За результатами першого півріччя 2025 року найбільшими регіональними ринками нових легкових автомобілів в Україні стали Київ, Київська, Дніпропетровська, Одеська та Харківська області. Найбільше нових авто придбали жителі столиці — понад 11 тисяч. Про це свідчать дані «Укравтопрому».

За підсумками першого півріччя 2025 року найбільші обсяги продажів нових легкових автомобілів в Україні зафіксовані в Києві, а також у Київській, Дніпропетровській, Одеській та Харківській областях.

Зокрема, жителі столиці придбали 11 тисяч нових авто. У Київській області зареєстровано 3090 автомобілів, у Дніпропетровській — 2766, в Одеській — 1835, а на Харківщині — 1733 машини.

Найпопулярнішою моделлю в усіх п’яти регіонах став компактний кросовер Renault Duster.

У першому півріччі 2025 року найвищі обсяги реєстрацій вживаних легкових автомобілів, ввезених з-за кордону, зафіксовано у Львівській області — понад 13,4 тисячі авто. Далі у списку — Київ із понад 10 тисячами реєстрацій, Київська область (8200 авто), Дніпропетровська (6686) та Рівненська (6448).

На регіональних ринках автомобільних імпортів лідерами за популярністю стали різні моделі.

У Київській, Дніпропетровській та Рівненській областях найчастіше купували Volkswagen Golf. У столиці ж мешканці надавали перевагу електрокару Tesla Model Y. А у Львівській області найпопулярнішою моделлю стала Audi Q5.

Колишня блокада польськими автоперевізниками та фермерами українських фур з зерном, показові розсипання української пшениці на дорогу вилізла польській економіці боком: потоки з транзитним українським зерном пішли на німецькі та румунські порти, а польські простоюють та зазнають збитків.

Загалом ситуація з завантаженням польських портових терміналів та вузлів перевалки зерна куди гірша, ніж здається насправді: менеджери портів у сусідніх країнах від економічної вигоди вже другий рік поспіль потирають від задоволення руки, а їх польські колеги чешуть макітру.

Як пише спеціалізоване видання logistyka.rp.pl, транзит українського зерна через польські морські порти зникає. І це тягне за собою ще одну проблему — експедитори стурбовані можливими звільненнями працівників.

Уже ніхто не приховує, що все це наслідки геополітичної ситуації. Експедитори та термінали давно б’ють з цього приводу тривогу, оскільки протягом багатьох місяців на польських кордонах спостерігається дефіцит імпортних товарів, особливо у випадку з перевалкою зерна з України.

«Імпорт, особливо зернових з України, не здійснюється вже більше року. Польські термінали, а напевно і всі, порожні й несуть дуже великі витрати на обслуговування. Також ми помітили, що деякі країни, такі як Румунія, Німеччина, Туреччина, мають у своїх портах великі обсяги зерна з України. Ці країни здатні діяти таким чином, щоб займатися перевалкою сировини, і в той же час не розподіляють зернові потоки на своїх внутрішніх ринках. На жаль, у нашій країні ця ситуація залишилася поза увагою. Як наслідок, програють транспортні компанії, п орти, перевантажувальні термінали», — каже Лаура Головач, президент CSL Group.

Торішня статистика нещадна до бізнесу в цьому сегменті. В одному з головних польських портів Гдиня термінал у 2024 році обробив 5,6 млн тонн зерна, що на понад 17% менше, ніж роком раніше.

Гданський портовий термінал здійснив перевалку 2,9 млн тонн хліба зі зниженням майже на 7%, а у портовому комплексі Щецин-Свіноуйсьце ледве вийшли на показник 2 млн тонн зі зниженням на понад 22%.

Загалом перевалки зерна скоротилися на 15,6 відсотка до 10,5 млн тонн. Таку цифру озвучили експерти центру бізнес-консалтингу Actia Forum в Гдині.

Лише тепер польським економістам прийшло розуміння, що те не зарубцьоване в пам’яті українського суспільства блокування кордонів перевізниками та фермерами обернеться втратами.

«Ми вважаємо, що блокування перевалки продукції з України в Польщі є болючим для нашої економіки. Ми втрачаємо дуже великі суми грошей, складається враження, що склади порожні, а інші країни заробляють на цій діяльності та обробці цих вантажів», — перераховує Лаура Головач.

Зараз польські економісти й політики постійно наголошують, що транзит через Польщу дуже вигідний, що він здійснюється відповідно до закону, який ретельно контролюють національні служби. І що все робиться для розвитку транзиту, а не його сповільнювати. Головне в тих закликах, аби тільки перевалка відбувалася через польські термінали й зерно продовжувало свій шлях до інших країн саме з польських портів.

Цікаво, де були польські економісти й політики, коли блокувався кордон, а українське транзитне зерно для країн, де не вистачало хліба й панував голод, висипалося з фур та вагонів прямо на землю. Тоді чомусь ніхто й словом не обмовився, що транзит «здійснюється відповідно до закону, який ретельно контролюють національні служби».