Нідерландська компанія Lightyear провела випробування свого першого електрокара з індексом 0 (колишній One) в аеродинамічній трубі. Результати, отримані в ході проведеного згідно зі світовими стандартами тесту, вражають: коефіцієнт лобового опору автомобіля становив лише 0,175, що дозволяє називати його рекордсменом аеродинаміки серед усіх існуючих на сьогоднішній день серійних автомобілів.

«Сонячний» електрокар Lightyear перевірили в аеродинамічній трубі Науково-дослідного інституту автомобільної техніки та двигунів (FKFS) у німецькому Штутгарті згідно з процедурою WLTP. Коефіцієнт аеродинамічного опору виявився рекордним — 0,175. Для порівняння, у Tesla Model 3 — 0,23, у Porsche Taycan Turbo — 0,22, у Lucid Air — 0,21. Злегка поступається Lightyear 0 тільки Mercedes-Benz Vision EQXX з показником 0,17, але електроседан має статус концепту.

Наднизький коефіцієнт опору на пару із сонячною панеллю, встановленою в даху ліфтбека, збільшує дальність ходу. За циклом WLTP Lightyear 0 здатний подолати 625 кілометрів, проте ясна погода забезпечить йому до 70 додаткових кілометрів на день. Тобто, якщо використовувати електрокар, наприклад, тільки для поїздок на роботу, його можна буде місяцями не підключати його до зарядного пристрою.

«Первісток» Ligthyear встановив рекорд аеродинаміки ще в 2019 році, будучи прототипом під ім’ям One. Тоді його результат становив 0,20. Однак пізніше в серію було запущено електричний Mercedes-Benz EQS з аналогічним Cd, і інженери Ligthyear допрацювали модель, щоб зберегти лідерство.

Ціна у електрокара відповідає його визначним характеристикам: Lightyear 0, виробництво якого стартує через два місяці, обійдеться мінімум у 250 000 євро.

В інтернеті опублікували інформацію про маловідомий BMW 767iL. Унікальний прототип сімки BMW створили наприкінці 80-х в одному-єдиному екземплярі. Відео з історією та оглядом авто опублікували на Youtube-каналі CarRanger.

Автомобіль проєктували як експериментальний флагманський варіант BMW 7 Series E32. Головна його особливість ховається під капотом — седан оснастили величезним 16-циліндровим двигуном, як Bugatti Chiron і Veyron.

Двигун створили на базі стандартного п’ятилітрового V12 BMW M70 від моделі 750 iL — йому просто додали ще чотири циліндри. Робочий об’єм збільшився до 6,7 л.

Потужність двигуна досягла 408 к.с., а максимальний крутний момент виявився досить значним — 625 Нм. Седан вийшов швидким, за мірками свого часу — розганявся до 100 км/год за 6 с і розвивав 280 км/год.

Однак у V16 виявились і недоліки. Двигун вийшов занадто великим і його важко помістили під капот BMW 7 Series E32. Радіатори в моторний відсік вже не влізли і їх довелося перемістити в багажник (тому ззаду з’явилися вентиляційні отвори).

З цієї причини проєкт визнали безперспективним. Роботи над унікальним двигуном припинили і керівництво BMW вирішило, що для топової 7 Series вистачить і V12.