Fiat подтвердил, что компактный электрокар Topolino выйдет на рынок США в 2026 году.

В Европе Topolino относится к категории квадрициклов: он ближе к гольфкару или легкому электромобилю для курортов и закрытых территорий, чем к обычному автомобилю. Для него не нужны краш-тесты по стандарту Euro NCAP, а в ряде стран и городов его даже можно водить без водительского удостоверения.

В США, скорее всего, модель будет отнесена к классу низкоскоростных транспортных средств (LSV). Такие машины обычно ограничены скоростью 20-25 миль в час, формально не должны превышать 30 миль в час, хотя иногда местные власти допускают движение до 45 миль в час. У Topolino максимальная скорость составляет 28 миль в час, а запас хода — чуть меньше 50 миль на заряде батареи емкостью 5,5 кВт-ч.

Ожидается, что Topolino будет популярен там, где уже широко используются гольфкары и подобная техника, например, в закрытых городках и курортных зонах. Еще одна опция для итальянской марки — вывод Topolino в те штаты, где разрешается выезд на дороги общего пользования утилитарных внедорожников (UTV), поскольку к ним не применяются жесткие федеральные требования по пассивной безопасности.

Fiat пока не раскрывает детали продаж и цены, ограничиваясь подтверждением, что электрокар появится в США, а подробности обещает сообщить в ближайшие месяцы.

В Европе цены разные, в зависимости от страны и местных программ поощрения электрокаров. Например, в Италии стартовая цена составляет 9 890 евро (около 11 615 долларов США) до применения субсидий.

Источник: Motortrend

Fiat активно готує свій новий доступний кросовер, розроблений на основі концепта Fastback, і поступово виводить його на завершальну стадію підготовки до глобального дебюту. Модель має стати наступним представником нової родини Panda — масштабованого покоління доступних міських автомобілів, де кожна модель не просто розширює лінійку, а й формує сучасне бачення бренду у сегменті бюджетних SUV.

Останні шпигунські фото, отримані в Європі, вперше демонструють два прототипи з мінімальною кількістю камуфляжу, що дозволяє скласти майже повне уявлення про дизайн серійної версії. Візуально автомобіль дуже близький до первинного концепта: він зберіг фастбек-силует із похилим дахом, який акуратно переходить у компактний задній спойлер типу ducktail. Така форма надає кросоверу неочікувано спортивної зовнішності, хоча модель належить до категорії бюджетних.

Спереду кросовер отримав світлотехніку, що стилістично нагадує Grande Panda, але тепер фари стали ще вужчими та отримали характерні «сльозинки», які додають сучасності образу. Передня частина позбавлена класичної решітки радіатора — вона прихована під декоративною панеллю, і швидше за все, збереже піксельну стилізацію та ретро-емблему Fiat, притаманну новим моделям бренду. Унизу розташований повітрозабірник та невеликий «захист» бампера. Цікаво, що один із прототипів був виконаний у яскраво-червоному кольорі та мав прості сталеві диски — це вказує на базову комплектацію, яка також показує прагнення бренду охопити різні цінові рівні.

Збоку проступають класичні дверні ручки, скульптурні крила та пропорції кузова, що виглядають не менш самобутньо, ніж у відносно близького родича Citroen Basalt, на платформі якого частково базується новий Fiat. При цьому кузовні панелі та скління Fastback суттєво відрізняються від Citroen — тобто Fiat отримує власну візуальну ідентичність, а не стає черговою «копією» у межах концерну Stellantis.

Найяскравіше новий автомобіль розкривається ззаду. Тонкі LED-ліхтарі поєднані зі спадною лінією даху та склом, що надає автомобілю завершеного й динамічного вигляду. Один із прототипів майже повністю позбувся камуфляжу, демонструючи вмонтований спойлер та широкі панелі п’ятої двері. При цьому задній бампер має вертикальні площини, а номерний знак зміщений униз, як у більшості європейських кросоверів цього класу.

Уперше вдалося роздивитися інтер’єр, і він значно цікавіший, ніж очікували від бюджетної моделі. Всередині — компактна цифрова панель приладів, великий центральний екран мультимедіа та два чітко виражені рівні горизонтальних декоративних елементів на торпедо. Застосована оздоблювальна панель із шкіряним ефектом, блискучі чорні вставки навколо центрального блоку та овальна консоль створюють відчутно вищий, ніж очікувалося, рівень стилю. Під екраном розташовано низку фізичних кнопок — рідкість для сучасних бюджетних авто, що робит ь інтерфейс зручнішим у щоденному користуванні. Двоспицеве кермо, ідентичне за формою до Opel Frontera, підкреслює приналежність до архітектури Stellantis. Нові сидіння з квадратною прострочкою та інтегрованими підголовниками натякають на спробу Fiat додати моделі преміальності навіть на недорогих версіях.

Побудований цей кросовер на бюджетній платформі Smart Car, яка використовується в Citroen C3 Aircross та Opel Frontera. Це означає широку лінійку силових установок: бензинові, м’які гібриди та повноцінна електроверсія. Хоча технічні характеристики ще не оприлюднені, вибір буде аналогічним до інших моделей платформи — це дасть змогу адаптувати авто під різні регіони та типи користувачів.

Fiat планує продавати новий кросовер як у Європі, так і на ринках Південної Америки. Офіційна прем’єра очікується на початку 2026 року. А вже за рік може з’явитися ще один родич — більш «коробчатий» SUV із традиційною вертикальною задньою частиною. За неофіційною інформацією, ця модель може отримати відроджене ім’я Multipla, і покликана буде конкурувати з Dacia Duster та трохи більшим Dacia Bigster.

Італійська марка Abarth, що входить до складу концерну Stellantis, розглядає можливість повернення до бензинових «гарячих хетчбеків», оскільки нинішня стратегія повної електрифікації бренду не принесла очікуваного результату. Керівник європейського підрозділу Abarth та Fiat Гаетано Торель відкрито визнав, що електричні моделі не здатні повноцінно замінити традиційні бензинові спортивні версії — і передусім тому, що клієнти Abarth хочуть не просто отримати авто «з коробки», а мати можливість власноруч його доопрацьовувати.

Після того, як у серпні 2024 року Abarth припинив виробництво бензинових 595 і 695 разом із попереднім поколінням Fiat 500, компанія залишилася з двома електромобілями — Abarth 500e та 600e. Втім, реакція довгострокових фанатів бренду виявилася різко негативною. За словами Тореля, типові покупці Abarth — це ентузіасти, які звикли «ставити руки в моторний відсік», змінювати турбіни, випускні системи, програмно збільшувати потужність. У випадку з електромобілями подібних можливостей практично немає: можна змінити дизайн, підвіску, гальма, але на рівні силово ї установки — лише заводські налаштування, які не піддаються модифікаціям. Це, за словами глави бренду, стало серйозною причиною незадоволення клубів Abarth і призвело до відтоку лояльних покупців.

Продажі Abarth у Європі, й особливо у Великій Британії, дійсно різко впали. За даними SMMT, за поточний рік у Британії продано лише 273 автомобілі марки, тоді як за аналогічний період торік було реалізовано 954 машини. Для розуміння масштабу падіння достатньо згадати 2018 рік, коли Abarth продавав понад 5600 машин — у понад двадцять разів більше, ніж зараз. Така динаміка чинить серйозний тиск на бренд, який завжди тримався на емоціях, гучному звучанні вихлопу та «гарячому» характері.

Сьогодні Торель уважно вивчає можливість створення нового бензинового Abarth на базі гібридного Fiat 500 Hybrid. Утім, ця ідея наштовхується на цілу низку технічних і фінансових труднощів. Основна проблема полягає в тому, що модифікована платформа Fiat 500e, яка стала основою для нового гібрида, від початку була спроєктована під електромотор невеликого розміру. Це означає, що простір під капотом обмежений, система охолодження компактна, а запас міцності шасі не передбачав установку великого або високотемпературного ДВЗ. Наявний 1,0-літровий атмо сферний трициліндровий двигун потужністю 64 к.с., який отримав Fiat 500 Hybrid, за визнанням самого Тореля, «просто не здатний виконати роль мотора для Abarth» — не лише через низьку потужність, а й через характер роботи. Він видає тягу рівно та лінійно з низьких обертів, не заохочуючи водія «крутити» мотор і отримувати емоційний драйв, що є ключовою частиною філософії Abarth.

Та навіть якщо технічно знайти шлях до встановлення нового потужного ДВЗ — питання залишається в економіці. Розробка нового бензинового Abarth 500 є нішевим та дорогим проєктом, у який Stellantis може бути не надто зацікавлений вкладати кошти, зважаючи на політику витрат та фокус на електрифікації.

Подібні труднощі стосуються й можливого Abarth 600. Хоча платформа CMP, на якій побудовані Fiat 600 і Abarth 600e, справді здатна приймати бензинові двигуни, версії з ДВЗ у Fiat 600 теж не надто потужні. Теоретично Abarth міг би працювати з цією архітектурою, але без підтримки з боку материнського концерну створення повноцінного «гарячого» Abarth 600 виглядає складним.

Попри всі виклики, Торель підкреслив, що бренд намагається знайти рішення: він визнав існування активних внутрішніх обговорень і бажання довести, що Abarth може знову запропонувати бензинову модель, гідну своєї слави. Навіть якщо новий Abarth 500 ще не отримав «зелене світло», сам факт того, що керівник бренду говорить про повернення до ДВЗ, свідчить про можливий перегляд довгострокової стратегії марки, яка донедавна декларувала повний перехід на електрику.