Китайський акумуляторний гігант CATL готується вже цього року розпочати масове виробництво натрій-іонних батарей, які можуть стати дешевшою альтернативою сучасним літій-іонним акумуляторам. Компанія планує запустити одразу кілька серійних продуктів із новою хімією та використати головну перевагу технології — доступність сировини та нижчу залежність від нестабільного ринку літію.

Про готовність нової технології до масштабного виробництва 30 травня під час форуму Equipment Powerhouse Forum 2026 повідомив головний науковий співробітник CATL та академік Китайської інженерної академії У Кай. За його словами, компанії вдалося подолати основні виробничі обмеження, які раніше стримували комерційне використання натрій-іонних акумуляторів.

CATL планує впроваджувати новий тип батарей одразу у кількох напрямках. Натрій-іонні акумулятори використовуватимуть у легкових електромобілях, комерційному транспорті, системах швидкої заміни батарей, а також великих стаціонарних накопичувачах енергії для інфраструктурних проєктів.

Активний перехід до нової технології став можливим після розширення виробничої бази CATL. Нещодавно компанія отримала контракт на постачання натрій-іонних батарей загальним обсягом 60 ГВт-год. Це замовлення називають найбільшим у світі одиничним контрактом для акумуляторів такого типу.

Головна перевага натрій-іонної технології полягає у використанні значно доступніших компонентів. На відміну від традиційних літієвих батарей, нова хімія дозволяє зменшити залежність від складних і нестабільних ланцюгів постачання літію, а також потенційно знизити вартість виробництва електромобілів.

На першому етапі такі акумулятори орієнтовані передусім на доступні електрокари та системи зберігання енергії, де вирішальне значення мають ціна, ресурс та стабільність. Водночас CATL уже працює над наступними поколіннями натрій-іонних елементів із підвищеною щільністю енергії. У перспективі компанія планує довести запас ходу електромобілів із такими батареями приблизно до 600 км на одному заряді, що дозволить їм конкурувати з базовими літій-залізо-фосфатними акумуляторами (LFP).

Паралельно CATL розвиває і більш далекі перспективні технології, зокрема літій-повітряні акумулятори. У таких батареях використовується металевий літій як негативний електрод, а кисень із навколишнього середовища бере участь у реакції як позитивний компонент. Завдяки відсутності важкої традиційної катодної структури така схема теоретично може забезпечити значно більшу щільність енергії порівняно із сучасними твердотільними та рідинними акумуляторами.

Вихід на ринок натрій-іонних батарей відбувається у момент, коли CATL уже займає домінуючі позиції у традиційних акумуляторних технологіях. За даними China EV DataTracker, лише у квітні 2026 року компанія встановила 29,06 ГВт-год тягових батарей для електромобілів і контролювала 46,6% китайського ринку.

Із цього обсягу 19,53 ГВт-год припали на літій-залізо-фосфатні акумулятори, а ще 9,53 ГВт-год — на батареї з нікель-марганець-кобальтовою хімією (NMC). Запуск натрій-іонного напрямку фактично створює для CATL третю велику технологічну платформу, яка може стати важливою частиною майбутнього ринку дешевших електромобілів.

У Тернополі представники латвійського міста Огре передали для українських захисників 26 автомобілів, квадроцикл та мотоцикл. Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Кошти на придбання цих автомобілів збирали не лише мешканці нашого міста Огре, а й уся країна. Ми своїм прикладом показуємо, що це не тільки війна України, що для Латвії вона також важлива», — зазначив керівник бюро мера Огре Егілс Хелманіс.

Він подякував водіям, які доправили автомобілі, витративши власні кошти на пальне та дорогу.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Хелманіс додав, що з 2014 року громада міста передала українським військовим близько 300 автомобілів.

Начальник Тернопільської обласної військової адміністрації Тарас Пастух подякував латвійським партнерам за незмінну підтримку України.

«Щиро дякую латвійському народу, а особливо громаді міста Oгре, за постійну підтримку України. Ми відчуваємо цю допомогу як на державному рівні, так і з боку місцевих громад. Надзвичайно важливо, що люди збирають власні кошти та ресурси, особисто сідають за кермо автомобілів, приїжджають в Україну й доставляють допомогу не лише у західні регіони, а й безпосередньо на схід — до лінії бойового зіткнення, де передають транспорт нашим захисникам. Для військових це має велике значення, адже вони бачать, що Європа і весь світ залишаються по руч з Україною та не забувають про цю війну», — сказав Пастух.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Передані латвійськими партнерами транспортні засоби використовуватимуть для потреб військових підрозділів із Тернопільської, Чернігівської та Запорізької областей.

Один з автомобілів передали психологічній службі Третьої окремої штурмової бригади.

«Це авто отримають офіцери-психологи групи контролю бойового стресу, які безпосередньо працюють з військовослужбовцями, що виконують бойові завдання, проводять декомпресію (форма психологічної реабілітації військовослужбовців — ред.), психологічні дебрифінги, виїжджають у підрозділи для роботи з гострими станами військовослужбовців і повернення їх в статус боєготовності. Це перше авто, яке з’явилося у психологічної служби. Воно допоможе нам стати мобільнішими і допомагати більшій кількості військовослужбовців», — сказав оф іцер-психолог групи контролю бойового стресу бригади Соломон.

Програма кешбеку на пальне завершилася 31 травня 2026 року. За час її дії, з 20 березня, нею скористалися майже 2,3 млн українців.

Кешбек на пальне Уряд запровадив у березні 2026 року як тимчасовий антикризовий інструмент у відповідь на різке зростання світових цін на нафтопродукти через загострення ситуації на Близькому Сході. Програма була орієнтована насамперед на власників автомобілів масового сегмента, для яких витрати на пальне є відчутною частиною сімейного бюджету. 91% користувачів програми — власники автомобілів бюджетного класу з невеликим об’ємом двигуна.

«За трохи більше ніж два місяці роботи програми 2,3 млн українців отримали кешбек від держави. До програми також долучилися понад 220 операторів АЗС — від великих мереж до локальних заправок. Це підтверджує високу затребуваність такого інструменту підтримки в період цінового шоку», — зазначив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Віталій Кіндратів.

Кешбек нараховувався автоматично під час безготівкової оплати пального на АЗС, що брали участь у програмі. Розмір компенсації становив 15% на дизельне пальне, 10% на бензин та 5% на скраплений газ.

Запровадження кешбеку на пальне було частиною комплексної урядової політики реагування на паливну кризу. Паралельно держава працювала над забезпеченням безперебійних поставок нафтопродуктів на внутрішній ринок та недопущенням дефіциту пального.

Кешбек на пальне від початку розглядався як тимчасовий інструмент підтримки та завершується відповідно до затверджених строків.

Водночас програма «Національний кешбек» продовжує працювати. Нині нею користуються понад 5 млн українців, які отримують компенсацію за купівлю товарів українського виробництва.

Накопичені кошти кешбеку можна використати на оплату комунальних послуг, придбання ліків, книжок і товарів українського виробництва, а також спрямувати на благодійність чи підтримку ЗСУ.

Накопичені кошти кешбеку на пальне необхідно використати до 30 червня 2026 року включно. Після цього невикористаний залишок буде повернуто до державного бюджету.