Volvo робить ставку на нове покоління електричних платформ, які можуть змінити сам підхід до формування модельної лінійки. Разом із дебютом електричного SUV EX60 2026 року шведський виробник впроваджує архітектуру SPA3, що спочатку створювалася саме під електромобілі, а не адаптувалася з платформ для авто з ДВЗ. Ключова ідея полягає у тому, щоб позбутися вимушених компромісів у компонуванні та висоті кузова, характерних для перехідних рішень.

Надмірна висота є одним із головних ворогів динаміки та ефективності автомобіля. Хоча багатьом водіям подобається висока посадка, для інженерів і дизайнерів нижчі кузови зазвичай кращі з точки зору керованості, аеродинаміки та пропорцій. Сьогодні у лінійці Volvo переважають кросовери й SUV: EX30, EX40, EC40, EX90 та новий EX60. Навіть седан ES90 за висотою ближчий до кросовера, ніж до класичних низьких седанів. Значною мірою це було наслідком використання платформи SPA2, яка походить від архітектур для машин із двигунами внутрішнього згоряння.

У таких платформах передню частину структури доводилося проєктувати з урахуванням розміщення ДВЗ і пов’язаних компонентів, а також зон деформації при ударі. Через обмеження по довжині та компонуванню осередки батареї часто розміщувалися поперечно та у вищому «пакеті», що піднімало підлогу і, відповідно, весь кузов.

SPA3 змінює цю логіку. Оскільки платформа від початку електрична, інженери можуть інакше розподіляти батарейні модулі, використовуючи простір не лише між осями та під підлогою, а й у передній частині структури поза жорсткими рамками колісної бази. Це зменшує потребу у високому батарейному блоці між колесами та дає змогу опустити підлогу салону. Як наслідок, можна знизити загальну висоту авто без шкоди для безпеки чи запасу енергії.

Така архітектура відкриває шлях до створення електричних седанів, універсалів або shooting brake із більш традиційними, «чистими» пропорціями. Водночас покращується аеродинаміка, адже нижчий кузов означає меншу лобову площу та менший опір повітрю, що прямо впливає на ефективність і запас ходу.

Є й переваги для простору в салоні. Нижча підлога дозволяє уникнути неприродно піднятого положення ніг задніх пасажирів і не змушує надмірно піднімати лінію вікон чи дах. Це допомагає зберегти комфорт як спереду, так і ззаду, не жертвуючи ергономікою.

Технічний директор Volvo Андерс Белл прямо зазначає, що завдання інженерів — дати компанії свободу у виборі форм-фактора. Без ДВЗ, вихлопної системи та паливних баків з’являються нові можливості у створенні «скелета» автомобіля та масштабуванні платформи. За його словами, технічно можливо робити як високі, так і дуже низькі автомобілі різних типів, і батарея більше не диктує висоту даху чи пропорції кузова.

Утім, навіть за наявності такої гнучкості остаточне слово залишається за ринком. Попит на SUV залишається дуже високим: у багатьох країнах вони формують значну частку продажів завдяки відчуттю безпеки, універсальності та зручній посадці. Тож SPA3 дає Volvo інженерну свободу, але чи перетвориться вона на хвилю нижчих електричних седанів і універсалів, вирішуватимуть уже покупці.

Керівник Volvo впевнений, що електромобілі повинні суттєво подешевшати вже в найближчі роки. Зниженню вартості сприятимуть нові батареї та сучасні технології виробництва.

За 5 років електрокари ймовірно стануть дешевшими, аніж автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння. Про це СЕО Volvo Хокан Самуельссон заявив на брифінгу в Стокгольмі, повідомляє видання The Drive.

За його словами, нові електромобілі стануть доступнішими завдяки літій-залізо-фосфатним (LFP) батареям, які є дешевшими за літієві акумулятори типу NMC, оскільки у їх складі міститься менше дорогих матеріалів.

CEO Volvo згадав про перспективні твердотілі батареї, проте їх масово впровадження доведеться ще довго чекати. Поки ж є усі можливості зробити існуючі літій-іонні батареї дешевшими.

До того ж, знизити собівартість електрокарів дозволять сучасні технології виробництва на кшталт інтеграції батареї у силову структуру авто чи гігакастингу. Саме ці методи застосовують при збиранні нового електрокросовера Volvo EX60.

Хокан Самуельссон зазначив, що електромобілі Volvo вже рентабельні, проте маржа на них усе ж поки менша, аніж на моделях із двигунами внутрішнього згоряння.

Примітно, що раніше у Volvo планували повністю перейти на випуск електрокарів до 2030 року, проте тепер диверсифікували стратегію. Зокрема, раніше анонсували появу плагін-гібридів нового покоління із запасом ходу майже 1000 км.

Під час світової прем’єри електричного Volvo EX60 частина гостей звернула увагу не лише на дизайн і технічні характеристики новинки, а й на дивну поведінку її коліс. Під час демонстрації на стенді кросовер рухався повільно, однак колеса візуально оберталися значно швидше за сам автомобіль, а іноді продовжували крутитися навіть тоді, коли машина вже стояла нерухомо. Це викликало хвилю подиву та припущень про можливі технічні особливості або навіть несправності.

У Volvo швидко розставили всі крапки над «і» та пояснили, що жодної містики чи дефектів тут немає. Йдеться про спеціальний презентаційний ефект, створений виключно для світового дебюту моделі. Для шоу використали не легкосплавні, а сталеві диски зі вбудованими контролерами, окремими джерелами живлення та безщітковими електродвигунами. Саме ці електромотори приводили в рух аеродинамічні ковпаки, дозволяючи точно керувати швидкістю їхнього обертання незалежно від реального руху автомобіля.

Таким чином Volvo створила ілюзію «живого» авто навіть у статичній експозиції, привертаючи увагу публіки до новинки. У компанії прямо зазначають, що це був суто сценічний елемент, покликаний підсилити вау-ефект від презентації. Жодної практичної користі така система не має.

Більше того, виробник наголошує, що подібне рішення не планується для серійного виробництва. Воно не з’явиться ні в базових комплектаціях, ні у списку опцій. Механізм живиться від окремої 12-вольтової батареї та виконує лише візуальну функцію. Фактично це інженерний трюк для виставкової сцени, а не технологія для повсякденної експлуатації.

Сама поява такого ефекту добре ілюструє, наскільки важливими стали емоційні та візуальні складові під час запуску нових електромобілів. У випадку з EX60 Volvo прагнула не просто показати нову модель, а зробити її дебют максимально помітним. І, судячи з реакції публіки, цей задум спрацював: обговорення «дивних коліс» привернуло до кросовера не менше уваги, ніж його дизайн чи технічні дані.