Українські майстри-реставратори дали нове життя рідкісному кабріолету ГАЗ М-20 «Победа». Автомобіль серйозно постраждав під час бойових дій на Київщині. Про це розповіли на сторінці Українського автомобільного клубу у Facebook.

Саме цій організації й належить кабріолет ГАЗ М-20 «Победа». Колекція Українського автомобільного клубу зберігалася в гаражі на Київщині, який постраждав від обстрілів.

Частину ретро-авто повністю знищено, інші — понівечено та потребують реставрації. Першою вирішили відновити саме «Победу», адже для власників автомобіль дуже багато важить.

Кузов ГАЗ М-20 зрешечений уламками, лобове скло розбите, а салон пошкоджений. Крім того, автомобілю пробило радіатор.

Над кабріолетом попрацювали реставратори із двох майстерень. Вони заробили дірки та повністю перефарбували кузов. Тепер «Победа» виглядає як нова. Відтепер автомобіль вирішили називати «Перемогою».

Слід зазначити, що кабріолет ГАЗ М-20 є дуже рідкісною версією «Побєди». З 241 497 випущених авто лише 14 222 мали м’який дах, що складається. Наразі таких машин залишилося небагато і екземпляри в хорошому стані коштують десятки тисяч доларів.

ГАЗ М-20 «Победа» оснащений 2,1-літровим двигуном потужністю 52 к. с. та 3-ступінчастою механічною КПП. Кабріолет може розвинути 105 км/год.

Антимонопольний комітет України (АМКУ) може розпочати дослідження, що стосуватиметься ціноутворення на автозаправних станціях. Про це в своїй авторській колонці для «Цензор. НЕТ» повідомила голова АМКУ Ольга Піщанська.

«Оскільки до комітету надійшло ще й чимало скарг на завищені, як стверджують скаржники, роздрібні ціни на АЗС, не виключаю, що після завершення цього дослідження (дефіциту пального) стартує нове, що стосуватиметься ціноутворення», — зазначила вона.

Зі слів Піщанської, наразі АМКУ проводить дослідження причин нинішнього дефіциту пального. Зокрема вивчається поведінка гравців у період виникнення дефіциту і їхні дії щодо ресурсного наповнення пальним АЗС, ймовірні проблеми під час закупівлі пального за кордоном, кількість наявного залишку пального у резервуарах АЗС, питання гуртової реалізації нафтопродуктів у межах групи найбільших операторів ринку та за її межами тощо.

«Отримана на цей час інформація частково підтверджує, що на ситуацію вплинула зруйнована інфраструктура галузі, розірвані логістичні ланцюги й навіть брак бензовозів. Також ми бачимо, що постачання пального на момент початку кризи скоротилося, хоч і не зупинилося повністю», — повідомила голова АМКУ.

Вона зазначила, що співвідношення обсягів імпорту палив за 5 місяців 2021 року відносно 5 місяців 2022 року було від’ємним (бензину марки А-92 у 2022 році завезено в Україну на 36% відсотків менше, ніж у 2021 році, бензину марки А-95 — на 27% менше, бензину марки А-98 — на 64 % менше, дизельного пального — на 15% менше й СВГ — на 53% менше).

«Так, держава втратила майже 100% джерел наповнення ринку пального, оскільки до запровадження воєнного стану ми у більшості купували його в білорусі й у російській федерації. Та все зазначене мною вище не означає, що ми автоматично виключаємо можливість існування й інших, суб’єктивних чинників, які могли «поглибити» паливну кризу», — каже вона.

З її слів, якщо під час дослідження АМКУ виявить ознаки того, що окремі суб’єкти господарювання могли у неконкурентний спосіб скористатися складною ситуацією на ринку для досягнення власних економічних