За підсумками минулого року лідером ринку нових легковиків стала китайська марка BYD з показником — 10352 реалізованих авто, що уп’ятеро більше, ніж в 2024 році. Про це повідомляє «Укравтопрому».

Зазначається, що у минулому році автопарк України поповнили 81,3 тис. нових легковиків, що на 17% більше ніж у 2024 році. Аналітики підкреслюють, що це стало найвищим річним результатом для цього сегменту авторинку з 2022 року.

Лідером ринку нових легковиків стала китайська марка BYD.

ТОП-10 марок 2025 року:

1. BYD — 10352 од. (+401%);
2. Toyota — 10181 од. (-5%);
3. Volkswagen — 7380 од. (+51%);
4. Renault — 6281 од. (-14%);
5. Skoda — 6153 од. (+22%);
6. BMW — 3757 од. (-22%);
7. Hyundai — 3633 од. (+39%);
8. Zeekr — 2984 од. (+264%);
9. Audi — 2864 од. (+42%);
10. Honda — 2655 од. (+31%).

Титул бестселера ринку нових легковиків 2025 року здобув компактний кросовер Renault Duster.

У лідерську трійку також потрапили Toyota RAV4 та електрокросовер Volkswagen ID.Unyx.

У низці ЗМІ з’явилася інформація про те, що вже 2026 року в Україні може бути впроваджено систему штрафних балів для водіїв.

Зокрема, йшлося про законопроєкт №14133, який пропонує такий захід для порушників правил дорожнього руху. Однак, за словами першого заступника начальника Департаменту патрульної поліції Олексія Білошпицького, ця інформація не відповідає дійсності.

«Наразі існує низка законопроєктів, які покликані врегулювати це питання і в майбутньому запровадити штрафні бали за прикладом передового досвіду зарубіжних країн. Однак наразі це питання перебуває на розгляді, і штрафні бали не запроваджено! Про такі масштабні нововведення, ми обов’язково повідомимо громадськість заздалегідь», — наголосив він, попросивши довіряти лише перевіреним джерелам інформації.

Законопроєкт №14133: що про нього відомо

Інформація про введення штрафних балів почала поширюватися в соцмережах і деяких ЗМІ на початку січня. Автори ґрунтувалися на вже згаданому законопроєкті про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження пропорційності відповідальності за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів, поданому на розгляд Верховної ради 21 жовтня минулого року.

Однак останній ще не тільки не ухвалено, але навіть не пройшов профільний комітет.

Що ж являє собою система штрафних балів?

Передбачається, що кожен водій за регулярні порушення — перевищення швидкості, неправильне паркування, проїзд на заборонений сигнал або створення аварійної ситуації — отримуватиме певну кількість штрафних балів.

Наприклад, якщо водійський стаж більше одного року, для позбавлення прав достатньо 15 балів. Якщо стаж менший, то і допустима кількість штрафних балів для того, щоб залишитися без водійського посвідчення менша, — 10 балів.

Бали накопичуватимуться в індивідуальній історії водія. Коли їхня кількість досягне певного порогу, передбаченого законом, це може стати підставою для тимчасового позбавлення права керування автомобілем.

Щоб повернути права, водієві, навіть якщо у нього стаж — десятки років, доведеться складати і теоретичний, і практичний іспити, як це роблять ті, хто отримують водійське посвідчення вперше.

Таким чином, система штрафних балів, на думку парламентаріїв, стане інструментом, який дасть змогу впливати не тільки фінансово, а й дисциплінарним чином — через обмеження можливості брати участь у дорожньому русі.

В Україні вже намагалися ввести таку систему. У період з 2015 по 2020 роки на початку року кожному водієві нараховували 150 балів, які списувалися за порушення ПДР. Коли вони закінчувалися, йому доводилося платити грошовий штраф. Широкого поширення вона зрештою так і не набула.

Нинішній же законопроєкт поки що перебуває на рівні ініціативи, і навіть якщо його розглянуть у комітетах, обговорять у сесійній залі, схвалять у першому і другому читанні, його підпише президент і буде проведена технічна підготовка відповідних систем обліку, шлях до його реалізації на практиці буде доволі тривалим і навряд чи запрацює у 2026-му.

Попри підняття акцизних ставок з 1 січня, стели заправних станцій не зазнали змін. Якщо для світлих нафтопродуктів це було очікувано, то стійкість скрапленого газу дещо здивувала, адже особливого запасу міцності тут не було.

Встояти 1 січня допомогло зниження гуртових цін. Згідно з моніторингом Консалтингової групи «А-95», з 29 грудня по 5 січня середня гуртова вартість скрапленого газу знизилася на 1 470 грн/т (0,81 грн/л при густині 549 кг/м3), до 59 220 грн/т (32,51 грн/л).

Так, станом на 5 січня різниця між гуртовими й роздрібними цінами зросла до 5,12 грн/л після падіння у грудні до найменшого місячного показника за рік — 3,48 грн/л.

Нагадаємо, через перебої у постачанні газу в грудні ціни в гурті почали стрімко зростати. Як наслідок, активно змінювалися і стели. Впевненості здорожчанню літра додавало і збільшення густини ресурсу через зниження температури повітря.

Загалом за грудень ціни на газ у гурті зросли на 4 270 грн/л, або 2,34 грн/л, у роздробі — на 2,57 грн/л.

Попри покращення маржинальності, паливні компанії продовжують прогнозувати збільшення цін на стелі. З їхніх слів, ситуацію змінить надходження нового ресурсу за новими акцизами, які додають до собівартості трохи менш як 2 800 грн/т, або близько 1,50 грн/л.

«Котирування Sonatrach майже не змінилися, тому при стабільному постачанні рушійною силою цін є акцизи й валютний курс», — зазначили в одній із них.

Останній на міжбанку, згідно з даними Мінфіну, відносно кінця грудня для долара зріс на 0,19 грн/$ (42,49 грн/$), для євро — майже не змінився (49,63 грн/€).

Порівняно з газом, маржинальність світлих у грудні була досить високою. У середньому грудневий спред на дизелі порівняно з листопадом зріс на 4,4 грн/л, до 9,9 грн/л, що є найкращим показником з червня цього року. На бензині зростання було помірним і становило 0,40 грн/л (8,8 грн/л).

Вийти на високу рентабельність у сегменті дизпального операторам вдалося шляхом зниження гуртових цін через зовнішній ринок при стабільній стелі. Так, за місяць гуртова вартість зменшилася на 1,62 грн/л, коли роздріб відкотив лише 15 коп./л.

Станом на 5 січня зміни щодо «світлих» відбулися лише в «БРСМ-Нафти» і «Укр-Петролю». Перша збільшила на 1 грн/л і 50 коп./л вартість бензину в Дніпропетровській і Тернопільській областях, при цьому недорахувавши гривню на Черкащині. Аналогічно дизель у перших двох регіонах здорожчав на 1 грн/л, в останньому здешевшав на 1,50 грн/л.

«Укр-Петроль» смикнув ціну лише на бензин: -1 грн/л, до 51,90 грн/л.

Поодинокі зміни відбулися і в сегменті газу. Ресурс здорожчав на 10 коп./л на комплексах UPG у Волинській області (37,30 грн/л) і на 50 коп./л — у мережі Mango (36,69-37,29 грн/л). Водночас на АЗК «БРСМ-Нафти» на Львівщині та в одеській мережі «Катрал» — здешевшав на 20 коп./л і 38 коп./л відповідно, до 36,59 грн/л і 36,99 грн/л.

Перший з середньою ціною в 35,77 грн/л потрапив у трійку операторів з найнижчими цінами на LPG. Очолює рейтинг «Авантаж 7» (34,95 грн/л), який відстає від найближчого цінового конкурента у ТОП-3 — «Олас» (35,50 грн/л) — на 55 коп./л.

На 5 січня ціновий розрив між преміальними АЗС і дискаунтерами на «світлих» нафтопродуктах сягає 7,15 грн/л по кожному, на скрапленому газі — 3,43 грн/л.

Наразі націнки на бензин і дизпальне перебувають на нормативних рівнях, що виключає підвищення цін навіть після використання грудневих запасів. Своєю чергою газ вочевидь додасть у межах 1 грн/л протягом найближчих двох тижнів.