Перед волинським пунктом пропуску на межі з Польщею стоїть більше тисячі фур. І їхня кількість лише збільшується. Черга простяглася на понад 20 кілометрів. Такого тут ще не було, кажуть водії. Аби перетнути кордон, чекати доводиться по декілька діб.

Далекобійник Андрій везе з Рівненщини до Нідерландів вироби з дерева. Він простояв у черзі три доби, аж поки не потрапив у пункт пропуску. А там буквально за 15 хвилин пройшов митне оформлення.

«Дуже великі черги. Я з 2008 року працюю і ще таких черг не бачив. Думаю, це пов’язано з тим, що порти не працюють, літаки не літають і весь товар їде на колесах через західний кордон. Ті, хто раніше їздив на Білорусь, наприклад, зараз їдуть цим шляхом», — розповідає Андрій з Луцька.

У довжелезному заторі водії намагаються стежити й за тим, аби ніхто не прошмигнув без черги. Тут собі й готують, і відпочивають, і так потрохи добираються до кордону.

Хоча вдень майже не рухаються, розповідають далекобійники. Вночі вантажівки просуваються швидше, і через це водії майже не сплять, аби не пропустити чергу. Важко, але треба працювати, кажуть вони.

«Їду з Рівного на Естонію. Через цей пункт пропуску вперше. Ще минулого року їздив через Білорусь на Литву і через львівський пункт пропуску Краковець на Чехію. А зараз мусимо цим шляхом. Через Білорусь зараз не поїдеш через ситуацію в Україні. Та наші пункти пропуску з ними закриті. От вже третю добу стою і ще, певно, стільки ж буду чекати. Вдень черга майже не рухається, трохи їдемо вночі», — розповідає далекобійник з Рівного Микола.

Цей пункт пропуску — найкоротший шлях зі столиці до Європи. Саме тому більшість водіїв обирає саме його. Логістично він зручний. У черзі стоять вантажівки майже з усіх областей України, де нині можливо вести бізнес.

Товари, які везуть у Європу, найрізноманітніші — мед, меблі, пиломатеріали, зерно, яке раніше переправляли морем. На незручності й брак елементарних умов водії вже й не нарікають. Мовляв, добре, що є робота, що торгівля з Європою йде, а це і робочі місця, й підтримка української економіки.

Водій з Київщини Геннадій теж третю добу у черзі. Його вантажівка посічена осколками. Перед ним розірвалася міна. Та фуру підлатали і продовжують працювати. Що везе — не зізнається. Однак радіє, що має роботу, це його внесок у підтримку держави. Просто працює.

«Треба працювати, піднімати економіку. Кожен зараз повинен робити те, що може. Нашу країну хочуть знищити, але ми цього не допустимо! Кожен з нас наближає нашу перемогу, як може. Я ось стою третю добу в черзі, але не нарікаю. Бо хочу працювати», — розповідає Геннадій.

Прикордонники визнають: черги вантажівок й справді збільшуються, особливо на вихідні. Нині за добу вони пропускають вдвічі більше вантажних автомобілів, ніж зазвичай. Якщо раніше це було в середньому три сотні фур, то тепер вдвічі більше.

«Наразі спостерігаємо накопичення транспортних засобів перед пунктами пропуску. І це справді через те, що зараз закриті усі порти, і те, що раніше переправляли морем, везуть вантажівками. Ми постійно взаємодіємо з польськими колегами для пришвидшення оформлення вантажівок. За добу зараз в середньому оформлюємо близько 600 вантажівок на виїзд з України , а також і на в’їзд. І черги збільшуються зазвичай перед вихідними, тому зараз така ситуація», — каже речниця Волинського прикордонного загону Маргарита Вершиніна.

Найближчим часом тенденцію до значного зменшення черг вантажівок не прогнозують. І така ситуація нині на усіх західних кордонах з Європою.

Перед волинським пунктом пропуску на межі з Польщею стоїть більше тисячі фур. І їхня кількість лише збільшується. Черга простяглася на понад 20 кілометрів. Такого тут ще не було, кажуть водії. Аби перетнути кордон, чекати доводиться по декілька діб.

Далекобійник Андрій везе з Рівненщини до Нідерландів вироби з дерева. Він простояв у черзі три доби, аж поки не потрапив у пункт пропуску. А там буквально за 15 хвилин пройшов митне оформлення.

«Дуже великі черги. Я з 2008 року працюю і ще таких черг не бачив. Думаю, це пов’язано з тим, що порти не працюють, літаки не літають і весь товар їде на колесах через західний кордон. Ті, хто раніше їздив на Білорусь, наприклад, зараз їдуть цим шляхом», — розповідає Андрій з Луцька.

У довжелезному заторі водії намагаються стежити й за тим, аби ніхто не прошмигнув без черги. Тут собі й готують, і відпочивають, і так потрохи добираються до кордону.

Хоча вдень майже не рухаються, розповідають далекобійники. Вночі вантажівки просуваються швидше, і через це водії майже не сплять, аби не пропустити чергу. Важко, але треба працювати, кажуть вони.

«Їду з Рівного на Естонію. Через цей пункт пропуску вперше. Ще минулого року їздив через Білорусь на Литву і через львівський пункт пропуску Краковець на Чехію. А зараз мусимо цим шляхом. Через Білорусь зараз не поїдеш через ситуацію в Україні. Та наші пункти пропуску з ними закриті. От вже третю добу стою і ще, певно, стільки ж буду чекати. Вдень черга майже не рухається, трохи їдемо вночі», — розповідає далекобійник з Рівного Микола.

Цей пункт пропуску — найкоротший шлях зі столиці до Європи. Саме тому більшість водіїв обирає саме його. Логістично він зручний. У черзі стоять вантажівки майже з усіх областей України, де нині можливо вести бізнес.

Товари, які везуть у Європу, найрізноманітніші — мед, меблі, пиломатеріали, зерно, яке раніше переправляли морем. На незручності й брак елементарних умов водії вже й не нарікають. Мовляв, добре, що є робота, що торгівля з Європою йде, а це і робочі місця, й підтримка української економіки.

Водій з Київщини Геннадій теж третю добу у черзі. Його вантажівка посічена осколками. Перед ним розірвалася міна. Та фуру підлатали і продовжують працювати. Що везе — не зізнається. Однак радіє, що має роботу, це його внесок у підтримку держави. Просто працює.

«Треба працювати, піднімати економіку. Кожен зараз повинен робити те, що може. Нашу країну хочуть знищити, але ми цього не допустимо! Кожен з нас наближає нашу перемогу, як може. Я ось стою третю добу в черзі, але не нарікаю. Бо хочу працювати», — розповідає Геннадій.

Прикордонники визнають: черги вантажівок й справді збільшуються, особливо на вихідні. Нині за добу вони пропускають вдвічі більше вантажних автомобілів, ніж зазвичай. Якщо раніше це було в середньому три сотні фур, то тепер вдвічі більше.

«Наразі спостерігаємо накопичення транспортних засобів перед пунктами пропуску. І це справді через те, що зараз закриті усі порти, і те, що раніше переправляли морем, везуть вантажівками. Ми постійно взаємодіємо з польськими колегами для пришвидшення оформлення вантажівок. За добу зараз в середньому оформлюємо близько 600 вантажівок на виїзд з України , а також і на в’їзд. І черги збільшуються зазвичай перед вихідними, тому зараз така ситуація», — каже речниця Волинського прикордонного загону Маргарита Вершиніна.

Найближчим часом тенденцію до значного зменшення черг вантажівок не прогнозують. І така ситуація нині на усіх західних кордонах з Європою.

Колишній лідер українського ринку — білоруський МАЗ перестав очолювати рейтинг популярності серед споживачів ще у березні, а у квітні остаточно залишив групу лідерів.

З березня український ринок очолили вантажівки Ford. У квітні їх обирали 24% покупців. На другому місці цього ж місяця були вантажівки Volvo, з результатом 19%. А на третій позиції — MAN (12%). Також українські споживачі віддавали перевагу марці IVECO (10%).

Загалом ринок вантажівок повною вагою понад 3,5 т у квітні скоротився на 67% порівняно з квітнем 2021 року, але був кращим, ніж у березні. Попит на вантажну техніку в країні є і майже всі дилери відновили її продаж. Наразі в Україну почалися постачання нових партій вантажівок.