це ім’я у 1961 році для чотиридверного седана Bentley Continental S2 Flying Spur від HJ Mulliner. Цікаво, що компанія володіє правами на Flying Spur у всіх країнах, в яких продає свої автомобілі, за винятком США та Італії. У цих країнах маркою володіє Rolls-Royce. Як зазначено у документації USPTO, Bentley втратила права на товарний знак Flying Spur 1 лютого 2004, оскільки не відповіла на запит відомства.

Термін дії товарних знаків спливає через 10 років. Після закінчення цього терміну заявку необхідно подати знов. В автомобільних компаніях за цим стежать штатні та контрактні юристи. Якщо Rolls-Royce вдасться зареєструвати ім’я Flying Spur, Bentley втратить можливість продавати у США свій флагманський седан, а американський ринок один із найбільших ринків марки.

Це далеко не перший випадок «крадіжки» товарних знаків у світовому автопромі. У 2021 році Ford вкрав шильдик Skyline у Nissan у США. Кілька місяців потому Nissan завдав удару у відповідь, зареєструвавши безліч товарних знаків Skyline для інших категорій: ігор, іграшок та спортивних товарів.

Чи використає Rolls-Royce ім’я Flying Spur для своїх собачих сидінь та чим відповість на Bentley, покаже час.

Компанія Rolls-Royce у співпраці з авіакомпанією easyJet вперше у світі провела наземний запуск сучасного авіадвигуна, що працює на водні. Партнери називають це важливою віхою на шляху до доведення концепції, згідно з якою водень може стати авіаційним паливом майбутнього.

Модель використовувала «зелений» екобезпечний водень, вироблений за допомогою вітряних і приливних електрогенераторів. Крім іншого, експеримент побічно підтверджує правильний вибір стратегії декарбонізації, обраної як Rolls-Royce, так і easyJet.

Обидві компанії мають намір довести, що газ може безпечно й ефективно забезпечувати енергією цивільні авіадвигуни — вже планується другий етап тестів, у довгостроковій перспективі заплановані й льотні випробування.

Тест проводився у Великій Британії з використанням модифікованого двигуна Rolls-Royce AE 2100-A, призначеного для використання в літаках для регіональних авіаперевезень. «Зелений» водень постачався Європейським центром морської енергетики (EMEC) і генерувався з використанням відновлюваної енергії на Оркнейських островах Великої Британії.

За словами технічного директора Rolls-Royce Грації Віттадіні, «успіх цього водневого тесту став захоплюючою віхою. Тільки в липні ми оголосили про нашу співпрацю з easyJet і вже здійснили неймовірний старт зі знаковим досягненням. Ми розсуваємо межі дослідження можливостей вуглецевої нейтральності водню, який зможе змінити майбутнє польотів».

У easyJet заявили про підтримку продовження співпраці, оскільки водень забезпечує великі можливості для низки літаків, включно з моделями, що відповідають розмірам невеликих літаків, які використовує easyJet. Експеримент став важливим кроком на шляху до досягнення вуглецевої нейтральності до 2050 року. За результатами аналізу наземного тесту планується серія подальших стендових випробувань і, в результаті — повномасштабний наземний тест двигуна Rolls-Royce Pearl 15.

Партнерство організовано в рамках кампанії Race to Zero, що передбачає досягнення нульового вуглецевого викиду до 2050 року. Rolls-Royce бере активну участь у розвитку «зелених» технологій. Лише влітку цього року компанія заявила про намір протестувати деякі зі своїх двигунів, оптимізовані для водневого палива, а також запропонувати водневі двигуни компанії Airbus, яка вже працює з CFM International — спільним підприємством французької Safran і американської General Electric, що теж розробляє двигун для експериментального авіалайнера.