На Харківщині ремонтують 300 кілометрів прифронтових доріг державного значення у різних районах — про це просили військові підрозділи, аби покращити логістику та швидше евакуювати поранених.

Про це розповів журналістам начальник Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Харківській області Андрій Алексєєв, передає кореспондент Укрінформу.

«Ми відповідаємо за дороги державного значення і зараз працюємо по території всієї області — на найважливіших гуманітарних ланцюжках і військових напрямках. Це прифронтові дороги, рокадні дороги — це ті, що паралельно лінії фронту йдуть, і, звичайно ж, військові переправи. Зараз у роботі близько 300 кілометрів державних доріг, переважно військового направлення», — сказав посадовець.

За його словами, підрядники виконують аварійні роботи, відтинки доріг визначаються після нарад з обласною військовою адміністрацією та військовим командуванням.

«Ми ці переліки формуємо, вони є таємними, і по ним працюємо. Самодіяльності у виборі напрямку в нас немає ніякої», — запевняє Алексєєв. — «Ремонтні роботи потрібні для військової логістики, для евакуації поранених, де час довезення має надвелике значення».

Його слова підтверджує командир медичної роти однієї з бригад, яка боронить Харківщину, Анастасія.

«Ми завдяки дорогам можемо якомога швидше довести на нашому санітарному транспорті до перших ПХГ (передові хірургічні групи — ред.), щоб надати першу медичну кваліфіковану допомогу. Ви бачили, як виглядають швидкі, вони досить низькопрохідні — наші бійці страждають, коли немає доріг. Одночасно з цим ми втрачаємо дорогоцінні хвилини», — говорить військова.

Під час евакуації бездоріжжям практично неможливо проводити якісно реанімаційні заходи.

«Коли є величезні ями, і коли падають машини в ці ями — бо ми летимо на великій швидкості, ми не можемо проводити саме реанімацію. У нас відпадає кисень, у нас падають медикаменти, у нас падають пацієнти, якщо повністю ми не можемо їх пристібнути. Відключалися системи, коли ми підключаємо фізрозчини, кров капаємо. Звичайно, це все впливає на стан пораненого», — пояснює командир медроти.

Думку, що у прифронтовій зоні дороги «ремонтують для проїзду окупантів», військова медикиня називає неправильною.

«Як тільки зробили нам шматочок дороги — ми можемо швидше евакуювати, ми можемо перегнати техніку. Це дійсно рятує життя», — говорить медикиня Анастасія.

Ремонтувати дороги на «гарячих» напрямках просять і місцеві жителі, стверджує голова Борівської громади на Ізюмщині Олександр Тертишний.

«Ми вдячні, що ремонтується дорога Ізюм-Борова. Люди просять і інші маршрути, щоб зробити їх хоч проїзними. Дороги — з одного боку, фактор, щоб люди якось залишалися, попри обстріли, а з другого — могли швидко евакуюватися у випадку загострення ситуації. «Прильоти» в нас щодня, безумовно, ми рекомендуємо виїздити в більш безпечні місця. Але ж знаєте, як важко покидати свій рідний дім, господарство. Дуже важко, особливо людям старшого віку», — зазначає Тертишний.

За словами начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури Харківщини, ремонті бригади подеколи ризикують життям, бо знаходять у зоні обстрілів.

«Є небезпека для ваших співробітників, вони також герої, вони також в зоні враження. Зараз наші хлопці працюють у тому числі і на лівому березі Осколу», — говорить Алексєєв.

Час від часу організації з безпеки десь у світі випускають відео, що демонструють результати краш-тестів нового автомобіля у порівнянні з чимось набагато старішим. Ці історії з’являються на новинних сайтах і в соціальних мережах.

Заголовки здебільшого натякають, що класичні автомобілі є смертельними пастками, а сучасні технології безпеки набагато кращі. Відео, яке ви можете побачити у цій публікації, дає уявлення про деякі з цих краш-тестів.

Вони вражають, оскільки кожен тест наочно демонструє, що старі автомобілі не витримують зіткнення, наражаючи на небезпеку водія та пасажирів. Але чи нові автомобілі безпечніші?

Безпека — поняття відносне, тому державні органи розробляють її певні стандарти. Які, зауважмо, змінюються, іноді з року в рік. Ніхто не сперечається, що новіші автомобілі під час тестів краще тримаються в аваріях, але є деякі фактори, про які кожен повинен знати.

• По-перше, багато сучасних автомобілів набагато важчі. Тобто ретро-автомобілі здебільшого важили трохи менше, а маса автомобіля, що прискорюється, проти маси автомобіля, що рухається в протилежному напрямку, є вкрай важливим фактором впливу на рівень пошкоджень під час зіткнення.
• По-друге, ми не знаємо напевно, в якому стані ці автомобілі. Звичайно, Chevrolet Bel Air 1959 року виблискує фарбою та хромом, але ми не знаємо, чи в такому ж стані рама, шасі тощо. Навіть якщо вони оригінальні, метал крихкий. Хотілося б більше контексту для цих краш-тестів, але ми не знаємо всіх деталей.
• По-третє, є фактор відвертання уваги. Найбезпечніше, що можна зробити на дорозі — це бути уважним. Тоді ймовірність потрапляння в аварію менша. Звичайно, хтось все одно може врізатися в вас, навіть якщо ви робите все правильно, але ваша уважність знижує ризик. Тим часом у сучасних автомобілях може бути багато чинників, що відвертають увагу — від сенсорних екранів до постійних звукових сигналів і сповіщень.

Отже, ми, безумовно, вдячні за інновації в галузі автомобільної безпеки. Але коли ви бачите подібні краш-тести, як у відео вище, варто тримати в голові повну картину.

Фонд компетентної допомоги армії «Повернись живим» спільно з групою компаній VIDI передали війську п’ять командних пунктів управління безпілотними літальними апаратами в рамках проєкту «Драйв розвідки».

15 255 720 грн на автівки зібрали з лютого по квітень цього року. 3 900 000 грн із зібраної суми — внесок групи компаній VIDI.

По одному пункту управління БпЛА отримали:

• 35-та окрема бригада морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського;
• 36-та окрема бригада морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського;
• 37-ма окрема бригада морської піхоти;
• 38-ма окрема бригада морської піхоти;
• 140-й окремий розвідувальний батальйон.

«Мобільні пункти управління мають акумулятори для безперебійної роботи. Також системи опалення та кондиціонування, що дозволить працювати за будь-якої погоди взимку та влітку. Такі автівки допомагають нам швидко змінювати позиції, райони розвідки, пересуватися вздовж усієї лінії зіткнення. Також у критичних ситуаціях рятують тим, що можна все обладнання закинути в багажник і швидко евакуюватися», — говорить аеророзвідник 35-ї окремої бригади морської піхоти на позивний «Єнот».

Універсальні командні пункти підійдуть під будь-який розвідувальний БпЛА — «ШАРК», «Лелека-100», «Фурія», «Валькірія», FlyEye, ACS-3 тощо.

«Пункти управління спроєктували спеціалісти Фонду на базі прохідних мікроавтобусів з урахуванням бойового досвіду та побажань морпіхів. Автівки повністю переобладнали й укомплектували найнеобхіднішим, аби забезпечити мобільність, безпеку та зручність екіпажів розвідувальних БпЛА. Ці пункти управління збережуть життя наших воїнів і дозволять їм бути ще ефективнішими», — говорить директор операційного департаменту «Повернись живим», керівник проєкту Максим Зінчук.

«Група компаній VIDI, яка є одним із лідерів українського автомобільного дилерського бізнесу, визначила допомогу Збройним Силам України одним із головних векторів своєї благодійної діяльності. Як засновник бізнесу VIDI, я був радий відгукнутися на пропозицію «Повернись живим» створити такий необхідний для наших Сил оборони спільний проєкт. У думках згадую події цих 49 днів, поки тривав збір. Це був дуже надихаючий досвід! Нам постійно треба пам’ятати, що безпека та оборона є основними складовими виживання нації. Ми маємо згуртуватися навколо загальної мети — захисту нашої країни! Отже, разом працюємо на Перемогу!», — зазначив Віталій Джуринський, засновник групи компаній VIDI.