Uber перетворив японський дрифт на туристичний атракціон. У Токіо запустили сервіс Uber Drift: пасажирів забирають з готелю, везуть на трек Mobara Twin Circuit і садять у Nissan Silvia S15 або 180SX до професійного дрифтера.

Uber вирішив зіграти на любові туристів до японської автомобільної культури та запустив у Токіо лімітований сервіс Uber Drift, повідомляє Hypebeast. Це частина глобальної серії Uber Go Anywhere: клієнт бронює поїздку через застосунок, але замість звичайного маршруту містом отримує трансфер на трек і дрифт-сесію на пасажирському сидінні.

Таксі, яке везе не в ресторан, а на дрифт

Формально це все ще сервіс Uber. Пасажира забирають з готелю в Токіо на Uber Black і везуть на Mobara Twin Circuit — технічний трек неподалік японської столиці. Але далі починається вже зовсім інша історія.

На трасі гостей пересаджують у справжні ікони JDM-культури: Nissan Silvia S15 та Nissan 180SX. За кермом — ліцензовані пілоти Formula Drift. Пасажир сидить поруч і переживає те, що раніше було доступне переважно тим, хто мав знайомих у місцевій дрифт-тусовці.

Сенс Uber Drift не в тому, щоб навчити клієнта керувати автомобілем у заносі. Це саме пасажирський досвід: професіонал веде машину, а гість відчуває дрифт ізсередини.

 

 

 

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Uber Japan (????????) (@uberjpn)

90 хвилин боком

За даними Hypebeast, трекова частина триває приблизно 90 хвилин. У цей час пілоти виконують тандемні заїзди — коли два автомобілі проходять повороти боком майже поруч один з одним. Швидкість під час сесій може сягати 100 км/год.

Саме тандемний дрифт і робить цю історію видовищною. Це не просто «машина ковзає по трасі». Це контрольована робота двох автомобілів, які рухаються синхронно, із мінімальною дистанцією та постійною корекцією траєкторії.

Для безпеки учасникам видають шоломи. Також потрібно бути в одязі з довгими рукавами, довгих штанах і закритому взутті. Це важливе уточнення: Uber продає емоції, але формат усе ж залишається трековим автоспортивним досвідом, а не просто розвагою у міському таксі.

Чому саме Silvia S15 і 180SX

Вибір автомобілів тут не випадковий. Nissan Silvia S15 і Nissan 180SX — це одні з найвідоміших машин японської дрифт-культури. Їх люблять за задній привод, просту й міцну конструкцію, великий тюнінг-потенціал і культовий статус серед фанатів JDM.

Для туриста це теж важливо. Uber Drift продає не абстрактну поїздку на спортивному авто, а саме японську автомобільну атмосферу. Silvia та 180SX одразу створюють правильний контекст: це машини, які асоціюються не з глянцевим суперкар-туризмом, а з нічними паркінгами, треками, шинним димом і локальною культурою.

 

 

 

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений chris (@chrisolsen)

Доступ обмежений

Uber Drift працюватиме не постійно. Бронювання відкрили 27 травня 2026 року через застосунок Uber, а самі сесії триватимуть з 3 червня до 1 липня 2026 року. Кількість місць дуже обмежена — лише чотири групи на день.

Одна бронь розрахована на групу від одного до чотирьох людей. За інформацією The Beep та TravelTalk, ціна стартує від 30 000 єн за групу, тобто приблизно 265 австралійських доларів. У пакет входять трансфери Uber Black, трекова сесія та базове захисне спорядження.

Для Токіо такий формат виглядає логічно. Місто давно стало магнітом для фанатів японських автомобілів, але «справжній» дрифт для туристів залишався складнодоступним. Потрібні були контакти, знання місцевої сцени та розуміння, куди їхати. Uber просто запакував це в зрозумілий формат: відкрив застосунок, забронював, поїхав.

Це вже не просто таксі

Uber останніми роками намагається виходити за межі звичайного райдхейлінгу. Серія Go Anywhere уже включала незвичні туристичні формати, а Uber Drift став її дебютом в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.

Для компанії це спосіб продавати не лише переміщення з точки А в точку Б, а готовий досвід. У цьому випадку — дуже японський і дуже автомобільний. Клієнт отримує не транспорт, а історію, яку потім захочеться показати в соцмережах.

Для автокультури це теж цікавий момент. Дрифт, який десятиліттями мав напівпідпільний імідж, дедалі частіше стає легальним, контрольованим і комерційним продуктом. З одного боку, це робить його доступнішим. З іншого — трохи прибирає ту саму «вуличну» романтику, заради якої багато хто ним і захопився.

 

 

 

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Uber (@uber)

Попри величезний прогрес у сфері автомобільної безпеки, сучасні машини досі не однаково добре захищають усіх пасажирів. Нове дослідження Технічного університету Граца (Австрія) показало, що жінки мають приблизно на 60% вищий ризик отримання травм у ДТП порівняно з чоловіками, навіть попри те, що часто потрапляють в аварії на нижчих швидкостях.

Фахівці проаналізували дані реальних дорожньо-транспортних пригод в Австрії за період із 2012 до 2024 року, після чого відтворили аварії за допомогою краш-тестів та віртуальних моделей людського тіла. Результати показали суттєву різницю у характері наслідків: жінки частіше отримують серйозні травми грудної клітки, хребта, рук і ніг. Особливо високий ризик дослідники зафіксували серед жінок старшого віку.

Одна з головних причин такої різниці криється у підході до розробки систем безпеки. Протягом десятиліть автомобільна галузь орієнтувалася переважно на параметри «середньостатистичного чоловіка». Саме чоловіче тіло довгий час було основою для створення краш-тестових манекенів, за якими оцінювали ефективність ременів безпеки, подушок та конструкції автомобіля.

Навіть так звані «жіночі» манекени, які використовували раніше, не повністю відображали реальну анатомію. Фактично це були зменшені версії чоловічих моделей, що відповідали дуже мініатюрній жінці. За даними дослідників, приблизно 95% реальних жінок мають більші параметри, ніж такий тестовий зразок.

Автори дослідження наголошують: жіноче тіло — це не просто зменшена копія чоловічого. Відмінності у будові таза, грудної клітки, плечового поясу та рухливості хребта безпосередньо впливають на те, як організм реагує на навантаження під час зіткнення.

Додатковим фактором ризику виявилося положення в салоні. Передні пасажири частіше відкидають спинку сидіння назад або сидять далі від передньої панелі, через що ремені безпеки та подушки можуть працювати менш ефективно. Оскільки жінки статистично частіше перебувають саме на пасажирському місці, це також впливає на загальні показники травматизму.

Втім, ситуація поступово змінюється. У США вже офіційно представили новий краш-тестовий манекен THOR-05F, створений не шляхом масштабування чоловічої моделі, а з урахуванням реальної жіночої анатомії. Він отримав значно складнішу біомеханіку та велику кількість датчиків, які дозволяють точніше оцінювати навантаження на тіло під час аварії.

Автовиробники також починають адаптувати системи безпеки під конкретну людину, а не під умовного середнього водія. Наприклад, Volvo для нового EX60 розробила багаторежимний адаптивний ремінь безпеки, який у реальному часі враховує зріст, комплекцію, положення людини на сидінні та силу удару. Після аналізу цих параметрів система змінює рівень утримувального зусилля.

Такий підхід дозволяє краще захищати різних людей: зменшувати навантаження для більш тендітних пасажирів і водночас забезпечувати достатнє утримання для людей більшої комплекції.

Дослідники вважають, що поєднання реалістичніших краш-тестових манекенів, цифрових моделей людського тіла та адаптивних систем безпеки може нарешті усунути проблему, яка десятиліттями залишалася майже непомітною: автомобілі мають однаково ефективно захищати всіх людей, а не лише тих, під кого історично створювалися стандарти випробувань.