Мер Києва Віталій Кличко відкрив рух оновленим шляхопроводом поблизу станції метро «Дарниця». Об’єкт, збудований ще у 1963 році, не ремонтували жодного разу. Після капремонту експлуатаційний ресурс шляхопроводу продовжений на 30 років. Про це Віталій Кличко повідомив у своєму Telegram-каналі.

«Відкрили рух транспорту та пішоходів оновленим шляхопроводом поблизу станції метро «Дарниця». Реконструкцію аварійного об’єкта «Київавтодор» розпочав у грудні 2024 року. Старий шляхопровід звели 1963 року і відтоді жодного разу його капітально не ремонтували. Мостовики встановили опори, прогонові будови, ригелі, мостове полотно. Влаштували нове асфальтобетонне покриття на шляхопроводі та підходах до нього. Оновили комунікації, встановили сучасне LED-освітлення, перильне, бар’єрне огородження та шумозахисні екрани. Облаштували сум іжні вело-пішохідні тротуари», — написав Віталій Кличко.

Він зазначив, що важливим етапом реконструкції став демонтаж опори шляхопроводу, яка була розташована під спорудою на Броварському проспекті. Дорожники винесли її за межі проїжджої частини. Віталій Кличко підкреслив, що це рішення покращить пропускну здатність автотранспорту та зменшить аварійність.

«Як і на всіх об’єктах, врахували принципи безбар’єрності — для зручного пересування людей з інвалідністю та маломобільних груп. Усі роботи виконували зі збереженням руху метрополітену та автомобілів Броварським проспектом. Відсьогодні на шляхопроводі курсуватиме тролейбусний маршрут № 29. А відзавтра свою роботу відновлять тролейбуси №№ 50, 50-К. Після капремонту експлуатаційний ресурс об’єкта продовжений щонайменше на 30 років», — повідомив Віталій Кличко.

Мер Києва зазначив, що наступного року завершать ремонт підземного пішохідного переходу та сходів зі сторони вулиці Андрія Малишка, оздоблення шляхопроводу та благоустрій території.

Нагадаємо, столична влада продовжує оновлювати мости і шляхопроводи задля безпеки та зручності киян і гостей столиці.

Вживаний автомобіль, коли ввозитиметься в Україну, буде проходити не сертифікацію, а перший обов’язковий технічний контроль.

Заступник міністра розвитку громад і територій України Сергій Деркач в інтерв’ю ЦТС повідомив, що в Україні планують змінити підхід до сертифікації вживаних автомобілів.

«Працюємо над розробкою законопроекту, який змінить підхід до сертифікації вживаниху автомобілів, які завезли в Україну», — зазначив посадовець.

За його словами, та сертифікація, яку вони проходять зараз, — це неефективний і часто корупційний інструмент.

«Він не має аналогів у ЄС, тому будемо його змінювати на обов’язковий технічний контроль», — додав Деркач.

Тобто вживаний автомобіль, коли ввозитиметься в Україну, буде проходити не сертифікацію, а перший обов’язковий технічний контроль.

«Це ще один підхід, який крок за кроком приведе нас до обов’язкового технічного контролю для всіх автомобілів», — розповів заступник міністра розвитку громад і територій.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц планує надіслати лист президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн із проханням переглянути правило, яке передбачає заборону продажу нових автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння після 2035 року. Про це Мерц заявив після обговорень у коаліційному комітеті центристсько-правих/лівоцентристських сил, повідомляє Tagesspiegel.

За словами канцлера, він звернеться до Єврокомісії з пропозицією й надалі дозволяти після 2035 року транспорт із подвійними системами приводу — тобто гібриди, що поєднують акумулятор і двигун внутрішнього згоряння, — поряд із повністю електричними авто. Він підкреслив, що захист клімату має залишатися пріоритетом, однак досягати цілей слід технологічно нейтральними способами.

«Окрім гібридних автомобілів із підзарядкою від мережі та електромобілів із так званими подовжувачами запасу ходу, також мають бути дозволені високоефективні двигуни внутрішнього згоряння», — заявив Мерц на пресконференції.

Речниця парламентської групи СДПН із транспортної політики Ізабель Кадемарторі висловила розчарування такими намірами. Вона зазначила, що добре, що базовий курс на відмову від двигунів внутрішнього згоряння до 2035 року зберігається, «але винятки, за які Німеччина зараз хоче виступати, мають дуже далекосяжні наслідки та певною мірою порушують дух регламенту ЄС».