Колишня блокада польськими автоперевізниками та фермерами українських фур з зерном, показові розсипання української пшениці на дорогу вилізла польській економіці боком: потоки з транзитним українським зерном пішли на німецькі та румунські порти, а польські простоюють та зазнають збитків.

Загалом ситуація з завантаженням польських портових терміналів та вузлів перевалки зерна куди гірша, ніж здається насправді: менеджери портів у сусідніх країнах від економічної вигоди вже другий рік поспіль потирають від задоволення руки, а їх польські колеги чешуть макітру.

Як пише спеціалізоване видання logistyka.rp.pl, транзит українського зерна через польські морські порти зникає. І це тягне за собою ще одну проблему — експедитори стурбовані можливими звільненнями працівників.

Уже ніхто не приховує, що все це наслідки геополітичної ситуації. Експедитори та термінали давно б’ють з цього приводу тривогу, оскільки протягом багатьох місяців на польських кордонах спостерігається дефіцит імпортних товарів, особливо у випадку з перевалкою зерна з України.

«Імпорт, особливо зернових з України, не здійснюється вже більше року. Польські термінали, а напевно і всі, порожні й несуть дуже великі витрати на обслуговування. Також ми помітили, що деякі країни, такі як Румунія, Німеччина, Туреччина, мають у своїх портах великі обсяги зерна з України. Ці країни здатні діяти таким чином, щоб займатися перевалкою сировини, і в той же час не розподіляють зернові потоки на своїх внутрішніх ринках. На жаль, у нашій країні ця ситуація залишилася поза увагою. Як наслідок, програють транспортні компанії, п орти, перевантажувальні термінали», — каже Лаура Головач, президент CSL Group.

Торішня статистика нещадна до бізнесу в цьому сегменті. В одному з головних польських портів Гдиня термінал у 2024 році обробив 5,6 млн тонн зерна, що на понад 17% менше, ніж роком раніше.

Гданський портовий термінал здійснив перевалку 2,9 млн тонн хліба зі зниженням майже на 7%, а у портовому комплексі Щецин-Свіноуйсьце ледве вийшли на показник 2 млн тонн зі зниженням на понад 22%.

Загалом перевалки зерна скоротилися на 15,6 відсотка до 10,5 млн тонн. Таку цифру озвучили експерти центру бізнес-консалтингу Actia Forum в Гдині.

Лише тепер польським економістам прийшло розуміння, що те не зарубцьоване в пам’яті українського суспільства блокування кордонів перевізниками та фермерами обернеться втратами.

«Ми вважаємо, що блокування перевалки продукції з України в Польщі є болючим для нашої економіки. Ми втрачаємо дуже великі суми грошей, складається враження, що склади порожні, а інші країни заробляють на цій діяльності та обробці цих вантажів», — перераховує Лаура Головач.

Зараз польські економісти й політики постійно наголошують, що транзит через Польщу дуже вигідний, що він здійснюється відповідно до закону, який ретельно контролюють національні служби. І що все робиться для розвитку транзиту, а не його сповільнювати. Головне в тих закликах, аби тільки перевалка відбувалася через польські термінали й зерно продовжувало свій шлях до інших країн саме з польських портів.

Цікаво, де були польські економісти й політики, коли блокувався кордон, а українське транзитне зерно для країн, де не вистачало хліба й панував голод, висипалося з фур та вагонів прямо на землю. Тоді чомусь ніхто й словом не обмовився, що транзит «здійснюється відповідно до закону, який ретельно контролюють національні служби».

На підставі матеріалів Державного бюро розслідувань (ДБР) Національне агентство з питань запобігання корупції провело перевірку способу життя колишнього керівника аварійно-рятувального загону спецпризначення ДСНС у Запорізькій області, якого судять за масштабне розкрадання пального.

За даними слідства, посадовець організував схему незаконного списання понад 34 тис. л службового пального, яке використовувалося для заправки вантажівок власного бізнесу. Його підлеглі, офіційно залишаючись у штаті рятувальників, перевозили приватні вантажі й отримували зарплатню з держбюджету. Для обслуговування схеми на території його маєтку навіть облаштували міні-АЗС.

У межах провадження ДБР встановило, що посадовець та його дружина володіють необґрунтованими активами на суму майже 12,7 млн грн. Серед них — три автомобілі преміумкласу вартістю понад 7,2 млн грн і готівкові кошти на 5,4 млн грн.

ДБР уже завершило досудове розслідування й передало обвинувальні акти щодо всіх учасників угруповання до суду. За фактом незаконного збагачення відкрито нове кримінальне провадження за ст. 368-5 ККУ. Його санкція передбачає до 10 років позбавлення волі.

Процесуальне керівництво здійснює Запорізька обласна прокуратура.