Центр спеціального призначення «Омега» при Нацгвардії України днями отримав партію модернізованих машин бойової піхоти — БМП-1ТС, на яких встановлено вітчизняний бойовий модуль «Спис».

Модуль включає автоматичну 30-мм гармату ЗТМ-1, кулемет 7,62 мм та автоматичний гранатомет КБА-117 (АГС-17) калібру 30 мм. Можливе застсування двох пускових установок ПТРК «Стугна», для чого є відповідні кріплення та захисні екрани.

«Спис» відрізняється новим стабілізатором, що дозволяє точніше вести вогонь на ходу, а також оптико-електронним обладнанням з тепловізором. Важливо, що модуль здатний автоматично захоплювати та супроводжувати ціль. Усе це значно підвищує ефективність виконання бойових завдань.

Американські автовиробники можуть найближчим часом перенести частину виробництва електромоторів до Китаю, аби зберегти стабільність у постачанні ключових компонентів для електрокарів. Про це повідомляє авторитетне видання The Wall Street Journal з посиланням на інсайдерів із галузі. Йдеться про кризову ситуацію на ринку рідкоземельних металів, поставки яких з КНР були припинені. Без цих матеріалів, як зазначають експерти, виробництво сучасних електродвигунів може практично зупинитися. Однак експорт уже зібраних електромоторів із терито рії Китаю поки що не обмежений, що відкриває вікно можливостей для американських концернів.

За інформацією джерел WSJ, запаси рідкоземельних металів у розпорядженні автовиробників у США можуть вичерпатися вже за кілька тижнів. Основна проблема полягає у дефіциті спеціальних магнітів, які виготовляються із сплавів на основі рідкоземельних елементів. Саме такі магніти є критично важливими для ефективної роботи електродвигунів — вони забезпечують стабільну продуктивність навіть при підвищених температурах і дозволяють електрокарам досягати високих швидкостей без втрати потужності.

На сьогодні Китай забезпечує приблизно 90 відсотків світового обсягу видобутку та постачання рідкоземельних металів. Ця залежність давно викликає занепокоєння в уряді США, однак саме нинішній етап торгової напруженості перетворив стратегічну вразливість у реальну кризу. На тлі загострення торгової війни з Вашингтоном, китайська сторона оголосила про припинення експорту не лише самих рідкоземельних металів, а й магнітів, виготовлених із їхніх сплавів. Натомість експорт готових виробів, зокрема електродвигунів, залишається можли вим, що створює своєрідний компроміс: американські компанії розглядають варіант налагодження власного складання електромоторів безпосередньо на території КНР.

Ситуація ускладнюється ще й внутрішньою політикою американської адміністрації щодо електромобільного ринку. У січні нинішнього року президент Дональд Трамп скасував субсидії, які стимулювали продаж електрокарів у США, припинив державне фінансування розбудови зарядної інфраструктури та відкликав попередню ціль щодо досягнення 50-відсоткової частки електромобілів у нових продажах. У квітні, як відзначає WSJ, Білий дім запровадив нову хвилю тарифів на китайські товари. Сумарний рівень мит склав 145 відсотків, що викликало дзеркальну реакцію з боку Пекіна — у відповідь було оголошено про введення 125-відсоткових мит на американську продукцію.

Таким чином, попри відкриту конфронтацію на полі торговельної політики, американські автовиробники змушені шукати обхідні шляхи для уникнення технологічної кризи. Одним із найбільш реалістичних сценаріїв наразі вважається перенесення частини виробництва до Китаю, де зберігається доступ до потрібних матеріалів і технологій. Хоча це і виглядає парадоксально на фоні антикитайської риторики офіційного Вашингтона, ринок вимагає практичних рішень, здатних забезпечити безперервність випуску електротранспорту, який залишається одн им із найдинамічніших напрямів сучасної автомобільної промисловості.