Попри постійні російські атаки дронами і ракетами по нафтобазах і енергетичних об’єктах, український паливний ринок залишається стабільним: дефіциту немає, а система постачань здатна швидко адаптуватися до втрати окремих активів.

Про це у своїй авторській колонці «Чому в Україні є пальне, а в Росії — немає?» для «Економічної правди» пише директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.

Як пояснив експерт, з початку повномасштабної війни Росія атакувала понад 70 нафтобаз і знищила всі нафтопереробні підприємства, однак це не спричинило дефіциту пального.

Лише цього літа, як зазначає Куюн, прилетіло вже на понад десять галузевих об’єктів. Зокрема було зруйновано великий термінал в Одесі й Фастові. На Кременчук летіли не тільки дрони, а й крилаті та балістичні ракети.

«А що ж тепер буде? Відповідь: нічого. Хіба хтось відчув наслідки руйнування 70 нафтобаз і НПЗ? У нас немає бензину? Дизпального? Скрапленого газу? Все є», — наголошує експерт.

З його слів, це завдяки тому, що замість традиційного накопичення великих запасів галузь перейшла на оперативну логістику.

«Сьогодні країну живлять пальним десятки маршрутів постачання: водним транспортом, залізницею, автоцистернами. Пункти переливу нафтопродуктів з європейської на українську колію розкидані вздовж усього кордону. Відповіддю на знищення нафтобаз стала робота «з коліс», коли пальне не накопичується, а оперативно підвозиться до місць реалізації», — пише Куюн.

«Так, нам довелось витратитись на придбання залізничних цистерн, бензовозів (їх кількість зросла вчетверо), танкерів, а дехто навіть придбав за кордоном морські перевалювальні комплекси. Але країна не зупинилась, і протягом останніх років нова система постачань склала декілька іспитів блек-аутами, обстрілами й блокуваннями кордонів польськими аграріями», — додав він.

При цьому, зі слів експерта, на відміну від України, російська нафтова система виявилась уразливою до точкових ударів.

«А що в Росії? Державне регулювання цін і відсутність імпортних постачань… Пік споживання й пару нокаутованих нафтопереробних заводів — привіт, талони на АЗС», — зазначає очільник «А-95».

Ключовим фактором стійкості українського ринку він називає конкуренцію й лібералізоване ціноутворення.

«Саме завдяки цій системі, величезній конкуренції та ринковому ціноутворенню бензин у «безнафтовій» Україні є, а в «нафтовій» Росії — немає. І саме тому, якими б прикрими не були удари по залишках нашої паливної інфраструктури, це вже ніяк не вплине на наявність пального або на його ціну на заправних станціях», — резюмував Сергій Куюн.

Як вдалось з’ясувати фахівцям Асоціації «Укравтопром», у липні український автопарк поповнили понад 7 тисяч автомобілів на електротязі (BEV).

Найбільші показники з реєстрацій цих авто продемонстрували:

• Львівська область — 970 од. (88% вживані);
• місто Київ — 884 од. (62% вживані);
• Київська обл. — 673 од. (68% вживані);
• Дніпропетровська обл. — 584 од. (68% вживані);
• Одеська обл. — 400 од (69% вживані).

В частині нових авто найпопулярнішим електромобілем на цих ринках, крім Дніпровщина, став BYD Song Plus, а от мешканці Дніпровщина частіше обирали Honda eNS1.

В сегменті вживаних електромобілів, ввезених з-за кордону, лідерами є Tesla Model Y та Nissan Leaf. Американський кросовер Tesla вибрали в столиці та області, на Львівщині та Дніпровщина. Однак не всі однозначні у своєму виборі. Наприклад, в Одеській області віддають перевагу японському хетчбеку Nissan.