Renault Group у понеділок, 23 лютого, оголосила про викуп часток Volvo та CMA CGM в спільному підприємстві Flexis, яке розробляє електричні комерційні автомобілі (LCV). Після отримання дозволу антимонопольних регуляторів вона стане єдиним власником компанії, повідомила пресслужба Renault.

Компанія Flexis була заснована навесні 2024 року за ініціативи тодішнього голови Renault Луки де Мео, який назвав проєкт «теслою серед фургонів».

Після його відставки та призначення гендиректором Renault Франсуа Провоста між акціонерами Flexis виникло напруження, писала Le Monde.

Renault вважала, що електрифікація ринку вантажівок іде повільніше, ніж очікувалося, і хотіла переглянути бізнес-план. Volvo і CMA CGM, навпаки, були переконані в перспективності проєкту.

Конфлікт зайшов настільки далеко, що керівництво Flexis звернулося до суду з проханням про медіацію. Згодом три акціонери досягли угоди, яка дозволяє Renault отримати 100% компанії.

Flexis розробляє принципово нове покоління електричних комерційних автомобілів.

За даними профільного видання Automobile Propre, перша модель Trafic E-Tech побудована на новій для Renault платформі, яка дозволяє заряджати батарею з 15% до 80% менш ніж за 20 хвилин. Виробництво планують розпочати наприкінці 2026 року на заводі в Сандувілі, а продажі — у 2027-му. Очікується поява й інших моделей.

Згідно з початковими домовленостями, Renault і Volvo мали інвестувати по 300 млн євро протягом трьох років, тоді як CMA CGM зобов’язалася вкласти 120 млн євро через свій інвестиційний фонд декарбонізації транспорту.

Сегмент легких комерційних авто є стратегічним для Renault: у 2025 році компанія займала 28,7% французького ринку, поступаючись лише Stellantis (38,2%).

Нафтогазова асоціація України закликала не підтримувати законопроєкт №15012, який передбачає скасування авансових внесків із податку на прибуток для роздрібної торгівлі пальним. Відповідні звернення асоціація направила до Міністерства енергетики й парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.

У НАУ нагадують, що механізм авансових платежів було запроваджено у жовтні 2024 року законом №4015-IX як інструмент боротьби з ухиленням від оподаткування на паливному ринку.

Президент асоціації Ярослав Старовойтенко зазначив, що рішення про введення авансових внесків стало реакцією на тривалу практику декларування збитковості більшістю операторів роздрібного ринку.

«2024 року держава звернула увагу на одну показову особливість роздрібного ринку пального в Україні: переважна більшість АЗС декларувала відсутність прибутковості. Фактично роками реалізується пальне, водночас у звітності фіксується нульовий фінансовий результат і, відповідно, не сплачується податок на прибуток», — каже Старовойтенко.

При цьому, з його слів, суб’єкт господарювання провадить діяльність із метою отримання прибутку, і якщо з місяця в місяць, з року в рік така діяльність залишається неприбутковою, але бізнес продовжує працювати, це закономірно викликає запитання.

«Водночас із 15,7 млрд грн операційних податків, сплачених паливними компаніями 2024 року, майже 20% припадає саме на податок на прибуток. Тобто частина ринку сплачує податки, тоді як інша системно демонструє збитки», — зазначив президент НАУ.

З його слів, після запровадження авансових внесків середньомісячна сплата податку на прибуток мережами, які раніше майже не показували прибутковості, зросла більш ніж у сім разів.

«За 9 місяців 2024 року загальна сума сплати податку на прибуток усіма мережами АЗС в Україні становила 1,57 млрд грн, тоді як за аналогічний період 2025 року — вже 2,1 млрд грн. Таким чином, надходження до державного бюджету зросли більш ніж на 30%.

У перерахунку на потреби оборони це еквівалентно фінансуванню понад 20 тис. FPV-дронів, що підкреслює вагомість цих надходжень для країни в умовах повномасштабної війни», — сказав Старовойтенко.

У НАУ вважають, що скасування авансових платежів може призвести до послаблення податкової дисципліни, зниження бюджетних надходжень і створення нерівних умов конкуренції на ринку, тому закликають утриматися від підтримки законопроєкту в нинішній редакції.

Раніше проти скасування механізму авансової сплати податку на прибуток для автозаправних мереж виступив директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн, заявивши про його ефективність для детінізації ринку і необхідність його подальшого вдосконалення.

Зокрема він вважає, що доцільно запровадити диференційований підхід до розміру авансового платежу залежно від обсягів реалізації пального, оскільки нині великі за обсягами продажів станції можуть сплачувати таку саму суму, як і значно менші.