Українська компанія Iron Nuts розробила вітчизняні бронедвері для обладнання HMMWV у версії M1151A1. Вже триває розробка наступної генерації. Про це компанія повідомила на своїй сторінці у Facebook.

Повідомляється, що бронедвері мають захист рівня ПЗСА-4, а броневікна — СК-4, що відповідає захисту від набоїв зі сталевим осердям — 7Н10 калібру 5,45×39 мм та 57-Н-323с калібру 7,62×54 мм із відстані 10 метрів.

Станом на лютий 2025 року Сили оборони мали на озброєнні парк із близько п’яти тисяч армійських позашляховиків HMMWV у різних модифікаціях, більшість із яких поставили у неброньованих версіях у межах військової допомоги від США та інших країн.

Українські військові широко застосовують ці машини для виконання бойових завдань та логістики у бригадах ЗСУ, Національної гвардії, а також у спеціальних підрозділах ГУР.

Завдяки своїм винятковим характеристикам та прохідності HMMWV часто використовують як платформу для важкого озброєння: на двомісних версіях M1152 встановлюють напрямні від реактивних систем залпового вогню, пускові установки зенітних ракетних комплексів та інше озброєння.

Як розповів в інтерв’ю «Мілітарному» майор Збройних сил України та один із найкращих фахівців із ремонту автомобільної техніки в Силах логістики Ігор Сімутін, на певному етапі війни США почали насичувати український парк технікою четвертої категорії, щоб використовувати її як донорів запчастин для наявного парку. Це стосується загалом M-ATV та HMMWV.

Четверта категорія придатності означає, що техніка формально вважається непридатною до експлуатації. Гіршою за цей стан є лише п’ята категорія, яка фактично є металобрухтом. Проте ремонтники відмовилися розбирати такі машини й повернули їх у стрій.

«Ми одну з двох-трьох робили, а потім навіть діставали ті і робили далі», — розповів Ігор Сімутін.

З огляду на таку кількість однотипної техніки в Україні налагодили складний ремонт позашляховиків: бригадні майстерні здатні виконувати дрібний ремонт та заміну пошкоджених агрегатів. У разі важких пошкоджень машини відправляють до ремонтних центрів Командування Сил логістики.

Паралельно з ремонтом у Збройних силах України розгорнули масштабну програму локалізації виробництва запчастин. Це стало необхідним кроком для зменшення залежності від довгих термінів постачання оригінальних компонентів з-за кордону.

«Усі види гумотехнічних виробів, усі сайлентблоки, втулки, пильники, лобове броньоване скло будь-якого класу, пластикові елементи, пластикові капоти, металеві дахи, металеві двері, ранфлети, радіатори будь-яких типів, ремонт усіх типів двигунів і автоматичних коробок — це все в Збройних силах локалізовано», — перелічив Сімутін.

Україна готується до впровадження нових вимог щодо використання біоетанолу в бензинах. Для цього держава оновлює стандарти якості пального, гармонізує технічні регламенти з вимогами ЄС та модернізує системи контролю і відбору проб.

Ключові питання впровадження нових екологічних стандартів обговорили під час круглого столу в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України щодо додавання біоетанолу до автомобільних бензинів.

«Йдеться не лише про обов’язкову частку біопалива у бензинах, а й про створення ефективної системи контролю якості такого пального. Потрібно оновити стандарти, методи випробувань і підходи до перевірки. Це також важливий крок для виконання Україною євроінтеграційних зобов’язань, зокрема директив RED-II та RED-III», — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.

Під час обговорення йшлося про оновлення технічних регламентів для бензинів і дизельного палива, імплементацію європейських стандартів EN 228 та EN 590, а також поступову відмову від застарілих екологічних класів Євро-3 та Євро-4.

Окремий блок стосувався практичного впровадження Технічного регламенту щодо вимог до палив моторних альтернативних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №1482. Документ регулює використання палив із високим вмістом спирту — від 10% до 50%.

Увагу також приділили підготовці лабораторій та органів контролю до роботи з пальним, що містить біоетанол. Учасники підтримали перехід до європейської системи класифікації пального замість радянських позначень А-80 чи А-92. Для дизельного пального при цьому збережуть контроль показника температури помутніння з урахуванням кліматичних особливостей України.