Після зими українські дороги масово вкрилися ямами. Карти навігаційного застосунку Waze показують, що пошкодження з’являються цілими ділянками навіть на міжнародних магістралях. Особливо показова ситуація у Києві, де ями утворюють цілі «коридори» на завантажених дорогах.

Журналісти проєкту Texty.org.ua проаналізували позначки водіїв у навігаційному застосунку Waze та нанесли їх на карту міжнародних трас і міських доріг. Дані показали, що після цієї зими дороги в Україні буквально вкрилися ямами, причому пошкодження з’являються не окремими точками, а цілими сегментами магістралей.

Карта показала справжній масштаб руйнування доріг

Якщо подивитися на карту Waze, видно, що ями розташовані уздовж ключових міжнародних магістралей, які формують каркас усієї дорожньої мережі країни. Саме ці дороги з’єднують найбільші міста України та ведуть до кордонів Європейського Союзу.

Позначки водіїв демонструють характерну закономірність. Ями з’являються не поодинці, а цілими групами на окремих відрізках. На деяких ділянках їх десятки. Це означає, що руйнується не окрема точка покриття, а цілий сегмент дороги.

Такий характер пошкоджень зазвичай свідчить про руйнування верхнього шару асфальтобетону на значній довжині магістралі.

Київ на карті виглядає не краще

Окрема карта, складена на основі тих самих даних Waze, показує ситуацію у столиці. Ями розподілені практично по всьому місту — і на правому, і на лівому березі.

Як і на міжміських трасах, вони утворюють не поодинокі точки, а цілі групи на певних відрізках. Це характерна ознака інтенсивного зношення дорожнього покриття.

Найбільше пошкоджень фіксують на магістралях із великим транспортним потоком. У місцях, де трафік тимчасово перенаправляють через ремонт або будівництво інфраструктурних об’єктів, ситуація ще складніша. Коли великі потоки машин перекидають на другорядні дороги, покриття там починає руйнуватися значно швидше.

Чому ями з’являються цілими ділянками

Ще одна причина такого «кластерного» характеру ям — різний вік покриття на сусідніх відрізках дороги.

У попередні роки багато трас ремонтували не повністю, а окремими ділянками. У результаті одна частина магістралі може бути відносно новою, а поруч лежить асфальт, якому вже кілька років.

Коли старі ділянки входять у фазу активного зносу, руйнування відбувається одразу на значній площі.

Війна змінила навантаження на дороги

Ще один фактор, який видно навіть на карті ям, — зміна транспортних потоків.

Після початку повномасштабної війни значна частина експорту почала рухатися автомобільними маршрутами до кордонів ЄС та портів на Дунаї. Через це міжнародні автомагістралі отримали значно більше навантаження, ніж планувалося під час їх проєктування.

До цього додається перевезення важкої військової техніки, енергетичного обладнання та інших вантажів.

Зима лише прискорила процес

Зима традиційно є найважчим періодом для асфальту. Основну шкоду завдають не морози, а коливання температури.

Коли вода потрапляє у тріщини покриття, вона проникає у нижні шари дорожньої конструкції. Під час замерзання вода розширюється і буквально розриває асфальт зсередини.

Саме тому після кількох циклів замерзання і відтавання навіть невелика тріщина може перетворитися на повноцінну яму.

Цієї зими температурні гойдалки були досить різкими, що лише прискорило руйнування.

Головна проблема — нестача фінансування

Попри всі технічні причини, ключовим фактором залишається фінансування.

До повномасштабної війни ремонти доріг фінансувалися через Державний дорожній фонд. Але у 2022 році його кошти спрямували на оборону.

В умовах війни це було неминучим рішенням, однак дорожня система фактично втратила стабільне джерело фінансування.

У результаті дороги, які вже входять у фазу активного зносу, часто просто не отримують необхідного ремонту.

Із настанням теплої пори року кількість двоколісного транспорту на дорогах традиційно зростає, що підвищує ризики дорожньо-транспортних пригод за участю велосипедистів. Наслідки для самих велосипедистів часто бувають тяжкими, а водіям авто у низці випадків може загрожувати кримінальна відповідальність за збитого велосипедиста, нагадує Патрульна поліція Київської області.

За українськими правилами велосипедисти не зобов’язані мати посвідчення водія, реєстраційні документи на транспорт та страховий поліс. Наскільки така ситуація справедлива — питання риторичне. Попри це у поліції називають велосипедистів повноцінними учасниками дорожнього руху, а отже відповідальність за дотримання правил лежить на кожному, хто сідає за кермо.

Насамперед велосипедистам рекомендують використовувати засоби індивідуального захисту. Йдеться про шолом, а також наколінники та налокітники, які можуть суттєво зменшити ризик травм у разі падіння.

Окрему увагу слід приділяти видимості на дорозі. Світловідбиваючі жилети або флікери допомагають іншим учасникам руху завчасно помітити велосипедиста, особливо у темну пору доби або за поганої видимості.

Також важливо завчасно сигналізувати про зміну напрямку руху. Це дозволяє водіям автомобілів та іншим учасникам дорожнього руху правильно реагувати на дії велосипедиста та уникати небезпечних ситуацій.

У поліції підкреслюють необхідність неухильного дотримання дорожніх знаків, розмітки та сигналів світлофора. Порушення цих правил значно підвищує ризик аварій.

Під час руху велосипедистам слід триматися якомога ближче до правого краю проїзної частини, не створюючи перешкод іншим транспортним засобам.

Крім того, категорично забороняється керувати велосипедом у стані алкогольного чи іншого сп’яніння, оскільки це суттєво знижує швидкість реакції та здатність адекватно оцінювати дорожню ситуацію.

Правоохоронці закликають громадян бути відповідальними, дбати про власну безпеку та не ігнорувати правила дорожнього руху. Це дозволить знизити кількість аварій і зробити дороги безпечнішими для всіх учасників.