Компанія «Українська бронетехніка» розробила уніфіковану командно-штабну машину (КШМ) на базі бронемашини «Новатор-2». Про це повідомила пресслужба оборонної компанії.

Головне завдання такого автомобіля — захист командирів підрозділів у районах бойових дій та поліпшення управління військами.

В «Українській бронетехніці» розповіли, що ця КШМ розроблялася за технічним завданням головного управління Національної гвардії та у тісній співпраці.

Зазначається, що командно-штабний автомобіль зберіг усі базові характеристики «Новатор-2».

Бронеавтомобіль обладнаний уніфікованим обладнанням, яке може використовувати будь-який підрозділ Сил оборони. В авто, зокрема, є чотири робочі місця, обладнані моніторами.

Також у КШМ встановлені засоби спецзв’язку і передбачена можливість монтажу засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ).

У компанії повідомили, що перша партія командно-штабних машин на базі «Новатор-2» вже передана Національній гвардії України.

Впровадження Польщею електронної системи контролю та пропуску SENT задля запобігання конкуренції з боку українських автоперевізників за перший місяць виявила мінімальні порушення.

Зобов’язання повідомляти про міжнародні та каботажні перевезення до Реєстру міжнародних автомобільних перевезень (RMPD) встановлено Законом про автомобільний транспорт. Таке рішення, пише logistyka.rp.pl, вимагали польські перевізники, посилаючись на українську конкуренцію, що витіснила їх з перевезень між Польщею та Україною.

Однак польські компанії побоюються, що українські компанії обійдуть їх на ринку транспортних послуг Євросоюзу навіть за таких обов’язкових процедур фіксації рейсів. Це все ще розглядається як недостатня форма контролю щодо мінімізації конкуренції.

Все зводиться до одного: після реєстрації водій, який здійснює перевезення, повинен надати інспектору номер повідомлення. Ненадання цього номера може призвести до штрафу в розмірі 12 000 злотих (124 тис. грн) для перевізника та 2 000 злотих (20,6 тис. грн) для водія.

У листопаді контролюючою службою виявлено лише 172 порушення правил оформлення дозволів на міжнародні автомобільні перевезення, з них у 56 випадках перевізник не повідомив про поїздку.

В ГІТД свідчать, що іноземні перевізники законослухняні. Попередні планові перевірки інспекторів також не виявили ознак зловживань. Більшість іноземних перевізників намагаються не перевищувати правила. Деякі водії навіть мають два GPS-пристрої, щоб захиститися від високих штрафів і бути впевненими, що система розрахує плату.

«Україна скаржиться в Європейську комісію на Польщу за посилення перевірок доріг через необхідність реєструвати дозволи в системі SENT», — визнає міністр інфраструктури Даріуш Клімчак.

Хай там як, але ці фіскальні заходи на темпи перевезень українських транспортних компаній не дуже вплинули, хоча й додали бюрократичного клопоту щодо інформаційного супроводу транспортування вантажів та втрату часу під час зупинок на перевірки. Через це перевізники Польщі прогнозують подальше падіння попиту на їх послуги в Євросоюзі.

Досвід поляків вирішили запозичити й румуни. У січні 2025 року Румунія запускає серйозні заходи контролю та штрафів на перевезення. Місцева система e-Transport відстежуватиме не тільки внутрішні, але й міжнародні автомобільні перевезення вантажів, в т.ч. числі транзитні.

З 1 липня 2024 року недотримання правил цієї системи пов’язане з високими фінансовими штрафами: від 10 000 лей (88,7 тис. грн) до 50 000 лей (443,5 тис. грн) для фізичних осіб та від 20 до 100 тис. лей (від 177,31 до 886,7 тис. грн) для юридичних осіб.

Підставою для накладення таких штрафів може бути неподання даних про товари, неактуалізація інформації про транспортний засіб або зміна облікових даних. Також існує підстава для конфіскації, яка визначається вартістю незадекларованого товару.