Уряд оприлюднив дані щодо ефективності політики Зроблено в Україні. Головна цифра — 0,95 в.п. Саме стільки додала політика розвитку українських виробників до зростання ВВП. Кожна гривня, витрачена на програми «Зроблено в Україні», за розрахунками Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України створює, майже, 4 грн економічного зростання. Відтак логічно, що у 2026 році фінансування всіх програм розвитку виробників буде продовжено.

Переробна промисловість, яка є основним фокусом впливу політики «Зроблено в Україні», реагує на державну політику сплатою податків. Саме вона робить найбільший вклад в доходи зведеного бюджету — 17,9%.

І ще одне… На мою думку, головний результат цієї політики вимірюється не цифрами. Я про зміни, які відбуваються у головах. Все більше мерів, які раніше витрачали кошти громади на придбання турецьких автобусів, тепер дають замовлення українським заводам. Чиновники потроху позбуваються економічної меншовартості.

Голови держкомпаній та економісти, які раніше були затятими прихильниками ігнорування державою реального сектору економіки, тепер визнають, що «Зроблено в Україні» — політика здорового глузду. Поки не всі, але процес «одужання» триває.

Зрештою, і на побутовому рівні українці поступово усвідомлюють, що вибір між українським та іноземним товаром, це не тільки про назву. Це про повагу до свого. Це про податки на нашу армію, а не іноземну. Про роботу наших громадян на наших підприємствах. Де працюють свої, ті, хто не виїхав і тримається.

Крім того, саме політики «Зроблено в Україні» стане основою для приходу іноземних інвесторів. Але для того, щоб вони прийшли в Україну, повинні бути створені умови. Ці умови і вибудовуються зараз за рахунок створення індустріальних парків та пільг для переробної промисловості.

Ціль політики «Зроблено в Україні» залучити сучасні виробництва в Україну.

Протягом 2025 року у Львівській громаді облаштували 10,5 км нової велосипедної інфраструктури на 28 різних ділянках. Основна увага була зосереджена на з’єднанні раніше збудованих ділянок та формуванні маршрутів із густонаселених районів до центру Львова.

За словами заступника директора департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури ЛМР з розвитку велоінфраструктури Ореста Олеськіва, ключовим завданням року було «зшивання» раніше збудованих фрагментів у єдину систему. Зокрема, важливі сполучні ланки з’явилися на великих транспортних розв’язках: площі Лема (перехрестя Коперника — Сахарова — Вітовського), перехресті Любінської та Виговського, а також на кільцевих розв’язках Володимира Великого — Княгині Ольги та Наукова — Кульпарківська.

Нові ділянки велодоріжок та велосмуг також облаштували на вулицях Володимира Великого, Героїв УПА, Сяйво, Козельницькій та на проспекті Червоної Калини.

Частину маршрутів вдалося створити і завдяки тактичним методам: за мінімальних витрат — зокрема завдяки зміні схеми організації дорожнього руху та оновленню розмітки — було забезпечено велосипедне сполучення на ділянках, необхідних для безперервності маршрутів. Це стосується вулиць Словацького та Бандери (ділянка між Коперника та Дорошенка), ділянок між вулицями Лінкольна та Липинського, а також вул. Городоцької (між Кульпарківською та Смаль-Стоцького).

Паралельно з облаштуванням велошляхів реалізовувалися заходи з покращення пішохідної доступності — насамперед для людей з інвалідністю, які користуються кріслами колісними або мають протези.

Орест Олеськів також зауважив, що розбудова мережі зараз має важливу гуманітарну складову:

«Ми розглядаємо велосипедну інфраструктуру не лише як транспортне питання, а й як соціальний напрям. Велосипед сьогодні стає одним із засобів відновлення та реабілітації для людей, які постраждали внаслідок війни», — зазначив посадовець.

Нагадаємо, минулого року у Львові затвердили 16 радіальних веломаршрутів, які з’єднають околиці міста з центральною частиною міста. Наразі загальна протяжність веломережі у Львові становить 148 кілометрів.

До слова, перша велодоріжка у місті з’явилася ще в 2011 році.

Збройні сили Німеччини підписали перший великий твердий контракт на закупівлю 84 колісних самохідних гаубиць RCH 155. Закупівля відбулася в межах рамкової угоди на постачання 500 САУ. Про це повідомляє компанія KNDS Deutschland у своєму пресрелізі.

Замовлення, окрім 84 САУ RCH 155, також включає навчальне обладнання, сервісне та логістичне забезпечення. Загальна вартість контракту становить приблизно 1,2 млрд євро.

Замовлення ґрунтується на рамковій угоді між Федеральним відомством з питань озброєнь, інформаційних технологій та експлуатаційної підтримки Бундесверу (BAAINBw) і ARTEC на загальну кількість до 500 RCH 155, які також можуть закуповуватися іншими країнами.

ARTEC — це спільне підприємство компаній KNDS Deutschland та Rheinmetall, створене спеціально для виконання замовлень на RCH 155.

Незадовго до укладання угоди повідомлялося, що за планом Бундесверу на першому етапі передбачено замовлення чотирьох дослідних зразків, один із яких призначений для Великої Британії. Також було заплановано придбати 80 серійних систем на суму трохи більше ніж 1 млрд євро. Ці системи мають надходити до підрозділів у період з 2028 року до кінця 2030 року.

Загалом армія Німеччини планує отримати близько 229 колісних гаубиць RCH 155. Велика Британія планує закупити власну партію через окремий контракт — приблизно 70 систем. Решта з 500 САУ в межах рамкової угоди передбачені для можливої закупівлі іншими державами.

У жовтні 2025 року Сухопутні війська Німеччини сформували новий 215-й артилерійський батальйон у складі 21-ї танкової бригади. Він стане першим у Збройних силах Німеччини, що отримає на озброєння RCH 155.

Структурно батальйон повторюватиме стандартну організацію артилерійських частин і складатиметься з трьох батарей, оснащених САУ, а також логістичного підрозділу.

Першим користувачем RCH 155 має стати Україна. Спочатку у 2022 році Україна планувала закупити 18 одиниць артилерійських систем RCH 155, але згодом кількість замовлених установок зросла до 36, а пізніше — до 54 одиниць.

Термін передачі перших систем неодноразово переносився, оскільки компанія KNDS не могла швидко розпочати виробництво. У січні 2025 року міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус урочисто передав українському послу в Касселі першу з 54 колісних САУ RCH 155.

Втім уже у серпні 2025 року стало відомо, що RCH 155, призначені для України, затримуються, оскільки проходять доопрацювання з урахуванням пропозицій українських військових.

Про це повідомив Ральф Кетцель, очільник німецького підрозділу KNDS. За його словами, на той момент у системи все ще залишалися технічні питання, які компанія вирішувала у тісному діалозі з українською стороною.