Американське воєнне відомство вже веде переговори з General Motors та Ford Motor з приводу випуску нових зразків воєнної техніки й розширення виробництва вже прийнятих на озброєння моделей транспортних та бойових машин.

За даними видання The Wall Street Journal, на яке посилається агентство Reuters, з керівництвом згаданих компаній обговорено можливість участі в воєнних програмах.

Йдеться про попередні консультації, що розпочалися ще до загострення ситуації навколо Ірану. Основна ідея — залучити ширше коло виробників для посилення оборонно-промислової бази США.

Розширення виробництва на тлі виснаження запасів

У Пентагоні не приховують, що шукають способи швидко наростити виробництво зброї та військової техніки. За словами представника відомства, США прагнуть «максимально використати комерційні технології та виробничі можливості» для забезпечення військової переваги.

Потреба в цьому виникла на тлі суттєвого скорочення запасів озброєнь. Після повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році та конфлікту на Близькому Сході США витратили мільярди доларів на постачання союзникам артилерії, боєприпасів і протитанкових систем.

Хто ще в переговорах

Окрім автогігантів, у консультаціях беруть участь:

• GE Aerospace;
• Oshkosh (виробник військової техніки).

Чиновники з’ясовують, наскільки швидко цивільні виробники можуть переорієнтувати свої потужності на оборонні потреби.

Воєнний бюджет зросте ще на 500 мільярдів

Паралельно адміністрація очільника Білого дому ініціює суттєве збільшення оборонного бюджету до $1,5 трлн (+$500 млрд). Це пояснюють необхідністю відновлення запасів і підготовкою до потенційних конфліктів.

Ще у березні Трамп провів зустріч із керівниками провідних оборонних підрядників, де обговорювали прискорення виробництва озброєнь.

Що це означає

Фактично США повертаються до моделі, коли цивільна промисловість може швидко інтегруватися у військове виробництво. Такий підхід уже використовувався під час Другої світової війни — тепер його намагаються адаптувати до сучасних умов і технологій.

Патрульні поліцейські вважають, що штрафи за перевищення швидкості в Україні потрібно збільшувати, оскільки нинішні розміри адмінстягнень не є актуальними.

Про це перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький поінформував під час круглого столу в Укрінформі на тему: «Ціна життя: економічні та демографічні втрати України від ДТП», відповідаючи на питання, чи потрібно в Україні наразі переглянути штрафи за перевищення швидкості і збільшити їх.

«Однозначно має бути актуалізована (ця — ред.) відповідальність, яка є наразі, (відповідно — ред.) до суспільно-економічних реалій, які є зараз у державі», — заявив Білошицький.

Він зазначив, що в Україні дійсно наразі за рахунок неактуальної і неадекватної відповідальності діє зворотний ефект — коли дуже низький штраф зумовлює і спонукає водіїв до порушення.

«У нас є серійні порушники — (у них — ред.) за рік 25, 30 штрафів, і вони просто платять не дуже високу суму та продовжують порушувати. І ніякої відповідальності за систематичність немає», — повідомив правоохоронець.

Білошицький нагадав, що в Україні штраф за перевищення швидкості на понад 20 км/год становить 360 грн.

«Якщо ми фіксуємо (це порушення — ред.) за допомогою системи автоматичної фіксації, і оплата відбувається за перші 10 днів з моменту отримання такого повідомлення, то це у нас (штраф у розмірі — ред.) 180 грн. Ми розуміємо, що наразі це неактуальна відповідальність», — сказав він.

Правоохоронець висловив переконання у тому, що в Україні, як у державі, яка бореться за безпеку дорожнього руху і дійсно послуговується найкращим досвідом (зокрема й інших країн — ред.), існує дуже несистемний підхід щодо систематичних правопорушень.

Нічна комбінована атака Росії на Київ 16 квітня зачепила не лише житлові квартали, а й автомобільний бізнес. У столиці зафіксовані пошкодження щонайменше кількох дилерських центрів, а в одному з автоцентрів загинули двоє працівників.

За даними ДСНС, унаслідок нічної атаки на Київ загинули щонайменше четверо людей, серед них дитина, а кількість поранених упродовж дня зросла до 60.

Серед загиблих в Оболонському районі — двоє охоронців автосалону, що робить цю атаку болісною і для автомобільної галузі столиці. Телеграм-канали публікують відео з місця події. На них видно десятки згорілих авто.

Удар припав по автомобільній інфраструктурі

За інформацією міської прокуратури, у столиці були пошкоджені, зокрема, автосалон, заправна станція та інші комерційні об’єкти. В Оболонському районі в районі метро Почайна горіли автомобілі, була пошкоджена складська будівля, шиномонтаж і магазин.

Удар по автоцентрах — це знищені машини, пошкоджені сервісні зони, перебої з видачею авто клієнтам та нові витрати на відновлення в момент, коли бізнес і без того працює у вкрай складних умовах.

Mazda на Почайні

Офіційний дилер Mazda на Почайні повідомив, що салон та сервісна станція не працюватимуть щонайменше до понеділка. У компанії пояснили це пошкодженням будівель унаслідок нічної ворожої атаки.

Toyota City Plaza

У Toyota City Plaza підтвердили, що дилерський центр зазнав пошкоджень від уламків. Водночас у компанії заявили, що вже працюють над відновленням і наразі намагаються зберегти звичний режим роботи для клієнтів.

УКРАВТО

Найтрагічніша інформація надійшла від УКРАВТО ГРУП. Компанія повідомила про влучання ракети, загиблих серед співробітників одного з підприємств, значні пошкодження будівлі та пожежу. На сторінці УКРАВТО КИЇВ уточнили, що загинули двоє працівників підприємства, а сам автоцентр тимчасово не працює.

За наявною інформацією та відео з місця події, внаслідок атаки згоріли десятки автомобілів KIA та Mercedes-Benz, а також постраждала будівля кузовного ремонту. Офіційного повного переліку втрат станом на зараз ще немає, однак масштаби руйнувань уже видно неозброєним оком.

Висновок

Нічна атака на Київ 16 квітня вдарила і по автомобільній інфраструктурі міста. Пошкоджені кілька дилерських центрів, частина з них призупинила роботу, частина намагається працювати далі, але найважче те, що серед працівників одного з автоцентрів є загиблі. Для автобізнесу це ще один чорний день, який нагадує: війна давно б’є не лише по фронту, а й по цивільній інфраструктурі, сервісах і людях.