Архивы рубрики ‘Автомир’

Changan презентував доступний електрокросовер Nevo Q05

На автосалоні в Гуанчжоу представили новий Changan Nevo Q05. Недорогий електричний кросовер має запас ходу 500 км.

Електромобіль Changan Nevo Q05 невдовзі надійде в продаж у Китаї за ціною від 79 900 до 109 900 юанів ($11 250 — 15 500). Про це повідомляє сайт CarNewsChina.

Новий Changan Nevo Q05 — компактний електрокросовер С-класу з обтічним дизайном. У нього плавні обводи кузова, виражений «ніс» і дворівнева оптика, а на даху встановили чималий вигнутий спойлер.

Розміри Changan Nevo Q05:

  • довжина — 4435 мм;
  • ширина — 1855 мм;
  • висота — 1600 мм;
  • колісна база — 2735 мм.

У салоні Changan Nevo Q05 встановили вузький цифровий щиток приладів та 15,6-дюймовий центральний тачскрін. Передні сидіння бюджетного авто оснащені електроприводом, підігрівом, вентиляцією і масажем, а розділяє їх висока консоль.

Електрокросовер Changan Nevo Q05 оснащений 163-сильним мотором на передній вісі, а його максимальна швидкість обмежена на позначці 160 км/год. На вибір запропонують версії із запасом ходу 405 і 506 км, а швидка зарядка дозволяє додати 120 км за 15 хвилин.

Mazda презентує пристрій, що поглинає власні викиди. Техніка і технології

Японський виробник Mazda представив нову технологію, яка, на думку компанії, може значно продовжити життя двигунам внутрішнього згоряння та зменшити їхній вуглецевий слід. На виставці Japan Mobility Show бренд показав концептуальне купе Vision X-Coupe — модель, що поєднує ефектний дизайн, гібридну силову установку та революційну систему очищення вихлопу, здатну перехоплювати частину власних викидів під час руху.

Mazda прямо заявляє, що не готова відмовлятися від ДВЗ, проте прагне зробити їх максимально чистими. Vision X-Coupe став першим автомобілем, створеним із розрахунком на інтеграцію мобільної системи уловлювання вуглецю. За задумом інженерів, авто здатне «всмоктувати» до 20% власних вихлопних газів під час руху, що підтверджується демонстраційними випробуваннями. Це стало можливим завдяки компактному пристрою з кристалічним цеолітовим модулем, який поглинає CO2 та зберігає його у невеликому резервуарі на борту.

Mazda уточнює, що уловлений CO2 висушується та зв’язується зі спеціальним адсорбентом, після чого може бути використаний як сировина для виробництва вторинних матеріалів, наприклад перероблених пластиків. В офіційних матеріалах компанії підкреслюється, що система не є концептуальною забаганкою — її вже протестували на демонстраційному рівні, а найближчим часом технологія проходитиме реальні випробування під час фінального етапу серії Super Taikyu. За словами Казуо Ічікави, спеціаліста відділу екотехнологій Mazda, команда переходить до повн омасштабної перевірки ефективності системи, маючи підтвердження, що CO2 дійсно можна відокремлювати від вихлопних газів під час руху.

Поки що система має й свої обмеження. Резервуар із цеолітом важить близько 50 кг і потребує заміни або очищення кожні 50-200 км, що робить її придатною радше для демонстрацій та трекових випробувань. Крім того, використання цього пристрою збільшує витрату палива приблизно на 2-3%. У Mazda визнають, що ще потрібно вирішити низку технічних питань, однак вбачають у цій технології реальну перспективу комерційного застосування.

Vision X-Coupe демонструє не тільки новий підхід до боротьби з CO2, але й альтернативний шлях у паливній стратегії. Роторний двигун концепту працює не на бензині, а на синтетичному біопаливі, створеному з мікроводоростей Nannochloropsis — рослинної сировини з високою ефективністю виробництва ліпідів. Таке паливо за своїми властивостями наближене до дизельного, а під час росту водорості активно поглинають CO2 через фотосинтез.

Mazda стверджує, що біопаливо з Nannochloropsis може скоротити загальні викиди CO2 до 90% у порівнянні зі звичайним викопним пальним. У поєднанні з мобільною системою перехоплення вуглецю автомобіль теоретично здатен досягти навіть негативного вуглецевого балансу — приблизно мінус 10%, за словами головного технологічного директора компанії Рюїчі Умешіти. Саме це породило слоган компанії: «Чим більше ти їздиш — тим менше CO2 залишаєш».

Утім, реальність поки більш стримана: головні труднощі пов’язані зі швидкістю та масштабами виробництва біопалива. Щоб отримати трохи більше одного літра, потрібні два тижні та культура об’ємом не менше 1 000 літрів. Без прориву в продуктивності цієї технології говорити про масовість зарано. Так само стане потрібною інфраструктура для заміни або утилізації картриджів із уловленим CO2.

Mazda визнає, що майбутнє проєкту залежить від масштабування виробництва біопалива, розвитку нових адсорбентів та можливостей інтеграції всієї системи у реальні серійні автомобілі. Але компанія намагається рухатися вперед у всіх напрямках одночасно — від уловлювання CO2 до синтетичного палива та нових поколінь двигунів Skyactiv-Z.

У Китаї представили твердотільні акумулятори, які збільшать запас ходу вдвічі. Електромобілі та електрокари

Китайська компанія GAC представила власну пілотну виробничу лінію для твердотільних акумуляторних елементів ємністю 60 А-год — і ця подія вже називається проривом для всієї місцевої електромобільної індустрії. Йдеться про першу у Китаї виробничу лінію, здатну виготовляти великі за ємністю повністю твердотільні батареї для електромобілів, які потенційно можуть подвоїти запас ходу сучасних електрокарів.

Хоча лінія працює у статусі пілотного проекту й поки не готова до масового виробництва, вона вже випускає невеликі тестові партії 60 А-год елементів. Це важливо з огляду на те, що більшість нинішніх акумуляторних елементів для електромобілів мають ємність приблизно 40-50 А-год. Збільшення ємності до 60 А-год означає можливість накопичувати більше енергії при тому самому фізичному обсязі, що забезпечує не лише збільшений запас ходу, але й зниження ваги та потенційно нижчу собівартість.

За даними GAC, нові елементи на основі твердого електроліту здатні забезпечити електромобілям запас ходу понад 1 000 км замість сьогоднішніх приблизно 500 км. Такий результат став можливим завдяки майже подвійній енергетичній щільності порівняно з традиційними літій-іонними елементами. Якщо звичайні «вологі» батареї мають площинну ємність менш ніж 5 мА-год/см2, то у GAC вона нібито досягає показника 7,7 мА-год/см2, що суттєво наближає технологію до серійної придатності в електромобілях наступного покоління.

Ключовою перевагою твердотільних батарей залишається їхня підвищена безпека. Твердий електроліт не горить і краще переносить нагрівання, тому ризик термічного розгону зменшується у рази. У GAC заявляють, що розроблені елементи витримують температуру до 300-400°C, тоді як у звичайних батарей цей поріг рідко перевищує 200°C. Це не лише підвищує загальну надійність, але й відкриває шлях до використання нових типів швидкого заряджання, адже твердотільні елементи характеризуються суттєво кращою термічною стабільністю.

Компанія також повідомила про застосування нового «сухого» процесу виготовлення анодів, який поєднує змішування, нанесення та прокатування матеріалу в один технологічний цикл. Такий підхід зменшує енергоспоживання під час виробництва та прискорює технологічний процес, що важливо для майбутнього масштабування виробництва.

Перші інтеграційні випробування нових батарей у реальних електромобілях мають розпочатися у 2026 році. Масове виробництво GAC планує розгортати поетапно впродовж 2027-2030 років. Попри те, що технологія все ще потребує значних інвестицій та перевірки довгострокової надійності, сам факт створення промислової лінії для твердотільних елементів великої ємності означає, що Китай наближається до першої хвилі комерціалізації таких батарей швидше, ніж багато його конкурентів.