Багато українців, які через війну або з інших причин тривалий час перебували за кордоном, після повернення на постійне місце проживання в Україну користуються посвідченнями водія, отриманими в інших державах. У такому разі законодавством передбачено їх обмін на національне посвідчення водія.

Головний сервісний центр МВС роз’яснює, як обміняти іноземне посвідчення водія, коли не потрібно складати іспити та які документи знадобляться.

Як обміняти іноземне посвідчення водія

Ця інформація стосується громадян України, які під час перебування за кордоном:

• отримали посвідчення водія іноземної держави;
• або обміняли українське посвідчення водія на іноземне.

Залежно від того, за яких обставин було отримано іноземне посвідчення водія, порядок його обміну на українське може відрізнятися.

Якщо громадянин України отримав за кордоном посвідчення водія, яке відповідає вимогам Конвенції про дорожній рух 1968 року, після повернення на постійне місце проживання в Україну він може обміняти його на національне посвідчення водія без складання теоретичного та практичного іспитів. До українського посвідчення будуть внесені ті самі категорії транспортних засобів, які зазначені в іноземному посвідченні.

Якщо громадянин України за кордоном обміняв своє українське посвідчення водія на посвідчення іноземної держави, після повернення в Україну він також може обміняти його без складання теоретичного та практичного іспитів. При цьому в українському посвідченні будуть зазначені ті категорії транспортних засобів, які були відкриті в українському посвідченні до його обміну за кордоном.

Якщо посвідчення водія видане державою, з якою Україна уклала міжнародний договір про взаємне визнання та обмін посвідчень водія, його обмін здійснюється відповідно до умов такого міжнародного договору.

Наразі такі міжнародні договори про взаємне визнання та обмін посвідчення водія діють з Іспанією, Італією, Литвою, Туреччиною та Об’єднаними Арабськими Еміратами.

Які документи необхідні

Для обміну посвідчення водія потрібно особисто звернутися до сервісного центру МВС. Онлайн ця послуга не надається.

Під час звернення необхідно мати:

• документ, що посвідчує особу (паспорт громадянина України або ID-картку, закордонний паспорт, тимчасове посвідчення громадянина України або посвідку на постійне проживання);
• реєстраційний номер облікової картки платника податків;
• медичну довідку про придатність до керування транспортними засобами (у разі складання іспитів);
• іноземне посвідчення водія та його нотаріально або консульською установою засвідчений переклад;

документ компетентного органу іноземної держави, дипломатичного представництва або консульської установи, що підтверджує факт видачі посвідчення водія та відсутність інформації про позбавлення або тимчасове обмеження права керування транспортними засобами, а також його переклад українською мовою (якщо документ складений іноземною мовою)*.

*Якщо обмін здійснюється відповідно до міжнародного договору про взаємне визнання та обмін посвідчень водія, такий документ може не подаватися. У цьому випадку працівники сервісного центру МВС самостійно надсилають відповідний запит до компетентного органу іноземної держави.

Коли посвідчення не обмінюється

Обмін іноземного посвідчення водія не проводиться, якщо:

• людина перебуває в розшуку;
• з дня закінчення терміну дії посвідчення минуло більше одного року;
• наявна інформація про позбавлення права керування транспортними засобами;
• наявна інформація про тимчасове обмеження права керування транспортними засобами.

Під час оформлення українського (національного) посвідчення водія адміністратор сервісного центру МВС перевіряє інформацію про заявника в державних реєстрах та інформаційних системах.

Якщо ви повертаєтесь до України на постійне місце проживання, рекомендуємо завчасно подбати про обмін іноземного посвідчення водія. Це дозволить безперешкодно користуватися транспортними засобами та уникнути порушення вимог чинного українського законодавства.

Європейський парламент та Рада Європейського союзу досягли попередньої угоди про зміни в Директиві про євровіньєтки, яка встановлює рамки стягування плати з великовантажних автомобілів за використання на дорогах. Мета пакету заходів — спростити впровадження нової класифікації транспортних засобів з викидів CO2, яка має набути чинності з 1 липня 2026 року, а також уточнити, коли держави-члени можуть застосовувати знижки для вантажівок із низьким рівнем викидів, повідомляє Trans.info.

Зміни відповідають новим стандартам викидів CO2

Поправки до директиви «Євровіньєтта» безпосередньо пов’язані з новими стандартами викидів CO2 для великовантажних автомобілів, які набудуть чинності 1 липня 2026 року. Оскільки ці стандарти змінюють порядок угруповання вантажівок з метою стягування плати за проїзд, існуючий текст закону потребував уточнення.

Відповідно до компромісної угоди між Парламентом та Радою, правила, крім іншого, посилять визначення транспортних засобів з нульовим та низьким рівнем викидів, груп транспортних засобів, шляхів скорочення викидів та еталонних рівнів викидів CO2. Мета полягає в тому, щоб допомогти перевізникам, операторам платних доріг та національним органам влади застосовувати єдиний підхід на всій території Європейського Союзу.

Знижки до 75% на вантажівки із низьким рівнем викидів

Ключовим елементом угоди є чіткіше роз’яснення пільгових тарифів для вантажівок із низьким рівнем викидів.

Згідно з узгодженим текстом, держави-члени зможуть надавати транспортним засобам з низьким рівнем викидів знижки у розмірі до 75% від плати за інфраструктуру за умови, що вони також повністю звільнять транспортні засоби з нульовим рівнем викидів від цієї частини плати.

Цей варіант може залишатися чинним до 30 червня 2031 року. Після цього, коли максимальна знижка для автомобілів із нульовим рівнем викидів буде знижена до 75%, максимальна знижка для автомобілів із низьким рівнем викидів впаде до 50%.

Важливо, що директива допускає лише такі скорочення; вона не зобов’язує держави-члени запроваджувати їх.

Знижки для машин з розширювачами запасу ходу, з обмеженнями

Учасники переговорів також зазначили, що варіант зі знижкою поширюватиметься на деякі електровантажівки, оснащені розширювачем запасу ходу — системою, яка збільшує дальність ходу автомобіля.

У той же час вони домовилися, що пільгові тарифи не застосовуватимуться до автомобілів з нульовим рівнем викидів, модернізованих за допомогою генератора, що працює на викопному паливі та використовуваного для заряджання акумуляторів.

Жодних пільг, пов’язаних з енергоефективними причепами, не передбачено

У результаті колеги-законодавці відмовилися від ідеї прив’язки рівня плати за проїзд до використання енергоефективних причепів та напівпричепів.

Європейський парламент підтримав такі стимули, стверджуючи, що вони можуть допомогти зменшити викиди від автомобільного транспорту. Рада Європейського Союзу із цим не погодилася.

Згідно з обґрунтуванням, доданим до компромісного рішення, диференціація плати в залежності від типу причепа призведе до збільшення адміністративного навантаження, ускладнить системи збору плати за проїзд та ускладнить впровадження та забезпечення дотримання правил використання електронних систем стягування плати за проїзд дорогами.

Проте питання не закрите остаточно. Очікується, що Європейська комісія перегляне можливість запровадження таких заходів до 30 червня 2029 року.

Офіційне схвалення, як і раніше, потрібне

Угода має попередній характер. Перш ніж переглянута директива буде прийнята, її текст має бути офіційно затверджений Європейським парламентом та Радою після завершення юридичної та лінгвістичної перевірки.

Мета перегляду — забезпечити перевізникам, операторам платних доріг та національним адміністраціям більшу правову визначеність, а також підтримати впровадження нових правил стягування плати за проїзд дорогами на основі викидів CO2, які почнуть діяти з 1 липня 2026 року.