Привезених із-за кордону вживаних легкових машин у червні 2025 року на першу реєстрацію було подано 20,5 тисячі. Цей показник на 8,8% менший відносно результатів травня поточного року, але на 9,6% більший у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року.

На діаграмі обсяги імпорту позначені помаранчевими ділянками стовпців. Від початку року обсяги імпорту поступово зростали: з 14,5 тис. легковиків у січні до 22,5 тис. у травні. Однак цей тренд зламався у червні — 20,5 тис., при цьому варто зазначити, що й загалом обсяги на вторинному ринку просіли.

Лідером імпорту з помітним відривом залишається Volkswagen — бренд продовжує домінувати в сегменті вживаних авто завдяки широкому вибору моделей, доступності комплектуючих та хорошій ціні на європейських аукціонах. На другій позиції — Audi, яка стабільно входить до переліку найчастіше пригнаних автомобілів преміального класу.

У середній частині рейтингу опинились Nissan, Tesla та BMW. Інтерес до електромобілів, зокрема Tesla, залишається високим, особливо серед мешканців великих міст. Також до десятки увійшли Renault, Ford, Hyundai, Skoda та KIA — моделі цих брендів часто обирають як практичні, надійні та порівняно доступні за вартістю розмитнення.

Найчастіше до України ввозили Volkswagen Golf — ця модель стабільно очолює рейтинг завдяки доброму співвідношенню ціни, надійності та витрат на експлуатацію. Skoda Octavia та Volkswagen Tiguan, які слідом за нею, також мають попит як універсальні сімейні авто з хорошим оснащенням і репутацією на вторинному ринку.

Серед новіших трендів варто відзначити електричні Tesla Model Y та Model 3 — вони дедалі впевненіше витісняють традиційні авто в міському сегменті. До десятки також увійшли Audi Q5, Nissan Leaf, Volkswagen Passat, Renault Megane та Nissan Rogue — кожна з цих моделей демонструє стабільний попит у своєму класі, від електромобілів і універсалів до компактних SUV.

Середній вік легковиків, які влилися до українського парку впродовж червня 2025 року, зменшився з 9,6 року до 8,9 року — тож нехай пригнали менше, але дещо меншого віку.

Щодо преміальних моделей, минулого місяця український автопарк поповнився наступними легковиками цієї категорії: 2 Ferrari, 1 Bentley, 1 Lamborghini, та 5 Maserati.

У США з 30 вересня припинять діяти податкові пільги на електромобілі. Це передбачає «великий прекрасний закон» президента Дональда Трампа про податки та бюджет. До цього американці могли отримати до $7500 за купівлю чи оренду нового електрокара і $4000 — за вживане авто. Про це повідомляє Reuters.

Пільги діяли з 2008 року, але у 2022-му їх розширили — скасували обмеження для кожного виробника і дозволили отримувати кредит навіть у разі оренди.

Екологічні організації вже розкритикували рішення. За їхніми словами, Америка втрачає лідерство в розвитку електротранспорту, а виграє від цього Китай.

Новий закон полегшить життя автовиробникам. З нього прибрали штрафи за перевищення середніх норм витрати пального (CAFE). Це дасть компаніям більше можливостей випускати бензинові авто. Наприклад, Stellantis торік заплатила майже $191 млн штрафу за невиконання норм за 2019-2020 роки, а GM раніше — понад $128 млн.

Аналітики Barclays прогнозують «стрибок» продажів до 30 вересня, адже багато хто купить авто раніше, щоб встигнути отримати пільгу. А після цього попит може різко впасти. За оцінкою Гарварду, до 2030 року частка електрокарів у США зменшиться на 6%, але держава зекономить $169 млрд за 10 років.

Деякі інші пропозиції, які хотіли внести, також скасовували щорічний збір $250 для власників EV і вимогу, щоб Поштова служба США продавала свої електромобілі.

Український паливний сектор сплатив 15,7 млрд грн операційних податків за 2024 рік, однак, за оцінкою Нафтогазової асоціації України, потенціал їх збільшення становить щонайменше 7 млрд грн уже цього року — завдяки детінізації діяльності на внутрішньому ринку.

Про це заявив президент НАУ Ярослав Старовойтенко під час конференції «Детінізація роздрібної торгівлі та сфери послуг: нові тренди», організованої Українською радою бізнесу спільно з АСС і ЄБА.

«Якщо акциз і ПДВ — це зрозумілі імпортні податки, які сплачуються при митному оформленні або виробництві, то якраз операційні податки — податок на прибуток, ПДФО, військовий збір, ПДВ з діяльності в Україні — це і є «корінь зламу», — пояснив президент НАУ.

За оцінками асоціації, тіньовий сегмент складається з трьох взаємопов’язаних компонентів: нелегального виробництва, «чорних» АЗС і податкових махінацій. Ці практики створюють паралельний ринок, де офіційні податкові показники значно нижчі за потенційно можливі.

«Дуже важко ловити тінь, дуже важко ловити те, що намагається уникнути публічності. Дуже важко ідентифікувати те, що не хоче, щоб його знайшли. Тому ми застосовуємо різні маркери для того, щоб зрозуміти, що взагалі на ринку відбувається», — каже Старовойтенко.

Один з таких маркерів — податкове навантаження з одного реалізованого літра пального. Згідно з аналізом НАУ, середній рівень для компаній-членів асоціації — 2,5 грн/л, тоді як середній показник по ринку — лише 1,74 грн/л.

Ще один індикатор — рівень офіційних зарплат у галузі. 2024 року середній оклад у компаніях, які входять до НАУ, виріс з 19,6 тис. до 23 тис. грн, тоді як середній по ринку — на рівні 16 тис. грн.

Такий розрив, зі слів очільника асоціації, свідчить про поширення практики виплати зарплат «у конвертах». Це, своєю чергою, породжує попит на готівкові кошти, які часто формуються поза легальним оборотом.

«На одному ринку, в одному секторі хтось сплачує 20 тисяч, хтось — 10 тисяч. Так не буває! Ну не буває, щоб людина готова була працювати за вдвічі меншу зарплатню. Скоріше за все, є стимулювання — зарплата в конверті. А це породжує інше питання, де брати цей кеш?», — каже він.

Особливу увагу в НАУ приділяють моніторингу нелегальних АЗС, зокрема у західних регіонах.

«Ми фіксуємо, що частина об’єктів працює без дотримання навіть базових вимог — хтось торгує з куба, хтось — прямо з автоцистерни», — прокоментував Старовойтенко.

Окрім цього, нелегальні міні-НПЗ, які досі діють (5-6 об’єктів), з його слів, забезпечують до 10% ринку бензинів.

За оцінками НАУ, легалізація на паливному ринку може забезпечити до 3 млрд грн акцизного податку, понад 1 млрд грн податку на прибуток, ще близько 3 млрд грн ПДФО й військового збору.

«Тобто це все — потенціал до детінізації й вибілення. Ще є над чим працювати», — резюмував Старовойтенко.