Підрозділ Uber Advertising оголосив про запуск платформи Uber Intelligence. Новий інструмент дозволить брендам використовувати дані про активність користувачів таксі та сервісу доставки для налаштування своїх рекламних кампаній. Про це компанія повідомила в пресрелізі.

Платформа розроблена в партнерстві з компанією LiveRamp. Її основна мета — дати маркетологам доступ до даних про поведінку споживачів у реальному світі, доповнюючи традиційну онлайн-аналітику.

Завдяки технології «чистих кімнат» (Clean Room) від LiveRamp рекламодавці зможуть поєднувати власні бази клієнтських даних із даними Uber. Система дозволяє:

• Аналізувати перетини аудиторій: визначати, яка частина клієнтів бренду користується послугами Uber.
• Відстежувати патерни поведінки: куди їздять користувачі, які заклади відвідують та яку їжу замовляють.
• Вимірювати конверсію: зв’язувати перегляд реклами з реальними діями (поїздкою в магазин або замовленням).

У компанії наголошують, що обмін даними відбувається з дотриманням конфіденційності: використовуються лише псевдонімізовані сигнали, без передачі персональної інформації.

Берлінська подушка має чимало переваг над класичним лежачим поліцейським. Але столичні комунальники можуть звести усі її переваги нанівець встановивши неправильно.

Українські міста активно використовують «засоби заспокоєння руху». Найпоширеніші з них — класичні лежачі поліцейські, асфальтовані пагорби та берлінські подушки. Проте в Києві, попри практику інших міст і світові стандарти, продовжується встановлення подушок із технічними помилками, що зводить нанівець їхню ефективність, пишуть Пасажири Києва.

Суть усіх засобів заспокоєння руху полягає у примусовому зниженні швидкості транспорту біля перехресть та пішохідних переходів. Але конструктивні відмінності суттєво впливають на безпеку, комфорт і ресурс техніки.

Різниця між лежачим поліцейським і берлінською подушкою

Класичний лежачий поліцейський змушує всіх учасників руху повністю переїжджати штучну нерівність усіма колесами. Це забезпечує різке зниження швидкості, але створює сильний удар по підвісці, дискомфорт пасажирам, додаткові викиди через повторні розгони та навіть ризик втрати стійкості на слизькій дорозі.

Берлінська подушка розроблена інакше. Це не суцільний бар’єр, а компактний елемент шириною, меншою за колійну базу автобусів. Її ключові переваги:

• Зменшене навантаження на підвіску легкових автомобілів, адже на подушку наїжджає лише один ряд коліс.
• Можливість плавного проїзду громадського транспорту без тряски, оскільки широка колісна база дозволяє оминути перепону без наїзду.
• Вільний об’їзд для велосипедистів, що підвищує їхню безпеку, але не захищає від них пішоходів на перехрестях.

Берлінські подушки стали стандартом у багатьох європейських містах. В Україні їх активно впроваджують у Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Вінниці та інших громадах.

Чому в Києві встановлюють подушки неправильно

На відміну від інших міст, київські шляхово-експлуатаційні управління системно уникають коректного впровадження берлінських подушок. У рідкісних випадках, коли їх все ж встановлюють, трапляються грубі порушення технології.

Показовим став випадок на вулиці Центральній Садовій у Дніпровському районі. Там подушку встановили перпендикулярно напрямку руху, хоча нормативи передбачають монтаж уздовж дороги. Такий монтаж повністю нівелює функціонал конструкції:

• вона перетворюється на звичайний лежачий поліцейський;
• автобуси й тролейбуси вже не можуть оминути її без ударів;
• збільшується зношування підвіски та дискомфорт пасажирів;
• велосипедисти втрачають можливість безпечного об’їзду.

Фактично Київ став єдиним містом України, а можливо і Європи, де берлінські подушки встановлюють у спосіб, що суперечить їхній концепції та міжнародним стандартам.

Причини такої ситуації можуть полягати у небажанні змінювати усталені підходи, відсутності підготовки персоналу або помилках у проектуванні. У підсумку столиця втрачає ефект від сучасних безпечних рішень — і повертається до практики жорстких фізичних перепон, що шкодять техніці та знижують комфорт містян.