Антимонопольний комітет України (АМКУ) може розпочати дослідження, що стосуватиметься ціноутворення на автозаправних станціях. Про це в своїй авторській колонці для «Цензор. НЕТ» повідомила голова АМКУ Ольга Піщанська.

«Оскільки до комітету надійшло ще й чимало скарг на завищені, як стверджують скаржники, роздрібні ціни на АЗС, не виключаю, що після завершення цього дослідження (дефіциту пального) стартує нове, що стосуватиметься ціноутворення», — зазначила вона.

Зі слів Піщанської, наразі АМКУ проводить дослідження причин нинішнього дефіциту пального. Зокрема вивчається поведінка гравців у період виникнення дефіциту і їхні дії щодо ресурсного наповнення пальним АЗС, ймовірні проблеми під час закупівлі пального за кордоном, кількість наявного залишку пального у резервуарах АЗС, питання гуртової реалізації нафтопродуктів у межах групи найбільших операторів ринку та за її межами тощо.

«Отримана на цей час інформація частково підтверджує, що на ситуацію вплинула зруйнована інфраструктура галузі, розірвані логістичні ланцюги й навіть брак бензовозів. Також ми бачимо, що постачання пального на момент початку кризи скоротилося, хоч і не зупинилося повністю», — повідомила голова АМКУ.

Вона зазначила, що співвідношення обсягів імпорту палив за 5 місяців 2021 року відносно 5 місяців 2022 року було від’ємним (бензину марки А-92 у 2022 році завезено в Україну на 36% відсотків менше, ніж у 2021 році, бензину марки А-95 — на 27% менше, бензину марки А-98 — на 64 % менше, дизельного пального — на 15% менше й СВГ — на 53% менше).

«Так, держава втратила майже 100% джерел наповнення ринку пального, оскільки до запровадження воєнного стану ми у більшості купували його в білорусі й у російській федерації. Та все зазначене мною вище не означає, що ми автоматично виключаємо можливість існування й інших, суб’єктивних чинників, які могли «поглибити» паливну кризу», — каже вона.

З її слів, якщо під час дослідження АМКУ виявить ознаки того, що окремі суб’єкти господарювання могли у неконкурентний спосіб скористатися складною ситуацією на ринку для досягнення власних економічних

Надшвидкісний електричний суперкар Rimac Nevera нарешті надійшов у виробництво. Перший серійний екземпляр купе вже випущений у Хорватії. Відео із Nevera опублікували на офіційному Youtube-каналі Rimac.

Щороку на хорватському підприємстві вручну збиратимуть по 50 Rimac Nevera — всього планують випустити 150 електрокарів. Придбати суперкар можна за ціною від 2 мільйонів євро.

Серійному Rimac Nevera передувало 14 прототипів, які показали у відео. Їх активно випробовували в різних умовах з 2018 року, а також провели краш-тести.

Нагадаємо, що суперкар Rimac Nevera зараз є найпотужнішим серійним авто та найшвидшим електромобілем у світі. Його чотири двигуни сумарно розвивають 1 914 к.с. і мають 2300 Н.м крутного моменту. Купе розганяється до 100 км/год за 1,97 секунди, а до 200 км/год — за 9,3 секунди. Його максимальна швидкість становить 412 км/год.

Електрокар оснащений батареєю місткістю 120 кВт?год. Його запас ходу становить 550 км, а зарядити батарею на 80% можна за пів години. Серед особливостей авто — активна аеродинаміка та система розпізнавання обличчя.

Перший серійний електромобіль Rimac Nevera не продаватимуть. Він уже отримав хорватські номери і стане демонстраційним автомобілем Rimac-Bugatti (з недавніх пір дві компанії об’єдналися в спільне підприємство).