В Україні цього року зафіксовано 605 викрадень автомобілів. Професійна злочинність на території української держави у цій сфері наразі практично зникла. Про це заступник голови Національної поліції України Андрій Нєбитов заявив у інтерв’ю «Телеграфу».

«Сьогодні, у 2025 році, зафіксовано 605 викрадень автомобілів. Професійна злочинність у цій сфері практично зникла. Більшість випадків стосується покинутих автомобілів на прифронтових територіях. Власники часто повертаються через місяць-два й виявляють зникнення авто і тоді поліція розбирається з ситуацією», — заявив він.

Відповідаючи на питання, які марки автомобілів найчастіше викрадали в Україні у 2025 році, Нєбитов повідомив, що цьогоріч на території української держави найчастіше викрадали автомобілі марок ВАЗ, Toyota, Volkswagen, BMW, Nissan, Renault і Mercedes-Benz.

«Як правило, це машини з-за кордону, яким понад 10 років і які використовувалися Збройними Силами або цивільними для щоденних потреб. Йдеться переважно про старіші моделі. Нові та престижні автомобілі зараз практично не викрадають. Це пов’язано як із війною, так і з тим, що значна частина професійних автовикрадачів виїхала з України», — зазначив заступник голови НПУ.

Він також поінформував, що професійним викрадачам авто стало некомфортно працювати в умовах посилення патрулів Національної поліції, блокпостів і комендантської години.

«Усе це фактично унеможливило «комфортне» викрадення транспортних засобів. У цьому році в державі зафіксовано лише п’ять випадків кваліфікованого незаконного заволодіння автотранспортом. Водночас фактів кваліфікованих викрадень автомобілів преміум класу за цей період не зареєстровано», — сказав Нєбитов.

Окремо заступник голови НПУ зазначив, що традиційно вищий рівень злочинності спостерігається у великих містах.

Водночас він підтвердив, що у великих містах, де зосереджена велика кількість людей, природно, реєструється більше злочинів.

Міноборони України затвердило концепцію цифрового обліку й моніторингу споживання та якості пального. Це крок до максимально прозорого та контрольованого забезпечення війська, а також виконання Національної антикорупційної програми.

Ініціатором концепції стало Командування Сил логістики ЗСУ. Документ насамперед визначає, як має працювати контроль залишків пального в центрах забезпечення.

«Ми починаємо з концепції, а далі крок за кроком впроваджуємо повний цифровий облік і моніторинг пального — одного з ключових ресурсів для війська», — зазначив Міністр оборони України Денис Шмигаль.

Що зміниться

Резервуари для зберігання та переміщення пального поступово обладнають спеціальними датчиками, інтегрованими з цифровою системою обліку. Датчики автоматично вимірюватимуть рівень пального та передаватимуть дані службам забезпечення.

Чому це важливо

Облік пального вже ведеться в цифровій системі на базі SAP — сучасної програми для управління ресурсами, яку використовують армії 90% країн НАТО. Але щоб звірити облікові дані з фактичними залишками, раніше були потрібні виїзні перевірки та ручні заміри. Це займало час і створювало ризики помилок або зловживань, особливо з огляду на великі обсяги пального на базах зберігання.

Датчики дадуть змогу одразу бачити реальну картину онлайн. Якщо виникає нестача або аномальні втрати — їх можна буде швидко виявити й відреагувати.

Також зникне потреба в паперових журналах і щоденних ручних вимірюваннях. Контроль стане автоматичним і безперервним.

Наступним етапом стане впровадження цифрових інструментів для автоматичного розрахунку потреб у пальному.

«Система знає, скільки пального є, як воно витрачається і як часто поповнюється. Надалі це дасть змогу прогнозувати потреби й вчасно поповнювати запаси. Саме так працює сучасний рітейл у світі», — прокоментувала Оксана Ферчук, заступниця Міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.