На тлі різкого зростання цін на нафту кілька країн Європейського Союзу запровадили конкретні заходи, щоб знизити вартість пального для населення та бізнесу. Практика показала, що рішення працюють.

Йдеться про Італію, Австрію, Угорщину та Хорватію, які використовують різні підходи — від зниження податків до прямого регулювання цін.

Поки прем’єр-міністр Італії Джорджіа Мелоні тримає ситуацію в країні під контролем й реально впливає на ситуацію, у Німеччині все ще роздумують. Там розгорнули дискусію щодо ефективних механізмів стримування цін. Про це розповідає FOCUS online.de.

Італія: зниження податків дало швидкий ефект

Італійський уряд ухвалив рішення тимчасово знизити податки на бензин і дизельне пальне. Завдяки цьому ціни на заправках зменшилися приблизно на 25 центів за літр.

Окрім цього:

• транспортні компанії отримали податкові пільги;
• запроваджено кредитні програми для підтримки логістичного сектору.

Це дозволило не лише зменшити навантаження на водіїв, а й стабілізувати транспортну галузь.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Австрія: податкові пільги та «автоматичне гальмо» цін

Австрія також зробила ставку на податкові інструменти, знизивши стягнення мит на бензин і дизельне пальне. Це дало економічний ефект — загальна економія стала приблизно 10 центів за літр для споживачів.

Тимчасове зниження податку на мінеральні оливи дало економію приблизно 10 центів на літрі.

Крім того, уряд планує:

• контролювати весь ланцюг формування ціни;
• обмежувати надмірні націнки;
• запускати механізм автоматичного стримування цін у разі різких стрибків.

Такий підхід має запобігати спекуляціям на ринку пального. Станом на 20-21 березня 2026 року, середні ціни на пальне в Австрії на АЗС трималися на рівні:

• бензин (Super 95): €1.78 — €1.85 за літр.
• дизельне пальне (Diesel): €1.82 — €1.91 за літр.

Угорщина: жорстке державне регулювання

Угорщина обрала найбільш радикальний варіант — пряме обмеження цін на паливо.

Що робить уряд:

• встановлює максимальні ціни на бензин і дизель;
• утримує їх на рівні, нижчому за середній по ЄС.

Це дозволяє швидко захистити споживачів, однак викликає дискусії щодо довгострокових наслідків для ринку. Орієнтовні ціни на 20-21 березня 2026 року трималися на бензин A95 1,46 — 1,53 євро за літр.

Хорватія: гнучка модель із регулярним переглядом

Уряд Хорватії застосовує динамічну модель ціноутворення:

• максимальні ціни переглядаються кожні два тижні;
• вони прив’язані до міжнародних ринкових показників;
• діє обмеження торговельних націнок;
• знижено акцизи на пальне.

Мета — не допустити різких коливань і забезпечити стабільність цін для споживачів. Станом на середину-кінець березня 2026 року ціни на пальне в Хорватії стабільні. Середня ціна на бензин А-95 складає близько 1,50 € за літр, а дизельне пальне коштує приблизно 1,53 € за літр. Урядове регулювання стримує різкі стрибки цін.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Німеччина: дискусії замість швидких рішень

На відміну від інших країн, Німеччина поки що робить ставку на регуляторні заходи для впливу на нафтові компанії. Автомобільний клуб «Mobil in Deutschland» вважає це недостатнім і закликає:

• запровадити пряме обмеження цін;
• використати досвід інших країн ЄС.

«Інші країни вживають заходів і знижують ціни на пальне. Німеччина працює над регулюванням. Я думаю, що ми можемо зробити краще. Подібні заходи вже застосовувалися у 2022 році та давали відчутний, хоча й тимчасовий ефект», — сказав президентзагаданого вище клубу Міхаель Хаберланд.

Що у підсумку та у висновку

Досвід європейських країн показує: ефективних інструментів для стримування цін на пальне кілька — від податкових пільг до жорсткого контролю.

Ключова різниця — у рівні втручання держави:

• Італія та Австрія роблять ставку на податки;
• Хорватія — на гнучке регулювання;
• Угорщина — на прямий контроль цін.

Ці підходи можуть стати орієнтиром для інших країн, які шукають способи зменшити тиск на споживачів в умовах нестабільного енергетичного ринку.

Після зими українські дороги масово вкрилися ямами. Карти навігаційного застосунку Waze показують, що пошкодження з’являються цілими ділянками навіть на міжнародних магістралях. Особливо показова ситуація у Києві, де ями утворюють цілі «коридори» на завантажених дорогах.

Журналісти проєкту Texty.org.ua проаналізували позначки водіїв у навігаційному застосунку Waze та нанесли їх на карту міжнародних трас і міських доріг. Дані показали, що після цієї зими дороги в Україні буквально вкрилися ямами, причому пошкодження з’являються не окремими точками, а цілими сегментами магістралей.

Карта показала справжній масштаб руйнування доріг

Якщо подивитися на карту Waze, видно, що ями розташовані уздовж ключових міжнародних магістралей, які формують каркас усієї дорожньої мережі країни. Саме ці дороги з’єднують найбільші міста України та ведуть до кордонів Європейського Союзу.

Позначки водіїв демонструють характерну закономірність. Ями з’являються не поодинці, а цілими групами на окремих відрізках. На деяких ділянках їх десятки. Це означає, що руйнується не окрема точка покриття, а цілий сегмент дороги.

Такий характер пошкоджень зазвичай свідчить про руйнування верхнього шару асфальтобетону на значній довжині магістралі.

Київ на карті виглядає не краще

Окрема карта, складена на основі тих самих даних Waze, показує ситуацію у столиці. Ями розподілені практично по всьому місту — і на правому, і на лівому березі.

Як і на міжміських трасах, вони утворюють не поодинокі точки, а цілі групи на певних відрізках. Це характерна ознака інтенсивного зношення дорожнього покриття.

Найбільше пошкоджень фіксують на магістралях із великим транспортним потоком. У місцях, де трафік тимчасово перенаправляють через ремонт або будівництво інфраструктурних об’єктів, ситуація ще складніша. Коли великі потоки машин перекидають на другорядні дороги, покриття там починає руйнуватися значно швидше.

Чому ями з’являються цілими ділянками

Ще одна причина такого «кластерного» характеру ям — різний вік покриття на сусідніх відрізках дороги.

У попередні роки багато трас ремонтували не повністю, а окремими ділянками. У результаті одна частина магістралі може бути відносно новою, а поруч лежить асфальт, якому вже кілька років.

Коли старі ділянки входять у фазу активного зносу, руйнування відбувається одразу на значній площі.

Війна змінила навантаження на дороги

Ще один фактор, який видно навіть на карті ям, — зміна транспортних потоків.

Після початку повномасштабної війни значна частина експорту почала рухатися автомобільними маршрутами до кордонів ЄС та портів на Дунаї. Через це міжнародні автомагістралі отримали значно більше навантаження, ніж планувалося під час їх проєктування.

До цього додається перевезення важкої військової техніки, енергетичного обладнання та інших вантажів.

Зима лише прискорила процес

Зима традиційно є найважчим періодом для асфальту. Основну шкоду завдають не морози, а коливання температури.

Коли вода потрапляє у тріщини покриття, вона проникає у нижні шари дорожньої конструкції. Під час замерзання вода розширюється і буквально розриває асфальт зсередини.

Саме тому після кількох циклів замерзання і відтавання навіть невелика тріщина може перетворитися на повноцінну яму.

Цієї зими температурні гойдалки були досить різкими, що лише прискорило руйнування.

Головна проблема — нестача фінансування

Попри всі технічні причини, ключовим фактором залишається фінансування.

До повномасштабної війни ремонти доріг фінансувалися через Державний дорожній фонд. Але у 2022 році його кошти спрямували на оборону.

В умовах війни це було неминучим рішенням, однак дорожня система фактично втратила стабільне джерело фінансування.

У результаті дороги, які вже входять у фазу активного зносу, часто просто не отримують необхідного ремонту.