Січень 2026 року став моментом істини для українського електромобільного ринку. Поки сегмент «свіжого» імпорту болісно звикає до ПДВ, внутрішня вторинка демонструє дивовижну стійкість. Це вже не просто хаотичні продажі, а сформована екосистема, яка здатна підтримувати високий темп навіть за несприятливих зовнішніх умов.

У січні 2026 року було укладено 3 553 угоди купівлі-продажу вживаних електромобілів усередині країни.

• Динаміка M-M (відносно грудня): просідання на -17,0%. Це цілком очікувана сезонна реакція після пікового грудня (4 281 угода), коли ринок «перегрівся» загальним ажіотажем.
• Динаміка Y-Y (відносно січня 2025): ріст на +105,0%, і хоч формально кількість перепродажів зросла за рік вдвічі, фактично це різниця між періодом, коли СЦ кілька тижнів не реєстрували транспорт через збій в системі електронної реєстрації автотрансопрту.

Марки. Що вибирають частіше?

У заліку марок спостерігається чіткий розрив між лідером та всіма іншими:

• Tesla (901 шт.) міцно тримає першість. Кожна четверта угода на внутрішньому ринку — це «Тесла». Це вже давно не екзотика, а найбільш ліквідний актив у сегменті.
• Nissan (609 шт.) стабільно посідає друге місце завдяки чималому парку «Ліфів».
• Volkswagen (404 шт.) замикає трійку, значно відірвавшись від пелотону.

Також у ТОП-10 бачимо щільну боротьбу між корейцями (Hyundai, KIA) та китайським BYD, який поступово перетікає на вторинку після буму продажів нових авто минулого року.

Моделі

• Nissan Leaf (568 шт.) — залишається «вхідним квитком» у світ електрики. Він лідирує з великим відривом, будучи найзрозумілішим та найдоступнішим варіантом.
• Tesla Model 3 (381 шт.) та Model Y (275 шт.) — головні драйвери росту. Саме ці моделі зараз найчастіше змінюють власників, мігруючи між регіонами.
• Volkswagen Golf (196 шт.) та Tesla Model S (185 шт.) тримають високі позиції, замикаючи п’ятірку.
• Volkswagen ID.4 (129 шт.) — примітно, що ця модель уже впевнено посідає восьме місце у внутрішніх перепродажах. Це означає, що «свіжі» китайські ID.4, ввезені раніше, вже почали шукати другі руки, формуючи новий пласт вторинного ринку.

Погляд експерта

Остап Новицький, аналітик авторинку (ІДА):

«Вторинку зароджує імпорт вживаних машин та продажі нових. Статистика січня чітко показує: ми вже маємо стабільне перетікання з цих двох сегментів на внутрішній ринок. Тут уже є свій постійний покупець, і це — надовго.

Найважливіше те, що навіть попри всі «страшилки» з поверненням ПДВ на імпорт, внутрішні перепродажі майже не змінили траєкторію. Це свідчить про імунітет сегмента до митних перипетій. Можна впевнено прогнозувати: у майбутньому вторинка лише зростатиме, стаючи стабільнішою як в обсягах, так і в наборі моделей. Вторинний ринок електромобілів став дорослим, і тепер він — головна страховка української електрифікації».

Уряд розпочав фінансування на 2026 рік ключових державних програм розвитку реального сектору економіки. Відповідне рішення про розподіл коштів спеціального фонду державного бюджету на 2026 рік Кабінет Міністрів України ухвалив на засіданні 16 лютого. Кошти будуть спрямовані на реалізацію політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні» та очищення українських земель від мін.

«Уряд забезпечив необхідне фінансування, щоб усі інструменти політики «Зроблено в Україні» стабільно працювали протягом року. Гроші на часткову компенсацію вартості української агро та промислової техніки, розвиток індустріальних парків та інвестиційні проєкти вже затверджені. Тож запрошую бізнес активно користуватися цими. Також ми виділяємо 1 млрд грн на гуманітарне розмінування, аби аграрії могли безпечно працювати на своїй землі», — зазначив Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболе в.

У межах політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні» Уряд передбачив фінансування таких програм:

• 1,8 млрд грн — на часткову компенсацію (25%) вартості сільськогосподарської техніки та обладнання українських виробників. Завдяки програмі близько 5 тисяч фермерів та виробників харчової продукції зможуть купити нову техніку за доступною ціною, а її виробники отримають додаткові замовлення.
• 1 млрд грн — на стимулювання розвитку індустріальних парків. Держава продовжить фінансувати будівництво інженерно-транспортної інфраструктури та приєднання до мереж для нових виробництв.
• 653,1 млн грн — на підтримку реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями. Кошти передбачені для компенсації витрат інвесторів на розбудову об’єктів інфраструктури.
• 1,2 млрд грн — на підтримку внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги через дві програми:
• 700 млн грн для реалізації програми «Національний кешбек».
• 475 млн грн — на часткову компенсацію бізнесу та комунальним підприємствам вартості української промислової техніки та обладнання. Держава компенсує 15% вартості колісної, будівельної, комунальної та спеціальної техніки, ліфтів, енергетичного обладнання, верстатів з ЧПК, насосних установки, комплектувальні для безпілотних систем.

На безпеку та очищення територій:

• 1 млрд грн — на програму «Гуманітарне розмінування». Кошти підуть на компенсацію витрат на закупівлю послуг із розмінування земель сільськогосподарського призначення.

«Загалом у 2026 році на програми «Зроблено в Україні» передбачено фінансування у розмірі близько 37 млрд грн. В умовах повномасштабного вторгнення українська економіка демонструє стійкість, а підприємці продовжують працювати і виробляти українське. Підтримка бізнесу в цей час допомагає забезпечити оборону країни, підтримати людей і створити умови для економічного зростання навіть в умовах війни», — зазначила Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.

За процесуального керівництва прокурорів Черкаської обласної прокуратури припинено незаконний обіг пального через ліцензовану мережу автозаправних станцій. Про це повідомляє Офіс генпрокурора на своєму сайті.

Як зазначається у повідомленні, слідством встановлено, що упродовж 2022-2025 років службові особи підприємства організували реалізацію дизельного пального поза межами офіційного обліку. Такі операції не відображалися у податковій звітності, що дозволяло приховувати реальні обсяги продажу.

Унаслідок протиправної діяльності було незаконно реалізовано пального на суму понад 81 млн грн, а державний бюджет недоотримав понад 10 млн грн податків. За версією слідства, отримані кошти легалізували через фінансові операції підприємства.

Керівниці повідомлено про підозру за ч.3 ст.212, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.1 ст.204, ч.3 ст.209 КК України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, незаконний збут підакцизних товарів, службове підроблення й легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом). Головному бухгалтеру повідомлено про підозру за ч.3 ст.212, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України.

Окремо здійснюється досудове розслідування щодо незаконного виготовлення пального, встановлюються обставини виробництва, походження сировини та коло причетних осіб.

Досудове розслідування проводить СУ ГУНП у Черкаській області за оперативного супроводу УСБУ.