Тенденція до здешевшання автогазу на автозаправних станціях упевнено перейшла із зими у весну: середня ціна на продукт за добу, з 28 лютого по 1 березня, зменшилась на 28 коп. — до 23,76 грн/л. Про це свідчать дані щоденного моніторингу роздрібного ринку Консалтингової групи «А-95».

Як видно з таблиці, із 28 лютого по 1 березня ціни на автогаз зафіксувались у межах 21,28-25,12 грн/л. При цьому на станціях преміум-сегменту автогаз здешевшав на 0,63 грн/л і 0,55 грн/л, до 24,62 грн/л на ОККО і 24,51 грн/л на WOG відповідно.

Найбільше, на 1,00 грн/л, за добу автогаз просів у мережі Neftek — до 22,99 грн/л. Найменше — на 5 коп. на літрі автогазу — на АЗС мережі «БРСМ-Нафта», до 23,25 грн/л. Такі мережі як RodNik, «Автотранс», «Овіс», «Катрал», UPG, «Укрнафта», U.GO й інші ціну на автогаз на своїх АЗС за цей період не змінили.

Найдорожче, за 25,12 грн/л, на сьогодні автогазом можна заправитись на станціях мережі Socar (-0,00 грн/л), найдешевше — традиційно на «Авантаж 7», за 21,28 грн/л (-17 коп. на літрі). Різниця цін на автогаз у різних мережах становить 3,84 грн/л.

Нагадаємо, упродовж останніх двох місяців автогаз на автозаправних станціях здешевшав у середньому на 20%, або на 5 грн/л.

Уряди Чорногорії та Албанії під час спільного засідання у Підгориці підписали угоду про будівництво нового мосту між країнами на річці Буна. Про це пише Tanjug.

Підписи під документом поставили прем’єр-міністр Албанії Еді Рама та голова уряду Чорногорії у технічному статусі Дрітан Абазович.

Крім договору про будівництво нового мосту, албанські та чорногорські міністри підписали низку угод і меморандумів про співпрацю в різних областях.

У лютому 2023 року понад 100 тис. т імпортованого в Україну дизельного палива може мати російське походження. Таку думку на своїй сторінці у Facebook висловив директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.

Він зазначає, що з початку року бензин і дизпальне на українських АЗС втратили 4-5 грн на літрі, або 8-10%. Але чемпіоном є скраплений газ, який здешевшав теж на 5 грн, але це становить 20%.

«Це здешевшання автогазу відбувається переважно завдяки збільшенню частки… російського ресурсу. Він іде не напряму, на ньому не написано, що це він, але це так. Імпортується під виглядом «польських», «литовських» і «латвійських» міксів, іноді навіть з благородними євросертифікатами», — пише експерт.

При цьому він зазначає, що якщо автогаз почав постачатися за такою схемою з осені минулого року, то наразі дочекалися й дизелю. Так, минулого тижня для оформлення надійшов чи то албанський, чи то єгипетський вантаж.

«Гадаю, скоро надійде мароканський, алжирський або туніський… Ці країни — нові несподівані експортери дизпального, які здебільшого не мають своєї нафтопереробки. А звідки тоді продукт? З Росії. Саме ці країни почали приймати це пальне після європейського ембарго на російські нафтопродукти, яке набуло чинності 5 лютого», — каже очільник «А-95».

Окрема тема, зі слів Куюна, — Туреччина, яка імпортує й російську нафту, і російські нафтопродукти.

«Трейдери кажуть, що сильно там не заморочуються — на морських терміналах «перебивають» паспорти, й це пальне перетворюється на турецьке, тобто непідсанкційне… У лютому «турецького» пального було 50 тис. т, або 10% від загального імпорту», — зазначає Куюн.

Окрім цього, ще було імпортовано 50 тис. т індійського дизпального. Воно теж іде з турецьких портів.

«Але якщо в ті порти постачається також сотні тисяч тонн російського ресурсу, як з’ясувати, що приїхало зрештою до нас? Як відслідкувати, скільки того індійського палива прийшло і вийшло з Туреччини? Є думка, що з індійськими сертифікатами звідти виходить у декілька разів більше, ніж заходить. Тобто походження 20% нашого лютневого імпорту з турецьких берегів є під великою підозрою», — припускає експерт.

Такі постачання, вважає експерт, можуть стати проблемою для держави, оскільки створюють нездорову конкуренцію для законних постачальників і впливають на економіку України в цілому. Тому держава має мати чіткі механізми контролю за імпортом і продажем нафтопродуктів.

«Зведення бар’єрів проти російського пального на нашому кордоні — новий виклик «паливному» фронту й державі загалом. Наразі багато трейдерів намагаються утримуватись від підозрілих партій і сподіваються на адекватні дії держави. Та якщо їх не буде, причому найближчим часом, «криваве» пальне швидко затопить країну. Не тому, що хтось хоче заробити. Просто з ним неможливо конкурувати», — резюмував Сергій Куюн.