Підрозділ MAN, який входить до складу концерну Volkswagen AG та спеціалізується на виробництві комерційної техніки, оголосив про масштабне скорочення персоналу в Німеччині. За офіційною заявою компанії, до 2030 року планується зменшити штат приблизно на 2300 співробітників, що еквівалентно близько 20% усіх працівників MAN у країні. У компанії підкреслюють, що мова йде про добровільні заходи — передусім про достроковий вихід на пенсію та інші програми добровільного звільнення, а примусових скорочень не передбачено.

Рішення компанії напряму пов’язане зі зростанням фінансового тиску, з яким стикається не лише MAN, а й уся німецька автомобільна промисловість. На MAN сильний вплив мають високі витрати на електроенергію та оплату праці, а також інтенсивний тиск з боку азійських — насамперед китайських — конкурентів. Для компанії, що виробляє вантажівки, автобуси та дизельні двигуни, такі витрати стають дедалі важчим тягарем, і скорочення штату розглядається як необхідний крок для зниження операційних витрат та збереження конкурентоспроможності.

Варто зазначити, що план MAN вписується у ширшу стратегію оптимізації витрат усередині концерну Volkswagen AG. Раніше група вже оголошувала про намір скоротити до 2030 року близько 35 тисяч робочих місць у Німеччині, причому близько 20 тисяч співробітників уже погодилися на добровільне звільнення. Цей процес став важливим сигналом для галузі: навіть найпотужніші європейські автовиробники були змушені переходити до болючих реформ, щоб утриматися на ринку, де правила гри змінюються швидше, ніж будь-коли.

Ключова проблема, яка погіршує становище німецького автопрому, — це надзвичайно висока вартість виробництва. Виготовлення одного автомобіля в Німеччині обходиться в середньому у 3300 доларів лише за трудовими витратами — це майже у шість разів дорожче, ніж у Китаї. Такий розрив створює системну нерівність у витратній базі, і європейські виробники дедалі частіше програють у сегментах, де конкурентна ціна є визначальною.

Ситуацію ускладнює й слабкий ринковий попит на тлі економічної нестабільності та агресивної експансії китайських брендів, які активно нарощують свою присутність у Європі. Китайські виробники не лише пропонують більш доступні моделі, а й упевнено виходять у сегменти, які традиційно були фортецею німецьких компаній, — електромобілі, легкі комерційні авто та доступні кросовери. У таких умовах MAN змушений шукати шляхи зниження собівартості, аби зберегти позиції та рентабельність у довгостроковій перспективі.

Міністри закордонних справ і транспорту Литви Кястутіс Будріс та Юрас Тамінскас звернулися до Європейської комісії з проханням допомогти повернути литовські вантажівки, що застрягли в Білорусі, а також запровадити додаткові санкції проти Мінська через польоти повітряних куль з контрабандою. Із листом з відповідним проханням ознайомилось агентство BNS.

У листі міститься прохання «підготувати й представити послідовний план дій ЄС, спрямований на допомогу європейським перевізникам у Білорусі, а також на вирішення проблеми безпеки на кордоні Литви й Білорусі, яку створює використання безпілотних літальних об’єктів, зокрема контрабандних куль».

Єврокомісарів, відповідальних за зовнішні справи та транспорт, просять «на рівні ЄС вимагати повного та безумовного звільнення європейських перевізників і їхнього майна, яке незаконно утримується на білоруському боці».

Комісію також просять допомогти ініціювати запропоновані Литвою нові санкції проти Білорусі, які, серед іншого, мали б бути запроваджені щодо мінських посадовців, відповідальних за польоти куль з контрабандою.

Прем’єрка Литви Інга Ругінене наприкінці цього тижня заявила, що в Білорусі застрягло близько 280 вантажівок, тоді як національна асоціація перевізників Linava стверджує, що загальна кількість литовських транспортних засобів і досі становить близько 4 тисяч, з них 1,25 тисячі — тягачі.

Литовські компанії отримали попередження від Білорусі: якщо вантажівки простоять на спеціальних майданчиках чотири місяці, їх конфіскують.