У рамках реформи міжнародних перевезень автобусами Міністерство розвитку громад та територій презентує результати всеукраїнського опитування пасажирів міжнародних автобусних перевезень, проведеного за сприяння Міжнародної організації з міграції (МОМ) та фінансування Європейського Союзу.

Дослідження охопило 542 респондентів, які з червня 2025 року подорожували автобусом з України за кордон.

Системне дослідження досвіду пасажирів є важливим елементом реформи міжнародних перевезень. Воно дозволяє ухвалювати рішення на основі даних, а не припущень, бачити реальні «вузькі місця» у маршрутах і на кордоні, оцінювати ефективність уже впроваджених змін та визначати пріоритети для подальших інвестицій у транспортну інфраструктуру та цифрові рішення.

«Реформа міжнародних автобусних перевезень — це не лише про нові правила для перевізників, а й про комфорт і передбачуваність для мільйонів українців. Ми свідомо будуємо політику на основі даних. Саме досвід пасажирів показує, де система працює, а де потрібні додаткові рішення — від розбудови прикордонної інфраструктури до масштабування цифрових сервісів», — зазначив заступник Міністра розвитку громад та територій України Сергій Деркач.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Зворотний зв’язок від пасажирів формує основу для якісних, безпечних і прогнозованих перевезень в умовах воєнного часу.

Зазначимо, що пасажиропотік за кордон у 2025 році автобусами в обидва боки склав близько 8,5 млн осіб. Йдеться про близько 340 тисяч перетинів кордону автобусами.

Дослідження включало аналіз маршрутів, тривалості поїздок, досвіду перетину кордону, вартості поїздки, задоволеності пасажирів та рекомендацій щодо покращення міжнародного автобусного сполучення.

Ключові результати

• 82% пасажирів задоволені міжнародними автобусними перевезеннями (44% — повністю задоволені, 39% — скоріше задоволені).
• Польща залишається найпопулярнішим напрямком (34% усіх поїздок), далі — Молдова та Німеччина (по 12%). Загалом — 54% поїздок припадає на сусідні з Україною країни.
• Середній час у дорозі — 24 години 25 хвилин, з яких понад 4 години у середньому припадає на перетин кордону. Більше того, 34% пасажирів виїжджали з іншого міста, ніж місто проживання — це збільшувало подорож у середньому на понад 7 годин.
• 70% пасажирів підтримують впровадження електронної черги на пунктах пропуску як інструмент покращення якості перевезень. Фактичні процедури контролю займають до 2 годин; решта часу — очікування в черзі.
• 53% пасажирів купують квитки онлайн, 20% — оплачують готівкою безпосередньо в автобусі.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Що змінилося з 2023 року?

Порівняльний аналіз із дослідженням 2023 року демонструє позитивну динаміку:

• середня тривалість поїздки скоротилась з 30,8 до 24,4 годин;
• середній час очікування та перетину кордону зменшився з 7,1 до 4,7 годин;
• рівень загальної задоволеності поїздками зріс з 67% до 82%;
• підтримка електронних черг зросла з 57% до 70%.

Основні виклики

Найбільшою проблемою залишається тривале очікування на кордоні — про це повідомили 28% респондентів.

Результати опитування показали, що процедурні аспекти перетину кордону загалом оцінюються пасажирами позитивно. Зокрема, 71% респондентів оцінили дотримання черги автобусами як «добре» або «відмінно».

Подібну оцінку отримала і тривалість проходження паспортного та митного контролю. Сукупно 72% респондентів оцінили її як «добре» або «відмінно».

Натомість якість інфраструктури на міжнародних автомобільних пунктах пропуску отримала значно нижчі оцінки. Лише 47% респондентів оцінили її як «добру» або «відмінну», тоді як 22% назвали інфраструктуру поганою або дуже поганою, а ще 29% — задовільною. Це свідчить про те, що, попри відносно ефективні процедурні процеси, фізичні умови на пунктах пропуску потребують суттєвого покращення.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Щонайменше 11% пасажирів називають основним викликом в поїздці — некомфортні умови в автобусі. Також серед проблем під час поїздки — непередбачені пересадки, зміна маршруту, низька кваліфікація водіїв або ж технічна несправність автобусів.

Однією з найважливіших потреб є наявність справних туалетів у автобусах. За результатами опитування, у 47% випадків автобуси не мали доступних або працюючих туалетів. Водночас 59% пасажирів, які стикнулися з цією проблемою, готові доплачувати за їх наявність. З огляду на те, що середня тривалість міжнародної автобусної подорожі перевищує 24 години, а середній час очікування на кордоні становить майже 5 годин, доступ до базових санітарних умов є критично важливим для комфорту пасажирів.

Портрет пасажира

Більшість пасажирів — жінки (80%). Найчастіша мета поїздок — відвідування родичів і друзів (37%), далі — туризм (31%).

Подальші кроки

Результати дослідження стануть основою для розвитку та масштабування системи єЧерга, модернізації прикордонної інфраструктури, підвищення стандартів якості обслуговування пасажирів, вдосконалення інформаційних сервісів та цифрових каналів продажу квитків.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

За результатами аналізу дослідження сформовано перелік пріоритетних рекомендацій. До найважливіших із них належить належні функціонування системи єЧерга та масштабування системи слотування для мінімізації або усунення очікування на кордоні. Також серед ключових рекомендацій — покращення доступу до інформації про розклад руху від перевізників у режимі реального часу, адже 29% пасажирів відзначили брак актуальної інформації про час відправлення та можливі затримки.

Серед практичних кроків для підвищення комфорту пасажирів також визначено обов’язкову наявність туалетів у автобусах на маршрутах тривалістю понад 12 годин, а також модернізацію інфраструктури на основних пунктах пропуску. Крім того, рекомендується запровадити стандартизовані вимоги до розкриття інформації перевізниками, які включатимуть дані про розклад, ліцензування, безпеку та доступні зручності для пасажирів.

Міністерство продовжує працювати над тим, щоб міжнародні автобусні перевезення були більш швидкими, комфортними та прогнозованими для українських громадян.

Співзасновник компанії «Нова пошта» Володимир Поперешнюк виступив на захист гравців паливного ринку, яких звинувачують у необґрунтованому підвищенні цін.

На його думку, головним чинником високої вартості пального є державне навантаження, оскільки податки, включаючи акциз та ПДВ, складають понад 50% від фінальної ціни на стелах АЗС.

Поперешнюк також наголосив на високій якості послуг українських АЗС, які в умовах війни трансформувалися у повноцінні сервісні хаби з ресторанами та зонами відпочинку.

«Наші заправки це вже давно не лише бензин, а й ресторан, маркет, туалет, зарядна станція та зона відпочинку. Відтак компанії вже жорстко конкурують між собою за клієнтів і роблять усе можливе для зниження цін. Я це знаю, бо ми працюємо з ними, торгуємося, купуємо в них паливо і б’ємося за кожну гривню», — написав він.

Однією з головних перешкод для розвитку ринку бізнесмен назвав ліцензування роздрібної та оптової торгівлі, яке штучно обмежує появу нових гравців. На його думку, саме державне регулювання створює бар’єри для конкуренції.

«Тож якщо ми хочемо зниження цін і підвищення якості палива та сервісів, потрібно дерегулювати ринок і знизити податкове навантаження», — зазначив піввласник «Нової пошти».