Кременчуцький нафтопереробний завод зупинився б у будь-якому випадку, навіть якби росіяни його не зруйнували. А все через те, що в України закінчилися запаси для виробництва пального після знищення нафтобаз. Про це в інтерв’ю The Page розповів директор «Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.

За його словами, завод працював на українській нафті, проте переважну більшість сировини він отримував морем. А після повномасштабного вторгнення рф це стало неможливим.

«Завод працював на українській нафті, але 2/3 все-таки отримував морем. Він би однаково зупинився, якщо не у квітні, то в травні, — заявив Куюн. — Одночасно з Кременчуцьким НПЗ по всій Україні було зруйновано понад 30 нафтобаз. Там теж був не один десяток тисяч тонн пального».

Також він висловив думку, що Кременчуцький НПЗ необхідно буде відновлювати, після чого він поверне свої позиції.

Крім того Куюн впевнений, що у майбутньому Кременчуцький НПЗ зможе конкурувати з дорогим європейським продуктом, що гарантуватиме йому гарний заробіток.

«Чесно кажучи, з новою конфігурацією ринку починають проглядатися перспективи навіть у старих заводів у Надвірній і Дрогобичі, які стоять уже понад 10 років», — додав експерт.

Протягом наступних кількох місяців майже кожен регіон на планеті зіткнеться із загрозою дефіциту дизельного палива, пише Bloomberg.

У США запаси дизелю та мазуту впали до найнижчого за чотири десятиліття рівня. Його спотова вартість у Нью-Йорку 2022 року зросла на 50%, а на початку листопада ціна сягнула $4,9 за галон — приблизно вдвічі більше, ніж рік тому.

Дефіцит відчувається також на північному заході Європи, де запаси фіксуються на найнижчому рівні з 2011 року. Ф’ючерсні контракти на дизель тут приблизно на $40 дорожчі, ніж на нафту сорту Brent, хоча традиційна сезонна премія становить у середньому $12.

Ситуація стане ще більш загрозливою, коли набуде чинності європейське ембарго на імпорт нафтопродуктів з Росії.

«Це найбільша дизельна криза, яку я коли-небудь бачив», — цитує видання колишнього гендиректора італійської нафтопереробної компанії Saras SpA Даріо Скаффарді, який пропрацював у галузі майже 40 років.

Причин такого дефіциту кілька:

• скорочення постачання сирої нафти та нафтопродуктів внаслідок російської агресії;
• вплив пандемії коронавірусу, під час якої нафтопереробні заводи закрили найменш прибуткові заводи;
• зменшення інвестицій у галузь на тлі планів з відмови від викопного палива;
• збої у судноплавстві та страйки робітників у Європі.

Все це відбувається на тлі так званої беквордації – ринкової ситуації, коли премія за короткочасними контрактами вища, ніж за довшими. Це призводить до того, що постачальники продають товар зараз, а не створюють запаси.